Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/12024/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2020 р.Справа № 520/12024/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Старостіна В.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.12.19 року по справі № 520/12024/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1788866-1303 від 30.06.2017 року про сплату ОСОБА_1 земельного податку у розмірі 22477,52 грн. за 2017 рік; - стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 768,40 грн. як витрати по сплаті судового збору за подання позову. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 30.06.201 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №1788866-1303, яким позивачу нараховано до сплати суму земельного податку за 2017 рік у розмірі 22477,52 грн. На думку позивача, спірне рішення відповідача необґрунтоване та незаконне, оскільки, ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки, що стала об`єктом оподаткування. Крім того, позивач вказав, що у його власності перебувають лише деякі нежитлові приміщення, що розташовані у триповерховій будівлі з адресою: АДРЕСА_1, а тому розрахунок податкового зобов`язання земельного податку є помилковим. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №1788866-1303 від 30.06.2017 року про сплату ОСОБА_1 земельного податку у розмірі 22477 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 52 коп. за 2017 рік. Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61002, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №3446 від 06.11.2013 року належить у праві приватної власності нежитлові приміщення 2-го поверху №1.6, 23-29; 3-го поверху №1-21; антресолі №1-3 загальною площею 1517,9 кв.м. в літ. "О-3" за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20-21). 03.06.2017 року Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №1788866-1303, яким визначено ОСОБА_1 зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 22477,52 грн (а.с.36). Представник позивача звернувся до Головне управління ДФС у Харківській області з адвокатським запитом від 23.10.2019 №446/10-2019-з, в якому просив надати завірену копію податкового повідомлення-рішення №347186-1309/2038 від 30.06.2018 про сплату ОСОБА_1 земельного податку на суму 22477,52 грн., а також надати розрахунок податкового зобов`язання за ним, інформацію про документи (зокрема, дані державного земельного кадастру), які використовувались при обчисленні такого податкового зобов`язання ОСОБА_1 , а також надати докази направлення даного податкового повідомлення-рішення на адресу ОСОБА_1 та його одержання нею (а.с. 16-17). Головним управлінням ДПС у Харківській області листом від 29.10.2019 року №3640/ФОП/20-40-58-06-20 від 29.10.2019 повідомлено, що згідно наявної податкової інформаційної бази даних інформаційного ресурсу ДПС України ІС "Податковий блок" ОСОБА_1 була зареєстрована як платник земельного податку з 03.12.2013 року на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0594 га. Контролюючим органом з посиланням на п.п. 286.5 п. 286 ст.286 Податкового кодексу України гр. ОСОБА_1 нарахований земельний податок осіб за 2015-2019 роки. Земельний податок з фізичних осіб за земельні ділянки проведено на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 визначена по м.Харкову нова базова вартість 1 кв.м землі в розмірі 291,18 грн., яка діє з 01.01.2014 року та щороку індексується, а також затверджено відповідні коефіцієнти (зональний (Км2), зон впливу локальних факторів (Км3), функціонального використання земельної ділянки (КФ) та рішенням Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 №1894/15, затверджено Положення про плату за землю у місті Харкові, додатку №2 затвердженого рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про місцеві збори у місті Харкові" від 22.02.2017 №542/17. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено (відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 1 відсоток від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помножений на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, (під житлову забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф) та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км 2), за квадратний метр бази оподаткування (підпункт 5.1 пункту 5 Положення про плату за землю у місті Харкові). Нарахування земельного податку проведено в автоматичному режимі засобами АІС "Податковий блок", а саме: за 2015 рік - податкове повідомлення-рішення від 19.09.2015 №4810-17 на суму 3397,95 грн., податкове повідомлення-рішення від 19.09.2015 №4811-17 на суму 11840,84 грн., податкове повідомлення-рішення від 19.09.2015 №4700-17 на суму 14789,06 грн. Зазначені суми сплачені у повному обсязі, податковий борг за 2015 рік відсутній. За 2016 рік - податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №8081-1303 на суму 21205,21 грн. Зазначена сума сплачена у повному обсязі, податковий борг за 2016 рік відсутній. За 2017 рік - податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 №1788866-1303 на суму 22477,52 грн. Зазначена сума сплачена у повному обсязі, податковий борг за 2017 рік відсутній. За 2018 рік - податкове повідомлення-рішення від 30.06.2018 №347186-1309-2038 на суму 22477,52 грн. Зазначена сума сплачена у повному обсязі, податковий борг за 2018 рік відсутній. За 2019 рік - податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №489821-5806-2038 на суму 80919,94 грн. Податкове повідомлення-рішення за 2019 рік надіслане поштою та повернулося за закінченням терміну зберігання до ГУ ДФС у Харківській області 06.06.2019 року. У 2019 році сплачено земельного податку в сумі 22480,00 грн., податковий борг за 2019 складає 58435,22 грн. Податкові повідомлення-рішення на сплату земельного податку за 2015-2018 роки платником отримувались нарочно, земельний податок сплачений своєчасно та в повному обсязі (а.