Постанова 4856 № 824/1374/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 824/1374/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 13 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року (рішення прийнято у м. Чернівці, дату складання повного тексту рішення та час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - апелянт) 14.11.2019 року звернулась до суду з позовом до ГУ Державної податкової служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 11.03.2019 року №4420-56. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 2. 24 грудня 2019 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

4. Апелянт зазначила, що оскаржувана податкова вимога є протиправною та підлягала скасуванню, оскільки нею не допущено порушень у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, а відтак між сторонами існує спір щодо маркування акцизники марками алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України в ємностях місткістю більш як 5 літрів. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

5. Чернівецькою об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області 22.04.2016 року проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв тютюнових виробів.

6. За наслідками проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено Акт від 22.04.2016 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів", в частині порушення зберігання та реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка України. 7. 24.01.2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Чернівецькій області винесено податкову вимогу форми "Ф" від 11.03.2019 року №4420-56 щодо сплати ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 17000,00 грн. 8. 21.03.2019 року апелянтом отримано податкову вимогу № 4420-56 від 11.03.2019р., якою її повідомлено про наявність податкового боргу в розмірі 17000,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну.

9. Зазначена вимога сформована відповідачем на підставі того, що станом на 10.03.2019 року за апелянтом рахується податковий борг, який утворився у зв`язку із несплатою штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

10. Апелянт вважає, що оскаржувана податкова вимога є протиправною та підлягала скасуванню, оскільки нею не допущено порушень у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, а відтак між сторонами існує спір щодо маркування акцизники марками алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України в ємностях місткістю більш як 5 літрів.

11. Обґрунтовуючи таку позицію, апелянт вказала, що не підлягають маркуванню марками акцизного податку алкогольні напої, які ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України, в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більше ніж 5, оскільки податок сплачується до або під час митного оформлення. В даному випадку вона є продавцем алкогольної продукції, на якого закон не покладає обов`язок зі сплати акцизного збору та реалізацію продукції з акцизними марками.

12. Таким чином, податкова вимога №4420-56 від 11.03.2019 року, є протиправною та підлягає скасуванню.

13. Апелянт окремо звернула увагу суду на те, що відсутність порушень в її діях щодо зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору підтверджується також і постановою Садгірського районного суду м. Чернівців від 11.05.2016 року у справі №726/675/16-п, відповідно до якої судом встановлено відсутність події та складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а також повернуто вилучені алкогольні напої за належністю.

14. Відповідач не погоджується з доводами апелянта та зазначив, що податкова вимога винесена на підставі узгодженого рішення про застосування штрафних санкцій, яке 13.11.2018 року постановою Верховного Суду у справі №824/349/16-а визнано законним та обгрунтованим. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

17. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

18. Статтею 16 ПК України визначені обов`язки платника податку, серед яких сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

19. Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

20. Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

21. Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

22. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

23. Згідно зі статтею 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

24. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

25. Відповідальність платника податків за правопорушення, пов`язане із обігом підакцизних товарів, як іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи передбачена Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. (далі - Закон №481/95-ВР в редакції чинній на час проведення перевірки позивача).

26. Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

27. Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирецем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

28. Частиною 2 статті 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкцій у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200% вартості товару, але не менше 17000 грн. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

29. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 10.06.2011 року зареєстрована виконавчим комітетом Чернівецької міської ради як фізична особа-підприємець. Основними видами діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 11-13). 30 04.08.2015 р. апелянт отримала ліцензію серії НОМЕР_1 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, строком дії з 05.08.2015 року по 05.08.2016 року (а.с. 14). Згідно вказаної ліцензії місце торгівлі визначено за адресою: АДРЕСА_1, магазин продовольчих та промислових товарів.

31. У матеріалах справи наявні первинні документи щодо купівлі ФОП ОСОБА_1 у ТОВ "ТД Український продукт" алкогольних напоїв. Так, згідно товарно-транспортних накладних про переміщення алкогольних напоїв від 18.04.2016 року, та видаткових накладних №4009, №4098, №4011 від 18.04.2016 року ФОП ОСОБА_1 закуплено 30 літрів горілки "Діамант" та 10 літрів коньяку грузинського 3* (а.с. 17-19). При цьому, у позовній заяві підтверджено факт зберігання вказаного товару у складських приміщеннях у скляній тарі ємністю по 10 літрів.

32. Вказані алкогольні напої імпортовані ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", що підтверджується вантажно-митними деклараціями №1101000000/2014/234093 від 05.12.204 року та №901030000/2015/000801 від 13.10.2015 року (а.с. 21, 24).

33. Судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду, Вінницького апеляційного адміністративного суду та Верховного Суду перебувала справа №824/349/16-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 29.04.2016 р. № 000029.

34. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана податкова вимога сформована у зв`язку із не сплатою позивачем фінансових санкцій, які нараховані рішенням про застосування фінансових санкцій від 29.04.2016 р. № 000029, яке є узгодженим.

35. Таким чином, суд першої інстанції правильно, з урахуванням положень частини 4 статті 78 КАС України, врахував при розгляді даної справи встановлені судами обставини при розгляді справи №824/369/16-а.

36. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.11.2018 року у справі №824/349/16-а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 року у справі № 824/349/16-а скасовано, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року в даній справі залишено в силі.

37. Оскільки ФОП ОСОБА_1 в строки, встановлені законом, фінансові санкції, які нараховані рішенням про застосування фінансових санкцій від 29.04.2016 р. №000029, не сплачені, останні перейшли в категорію боргу, внаслідок чого 11.03.2019 року ГУ ДФС у Чернівецькій області сформовано податкову вимогу №4420-56 (а.с.15).

38. За вищевказаних обставин, суми грошового зобов`язання, визначені у рішення №000029 на момент розгляду цієї справи у суді, є узгодженими та не сплаченими апелянтом, а тому вони перейшли в категорію податкового боргу.

39. Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.175 ПК України під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

40. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

41. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 ПК України).

42. Доводи апелянта про те, що оскаржувана податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки нею не допущено порушень у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, а відтак між сторонами існує спір щодо маркування акцизники марками алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України в ємностях місткістю більш як 5 літрів, є безпідставними.

43. Такі доводи апелянта не були прийняті до уваги колегією суддів Верховного Суду у постанові від 13.11.2018 року у справі №824/349/16-а, оскільки положення підпункту "в" пункту 227.1 статті 227 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) застосовується лише до суб`єктів господарювання, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої. Крім того, відповідно до положень підпункту "в" пункту 227.1 статті 227 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), податок сплачується до або під час митного оформлення, а контроль за його сплатою здійснюється контролюючими органами.

44. Судом встановлено, що у зв`язку із несплатою ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 17000,00 грн. 11.03.2019 року ГУ ДФС у Чернівецькій області сформовано податкову вимогу №4420-56, яка на день розгляду справи у суді є не відкликаною.

45. Правова природа податкової вимоги полягає у тому, що її формування можливе лише за наявності у платника податку податкового боргу. Такий борг у позивача виник на підставі рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області від 29.04.2016 року №000029, правомірність якого встановлена судами при розгляді справи №824/349/16-а.

46. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті оскаржуваної вимоги ГУ ДФС у Чернівецькій області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлений Конституцією України та ПК України. При цьому права апелянта не порушувались, а фактична наявність боргу у розмірі 17000,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

47. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстав для визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 11.03.2019 року, №4420-56 року не було. VІ. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

48. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

49. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

50. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

51. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

52. Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.