LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд760/4013/19

від 11.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/4013/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/333/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 року м. Київ колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі: головуючого Болотова Є.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Українця В.В.,- встановила: У лютому 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із названим позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 29 625 грн 68 коп. Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року названий позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»фактично отриману суму кредитних коштів у розмірі 13 514 грн 17 коп. та 1 921 грн судового збору. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з відповідача підлягає стягненню фактично отримана сума кредитних коштів. Відмовляючи у задоволенні інших позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у заяві позичальника процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач був ознайомлений саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов та Правил, і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку. Колегія суддів погоджується з таким висновком. Обґрунтовуючи пред`явлений позов, банк зазначив, що 18 липня 2016 року ОСОБА_1 підписав заяву № б/н, згідно якої отримав кредит у розмірі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Крім того, банк вказав, що відповідач належним чином не виконав умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 14 січня 2019 року становить 29 625 грн 68 коп., з яких: - 13 514 грн 17 коп. - тіло кредиту; - 6 134 грн 20 коп. - нараховано відсотків за користування кредитом; - 8 090 грн 37 коп. - нараховано пені; - 500 грн 00 коп. - штраф (фіксована частина); - 1 386 грн 94 коп. - штраф (процентна складова). Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором. За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підтвердження позовних вимог банком надано заяву № б/н від 18 липня 2016 року про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, виписку по рахунку, довідку щодо виданих кредитних карток. При цьому у анкеті-заяві позичальника від 18 липня 2016 року процентна ставка не зазначена. У наведеній анкеті-заяві, підписаній сторонами, також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Наведені Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з Тарифів обслуговування позичальником не підписані. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, а також пені і штрафу є безпідставними. Доводи апеляційної скарги про те, що договір укладений сторонами є договором приєднання і жодного підпису позичальника під публічними розміщеними Умовами та Правилами закон не вимагає, колегія суддів відхиляє, оскільки без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду від 24 жовтня 2019 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,- постановила: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2020 року. Головуючий Є.В. Болотов Судді: О.Ф. Лапчевська С.Г. Музичко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»