с.18-19). Позивач, вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 №1788866-1303, звернувся до суду за захистом своїх прав. Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2017 №1788866-1303, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Так, відповідно до п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Згідно пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно з ч. 1 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Згідно ч. 2 ст.120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Згідно з пп.14.1.42 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону. Згідно з п.п.14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки, зокрема, як нормативна грошова оцінка: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з пп. 8 п. 22 цього Порядку. Відповідно до п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Згідно з ч.5 ст.38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" на отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом. Згідно з пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Норми пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України визначають механізм нарахування податку на землю за земельну ділянку, в тому разі, якщо на ній розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб. У такому разі податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території. Колегія суддів зазначає, що питання щодо нарахування плати за землю фізичними особами було предметом розгляду Верховним Судом України, який постановою від 07 липня 2015 року у справі №826/12388/13-а висловив позицію, відповідно до якої власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Фізична особа - власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Касаційного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2018 року по справі №820/3171/17, від 27.02.2018 по справі №820/7225/16, від 27.02.2018 по справі №826/14191/16, від 24.04.2018 по справі №818/1027/17. Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як свідчать матеріали справи, нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1, в якій знаходяться належні позивачу нежитлові приміщення є триповерховою будівлею із підвалом, в якій також знаходяться нежитлові приміщення, що належать іншим фізичним та юридичним особам. З огляду на викладене, при розрахунку земельного податку податковим органом має враховуватись площа земельної ділянки пропорційно площі приміщень, які належать позивачу. Податковим органом здійснено розрахунок земельного податку позивача виходячи з загальної площі земельної ділянки 0,0594 га. Колегією суддів встановлено, що в обґрунтування правомірності нарахування позивачу земельного податку контролюючий орган посилається лише на дані бази ІС "Податковий блок". При цьому на підтвердження факту наявності у ОСОБА_1 у власності чи користуванні спірної земельної ділянки відповідачем не наданого жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.77, 78 КАС України, зокрема, даних державного земельного кадастру, який би дозволив встановити факт наявності у ОСОБА_1 у власності чи користуванні спірної земельної ділянки чи нормативно грошова оцінка земельної ділянки. Таким чином, колегія суддів визнає доводи відповідача безпідставними, оскільки, такі доводи не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, відповідач, суб`єкт владних повноважень, не виконав обов`язку, покладеного на нього відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення. З огляду на вищевикладене, контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не встановлено кількість користувачів земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та при визначенні позивачу земельного податку не враховано площу частки земельної ділянки кожного співвласника у праві власності на нерухоме майно, яке знаходиться на цій земельній ділянці, розрахунок суми земельного податку з фізичних осіб для позивача здійснено відповідачем за відсутності відомостей, обов`язкова наявність яких обумовлена нормами Податкового кодексу України. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що контролюючим органом під час нарахування земельного податку не враховувались та не використовувались дані Державного земельного кадастру, помилково враховувалась загальна площа земельної ділянки без визначення її пропорційності до площі нежитлового приміщення, яке належало позивачу. Наведені обставини роблять неможливим визначення позивачу в установленому порядку правильної суми плати за землю. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення №1788866-1303 від 30.06.2017 не відповідає приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року по справі № 520/12024/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.В. Старостін Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 14.02.2020 року