Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/3114/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий суддя у суді першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 року Справа № 620/3114/19 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., за участю секретаря Лісник Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайт+» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсайт+» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) про: 1) визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: - від 30.07.2019 № 1239684/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.06.2019 № 116; - від 15.08.2019 № 1253913/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.07.2019 № 20; - від 15.08.2019 № 1253915/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.07.2019 № 21; - від 16.08.2019 № 1254899/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.07.2019 № 34; - від 16.08.2019 № 1254898/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.07.2019 № 248; - від 20.08.2019 № 1256608/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10.07.2019 № 68; - від 21.08.2019 № 1257851/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.05.2019 № 264; - від 21.08.2019 № 1257848/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.05.2019 № 295; - від 22.08.2019 № 1258719/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 № 291; - від 22.08.2019 № 1258712/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.05.2019 № 275; - від 28.08.2019 № 1261881/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.07.2019 № 406; - від 28.08.2019 № 1261882/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.07.2019 № 101; - від 28.08.2019 № 1261883/38672465 про відмову у реєстрац;ії податк 086;вої накладної від 30.07.2019 № 328; - від 28.08.2019 № 1261884/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.06.2019 № 281; - від 28.08.2019 № 1261885/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.07.2019 № 327; - від 03.09.2019 № 1266282/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.07.2019 № 59; - від 03.09.2019 № 1266283/38672465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.08.2019 № 33; 2) визнання протиправними та скасування рішень ДПС України від 11.09.2019 №№ 37251/38672465/2; 37252/38672465/2; 37253/38672465/2; 37168/38672465/2 та від 19.09.2019 №№ 37836/38672465/2; № 38167/38672465/2; 3) зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 12.06.2019 № 116, від 09.07.2019 №№ 20, 21, від 15.07.2019 № 34, від 26.07.2019 № 248, від 10.07.2019 № 68, від 17.05.2019 № 264, від 23.05.2019 № 295, від 31.05.2019 № 291, від 16.05.2019 № 275, від 24.07.2019 № 406, від 18.06.2019 № 281, від 04.07.2019 № 101, від 24.07.2019 № 327, від 30.07.2019 № 328, від 13.07.2019 № 59, від 02.08.2019 № 33 днем їх фактичного подання для реєстрації. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року адміністративний позов було задоволено повністю. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу не було достатніх правових підстав для відмови позивачу в реєстрації поданих ним податкових накладних в ЄРПН, що товариством були надані податковому органу документи, що підтверджують операції, за якими складено відповідні податкові накладні, а також з того, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації таких податкових накладних не містять обґрунтованих підстав, з яких вони прийняті. Крім того, суд також дійшов висновку, що позивачу було протиправно відмовлено в задоволенні його скарг на рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області про відмову в реєстрації податкових накладних і що позов у цій частині вимог також підлягає задоволенню, оскільки рішення, прийняті відповідачем за результатами розгляду вказаних скарг, впливають на права та обов`язки позивача. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач - ГУ ДПС у Чернігівській області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що позивачем не було надано належних первинних документів, які б підтверджували реальність операцій, по яким складено спірні податкові накладні, та які є необхідними для прийняття Комісією рішення про їх реєстрацію, а також, що рішення, прийняті ДПС України за результатами розгляду скарг позивача на рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, безпосередньо не створюють для позивача додаткових прав та обов`язків, тому не можуть бути предметом судового оскарження. