Постанова 4850 № 200/11204/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2020 року справа № 200/11204/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року (повний текст складено 21 жовтня 2019 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/11204/19-а (суддя в 1 інстанції Кошкош О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі відповідач), в якому просив: визнати неправомірним та скасувати рішення від 11.09.2019 № 166 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язати повторно розглянути заяву від 02.09.2019 із зарахуванням стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 08.06.2015 по 30.04.2018 та періоду безпосередньої участі протягом якого особа брала участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській області, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 15.08.2019 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, зобов`язати призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за вислугою років, на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 02.09.2019 та виходячи з розміру 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за результатом звернення до відповідача із заявою, рішенням управління від 11.09.2019 № 166 відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років. Станом на 15.08.2019 вислуга років складає 26 років 6 місяців 6 днів, у т.ч. пільгова, що зараховується 8 років 4 місяці 14 днів. Відповідач протиправно не врахував стаж роботи з 08.06.2015 по 30.04.2018, з 01.05.2018 по 15.08.2019 із розрахунку один місяць служби за три місяці служби, що призвело до зменшення вислуги років. Крім того, дотримані умови ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», що свідчить про право позивача на пенсійне забезпечення за вислугою років. Вважає наявним право на призначення пенсії за вислугою років. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 200/11204/19-а позовні вимоги було задоволено частково, внаслідок чого: визнано неправомірним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 11.09.2019 № 166 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.09.2019 із зарахуванням стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 08.06.2015 по 30.04.2018 та періоду безпосередньої участі протягом якого особа брала участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській області, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 15.08.2019 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги було зазначено, що відповідно до ст. 86 Закону № 1697 прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років при зверненні з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року. Стаж роботи позивача за вислугу років складає 17 років 06 місяців 27 днів, в т.ч. період роботи на посадах прокурорів 15 років 01 місяць 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Зазначає, що зарахування пенсії в пільговому обчисленні Законом № 1697 не передбачено. Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. 02 вересня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». 11 вересня 2019 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області прийнято рішення № 166 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру». В рішенні зазначено, що для призначення пенсії вислуга років прокурорів повинна складати 24 роки, в т.ч. стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років, водночас, вислуга ОСОБА_1 складає 17 років 06 місяців 27 днів, в т.ч. період роботи на посадах прокурорів 15 років 01 місяць 29 днів. Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років. Відповідачем не оспорюється факт наявності у позивача стажу роботи на прокурорських посадах, що складає 15 років 01 місяць 29 днів. Спір стосується пільгового обчислення періоду служби позивача, протягом якого він приймав участь в антитерористичній операції. Як вбачається з трудової книжки, позивача з 20.06.2014 призначено на посаду старшого прокурора Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, 24.11.2014 призначено Старшим прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону, 30.01.2015 звільнений з займаної посади у зв`язку з вступом на військову службу. ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення відповідно на посадах: заступника прокурора Донецького гарнізону, начальника відділу та начальника слідчого управління військової прокуратури сил антитерористичної операції у період з 08.06.2015 по 30.04.2018, у період з 01.05.2018 по 04.02.2019 приймав участь на посаді начальника слідчого управління, а з 05.02.2019 по теперішній час приймає участь в операції об`єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, про що свідчать: довідка від 19.08.2019 № 15-223 вих-19, витяги з наказів від 08.06.2018 № 8/ДСК, від 29.06.2015 № 180, від 28.08.2015 №

240. Позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 . Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Зарахування строку участі в антитерористичній операції до стажу роботи відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу, військовій службі в Збройних Силах, органах і військових формуваннях Служби безпеки, Службі зовнішньої розвідки; служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Відповідно до пункту «ж» ст. 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п`яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь- яких посадах. Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну службу» дія цього Закону поширюється на державних службовців, окрім іншого, й органів прокуратури. Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Отже, визначальною підставою для пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, який дає право прокурорам на пенсію за вислугу років є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат. Матеріалами справи підтверджено, що позивач 30.01.2015 вступив на військову службу, а з 08.06.2015 по 30.04.2018 приймав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, а з 01.05.2018 по теперішній час приймає участь в операції об`єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, є учасником бойових дій, а тому наявні підстави для зарахування військової служби у ці періоди у пільговому обчисленні до спеціального стажу для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розрахунку один місяць служби за участі у бойових діях у воєнний час за три місяці. Посилання відповідача на необхідність здійснення призначення пенсії за заявою позивача Головним управлінням Фонду є необґрунтованим, оскільки, право позивача самостійно обирати вид пенсії передбачено п. 11 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», при цьому, пунктом 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 не передбачено здійснення Головним управлінням Фонду призначення пенсії згідно із Законом України «Про прокуратуру». Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Колегія суддів зазначає, що відповідач в своєму рішенні від 11 вересня 2019 року № 166, визначаючи стаж роботи позивача за вислугу років 17 років 06 місяців 27 днів, в тому числі період роботи на посадах прокурорів 15 років 01 місяць 29 днів, не роз`яснив з чого складається вказаний стаж, не визначено які періоди роботи позивача було зараховано, а які не можливо зарахувати, тобто рішення органу є необґрунтованим з урахуванням вимог п.3 ч.2 ст.2 КАС України. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно не зараховано період з 08.06.2015 по 15.08.2019 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, та не наведено підстав такого не зарахування, відтак, рішення управління про відмову у призначенні пенсії є незаконним та підлягає скасуванню. Після скасування рішення відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, у зв`язку з чим позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 200/11204/19-а залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 200/11204/19-а залишити без змін. Повне судове рішення складено 12 лютого 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді Т.Г. Арабей Е.Г. Казначеєв