Ухвала КАС ВС № 809/1889/16

УХВАЛА 14 лютого 2020 року Київ справа №809/1889/16 адміністративне провадження №К/9901/3622/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року по справі № 809/1889/16 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання до вчинення дій, - ВСТАНОВИВ: 21 грудня 2016 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому, з урахуванням уточнення до позовних вимог від 02 лютого 2017 року, просила: - прийняти рішення про приведення до попереднього стану горища № 15 по вул. Грушевського, 20 в м. Івано-Франківську; - зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати: дві перестінки з дерев`яного бруса, які влаштовані на цегляній основі, а також влаштоване вікно. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 809/1889/16 заявлений позов задоволено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 809/1889/16 - скасовано та провадження у справі закрито. Державна архітектурно-будівельна інспекція України 09 вересня 2019 року звернулася до апеляційного суду з заявою про перегляд ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у задоволенні заяви Державної архітектурно-будівельної інспекції України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року по справі № 809/1889/16 - відмовлено. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року по справі № 809/1889/16 залишено в силі. На зазначені судові рішення, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, подала касаційну скаргу відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній до 08 лютого 2020 року (далі - КАС України), яку зареєстровано у Верховному Суді 04 лютого 2020 року. За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, суд виходить з такого. За правилами частини 5 статті 333 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, яке внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду проголошено 13 липня 2017 року у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача. Крім того, за інформацією, наявною у Єдиному державному реєстрі судових рішень, повний текст ухвали суду апеляційної інстанції надіслано судом до реєстру 13 липня 2017 року, а оприлюднено його 17 липня 2017 року. Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення. Отже, касаційну скаргу суб`єктом владних повноважень подано після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення у справі, розгляд якої було проведено за участю його представника. За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року по справі № 809/1889/16 необхідно відмовити. Окрім того, при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року по справі № 809/1889/16, то суд зазначає таке. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 332 КАС України та підлягає залишенню без руху, з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною 2 статті 329 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу (частина 3 статті 329 КАС України). З матеріалів касаційної скарги судом встановлено, що оскаржувану ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалено 17 грудня 2019 року, її повний текст складено 18 грудня 2019 року, а касаційну скаргу заявник направив засобами поштового зв`язку до Верховного Суду 30 січня 2020 року. Скаржник, питання про поновлення строку на касаційне оскарження не порушує. Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Крім того, подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України та підлягає залишенню без руху, з огляду на таке. Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). Проте, у касаційній скарзі Державної архітектурно-будівельної інспекції України заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги, при цьому не навівши жодних підстав, для відстрочення сплати судового збору. Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до статті 8 вказаного Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розміру. Проте, скаржником не наведено жодних доводів та не надано доказів для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. За змістом підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до статті 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2020 року в розмірі 2 102,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2 102,00 грн. Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору Державній архітектурно-будівельній інспекції України необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Також установлено, що касаційна скарга від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України подана за підписом представника Богусевич Ганни Степанівни. На підтвердження повноважень представника до касаційної скарги надано копію довіреності від 14 січня 2020 року за № 40-704-10/341-20, якою в.о Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Костенко Олена Ігорівна уповноважує завідувача сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Богусевич Ганну Степанівну представляти інтереси Держархбудінспекції у місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді під час розгляду справ за участю Держархбудінспекції, її посадових осіб та територіальних органів-структурних підрозділів апарату, в органах державної виконавчої служби та правоохоронних органах. Таким чином, касаційна скарга від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України - суб`єкта владних повноважень, подана до Верховного Суду 30 січня 2020 року представником, на підтвердження повноважень якого надано копію довіреності. Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII. Підпунктом 11 пункту 161 «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у вказаній вище справі відкрито у грудні 2016 року. У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Богусевич Ганна Степанівна має статус адвоката і такого документа до касаційної скарги не додано. Таким чином, до касаційної скарги не надано належних доказів того, що особа, яка підписала касаційну скаргу має повноваження представника. Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 55 КАС України (в редакції, чинній станом на дату звернення з касаційною скаргою) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. Отже, законодавець розмежував поняття «самопредставництво» та «представництво інтересів», які, відповідно, передбачають участь, зокрема, юридичної особи незалежно від порядку її створення у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника. Суд звертає увагу, що представником в силу положень статтей 1311, 1312 Конституції України може бути виключно прокурор або адвокат. Виходячи з положень частини 3 статті 55 КАС України самопредставництво органу місцевого самоврядування у справі може здійснюватися визначеним у цій нормі процесуального законодавства колом осіб. Таким чином, у разі здійснення самопредставництва, повноваження особи, яка підписує касаційну скаргу, мають бути підтверджені, зокрема: статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відомостями про займану посаду. До касаційної скарги не надано доказів того, що Богусевич Ганна Степанівна , яка підписала касаційну скаргу має статус адвоката та не надано доказів наявності у неї повноважень на самопредставництво Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Підстав, які не викликають сумнівів та є достатніми для застосування пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України до касаційної скарги, судом не встановлено. Отож, при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов висновку, що до скарги підлягає застосування положення частини 2 статті 332 КАС України, а касаційна скарга - залишенню без руху, оскільки, в даному випадку, суд не має достатніх відомостей для перевірки повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, що пов`язано з ненаданням до скарги доказів на підтвердження таких повноважень в розумінні статті 55 КАС України. Частиною 8 статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Верховний Суд визнає, що перевірка повноважень представника сторони та подання суду документів, що і підтверджують, переслідує очевидну законну мету - забезпечити належне відправлення правосуддя. Крім того, Верховний Суд наголошує на тому, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині 1 статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень. З урахуванням викладеного, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення пропущеного строку з доказами поважності причин пропуску строку, надання документа про сплату судового збору та доказів на підтвердження повноваження особи, яка підписала скаргу, на представництво або самопредставництво Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. На підставі вищенаведеного та керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 1311, 1312 Конституції України, статтями 169, 330, 332, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року по справі № 809/1889/16 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання до вчинення дій. Відмовити у задоволені клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року по справі № 809/1889/16 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання до вчинення дій - залишити без руху. Надати Державній архітектурно-будівельній інспекції України строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення пропущеного строку з доказами поважності причин пропуску строку, надання документа про сплату судового збору та доказів на підтвердження повноваження особи, яка підписала скаргу, на представництво або самопредставництво Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута, а у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення пропущеного строку з доказами поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження - відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі. Надіслати Державній архітектурно-будівельній інспекції України копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Тацій Л.В. Суддя Стрелець Т.Г. Суддя Стеценко С.Г.