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правомірності висновків суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Інсайт+» (код ЄДРПОУ 38672465) є юридичною особою та платником ПДВ. Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 46.42 оптова торгівля одягом і взуттям. 15.03.2019 між ТОВ «Інсайт+» (дистриб`ютором) та компанією-нерезидентом ARDON SAFETY S.R.O. (Чеська Республіка) (постачальником) було укладено ексклюзивний дистриб`юторський контракт № 1, відповідно до умов якого постачальник надає, а дистриб`ютор приймає на себе ексклюзивне право на розміщення і продаж продукції на всій території України терміном з моменту підписання і до 31.12.2020 включно. Згідно контракту, постачальник є виробником/постачальником спецодягу, спецвзуття і засобів індивідуального захисту, та бажає організувати збут вказаної продукції на території України. На виконання умов вказаного контракту ARDON SAFETY S.R.O. було поставлено ТОВ «Інсайт+» у квітні-червні 2019 року продукцію, що підтверджується інвойсами, виписками по рахунку, митними деклараціями, платіжними дорученнями, міжнародними товарно-транспортними накладними та іншими товаросупровідними документами. Крім того, відповідно до укладених договорів, протягом вказаного періоду ТОВ «Інсайт+» здійснювало придбавання одягу та взуття у постачальників: ТОВ «Інсайт» (договір від 04.03.2019 № 0403), ФОП ОСОБА_1 (видаткові накладні від 29.05.2019 №707, від 22.04.2019 №662, від 29.05.2019 №559, від 22.04.2019 №716, від 15.04.2019 №725, від 19.06.2019 №737, від 16.05.2019 №696), ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (договір від 04.04.2019 №691), ПП «Технотекс» (договір від 18.04.2019 №1/1804-19), ТОВ «ІЕС Україна» (видаткова накладна від 01.08.2019 №584), ТОВ «Трєлє» (видаткова накладна від 19.07.2019 №ТР2991). Також позивачем були замовлені та отримані послуги з виготовлення логотипу та пошиву одягу, які надані ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , згідно укладених договорів від 01.04.2019 №0104/2019, від 01.04.2019 №03/06 та від 01.04.2019 №01-04/19, відповідно, що підтверджується актами наданих послуг, платіжними дорученнями, звітами про продукцію, яка вироблена із сировини замовника. Надалі, придбана та виготовлена продукція реалізована ТОВ «Інсайт+» покупцям. Так, 19.03.2019 між позивачем (постачальник) та ТОВ «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн (покупець) укладено договір поставки № 19/03/19, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність покупцю спецодяг та спецвзуття в асортименті, кількості та цінами, вказаними у специфікаціях та видаткових накладних, що засвідчують приймання-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити вказаний товар). На виконання умов вказаного договору ТОВ «Інсайт+» здійснено поставку контрагенту товару, що підтверджується видатковими накладними від 25.05.2019 № 552 на суму 28 012,80 грн., від 12.06.2019 № 1387 на суму 1 650, 00 грн. Придбаний одяг та взуття оплачені покупцем у повному обсязі відповідно до виписаних позивачем рахунків на оплату від 05.04.2019 № 553 та від 12.05.2019 № 1452, що підтверджується банківською випискою. Також, відповідно до видаткових накладних від 13.06.2019 № 1412, від 12.07.2019 № 1857, від 09.07.2019 № 1822 та від 12.07.2019 № 1858 ТОВ «Інсайт+» здійснило постачання товару ТОВ «Алюпол», який був оплачений контрагентом, що підтверджується банківськими виписками. 12.07.2019 між ТОВ «Інсайт+» (постачальник) і ТОВ «БіГ КИЇВ» (покупець) було укладено договір поставки № 1207/2, підписаний повноважним представниками сторін, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність покупцю спецодяг та спецвзуття в асортименті, кількості та цінами, вказаними у специфікаціях та видаткових накладних, що засвідчують приймання-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити вказаний товар. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Інсайт+» здійснено поставку контрагенту товару, що підтверджується видатковою накладною від 26.07.2019 № 2116 на суму 59 247,82 грн. Придбаний одяг та взуття оплачені покупцем у повному обсязі, що підтверджується виписками з установ банку. Відповідно до видаткових накладних від 21.07.2019 № 2185 та від 14.08.2019 № 2355 ТОВ «Інсайт+» здійснило постачання одягу та взуття ОСОБА_5 на загальну суму 89 776,15 грн. Як вбачається з банківської виписки, ОСОБА_5 здійснено оплату за товар у повному обсязі. Відповідно до видаткової накладної від 12.06.2019 № 1390 ТОВ «Інсайт+» здійснило постачання жилетів та логотипів ТОВ «Грейд-Плюс» на загальну суму 7 972,93 грн. Як вбачається з виписки з особового рахунку товариства, ТОВ «Грейд-Плюс» здійснено оплату за товар у повному обсязі. Відповідно до видаткової накладної від 06.06.2019 № 1298 ТОВ «Інсайт+» здійснило постачання одягу та логотипів ТОВ «ІБК» на загальну суму 3 305,00 грн. Як вбачається із виписки з особового рахунку товариства, ТОВ «ІБК» здійснено оплату за товар у повному обсязі. Відповідно до видаткових накладних від 04.06.2019 № 1255, від 21.06.2019 № 1520, від 21.06.2019 № 1524 ТОВ «Інсайт+» здійснило постачання футболок ТОВ «Завод Укрбудмаш» на загальну суму 21 881,89 грн. ТОВ «Завод Укрбудмаш» здійснило оплату за товар у повному обсязі. Відповідно до видаткової накладної від 17.05.2019 № 940 ТОВ «Інсайт+» здійснило постачання одягу та логотипів ТОВ НВП «Дніпроенергосталь» на загальну суму 1316,00 грн. ТОВ НВП «Дніпроенергосталь» здійснило оплату за товар у повному обсязі. Відповідно до видаткової накладної від 24.07.2019 №2067 ТОВ «Інсайт+» здійснило постачання одягу та логотипів ПП «Фінпрофіль» на загальну суму 27734,10 грн. ПП «Фінпрофіль» здійснило оплату за товар у повному обсязі. Відповідно до видаткових накладних від 04.07.2019 № 1755, від 30.07.2019 № 2145 ТОВ «Інсайт+» здійснило постачання одягу та логотипів ТОВ «Харківська зовнішньо торгівельна фірма «Моторімпекс». ТОВ «Харківська зовнішньо торгівельна фірма «Моторімпекс» здійснило оплату за товар у повному обсязі. 25.03.2019 між ТОВ «Інсайт+» (постачальник) та ТОВ «Вітчизна» (продавець) було укладено договір поставки № 1903/1-2019, підписаний повноваженими представниками сторін, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність покупцеві засоби індивідуального захисту (перчатки, спецодяг, спецвзуття, миючі засоби і т.д.), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити вказаний товар. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладної, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана постачальником у видатковій накладній, є датою поставки товару постачальником. Ціни на товари, що постачаються постачальником, є звичайними вільними відпускними та визначаються по взаємному погодженню сторін на кожну окрему поставку. Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, у безготівковій формі, на підставі виставленого рахунку, протягом 14 календарних днів з дати поставки товару (пункти 4.1, 5.1 Договору). На виконання умов договору ТОВ «Інсайт+» здійснило поставку ТОВ «Вітчизна» засобів індивідуального захисту, про що складено видаткові накладні від 12.07.2019 № 1900, від 13.07.2019 № 1391 та від 02.08.2019 № 2221. Оплата за товар проведена контрагентом у повному обсязі, що підтверджується виписками з установ банку. Позивачем, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, за вищевказаними операціями було сформовано та надіслано до контролюючого органу податкові накладні від 12.06.2019 № 116, від 09.07.2019 №№ 20, 21, від 15.07.2019 № 34, від 26.07.2019 № 248, від 10.07.2019 № 68, від 17.05.2019 № 264, від 23.05.2019 № 295, від 31.05.2019 № 291, від 16.05.2019 № 275, від 24.07.2019 № 406, від 18.06.2019 № 281, від 04.07.2019 № 101, від 24.07.2019 № 327, від 30.07.2019 № 328, від 13.07.2019 № 59, від 02.08.2019 №

33. Позивачем отримано квитанції за № 1, в яких контролюючим органом зазначено, що вказані податкові накладні прийняті, проте їх реєстрація зупинена, у зв`язку з тим, що вони відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», а також платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Позивачем було направлено на адресу контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК та надано відповідні документи на підтвердження операцій, за якими складено спірні податкові накладні, та письмові пояснення. За результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 30.07.2019 № 1239684/38672465, від 15.08.2019 № 1253913/38672465, від 15.08.2019 № 1253915/38672465, від 16.08.2019 № 1254899/38672465, від 16.08.2019 № 1254898/38672465, від 20.08.2019 № 1256608/38672465, від 21.08.2019 № 1257851/38672465, від 21.08.2019 № 1257848/38672465, від 22.08.2019 № 1258719/38672465, від 22.08.2019 № 1258712/38672465, від 28.08.2019 № 1261881/38672465, від 28.08.2019 № 1261882/38672465, від 28.08.2019 № 1261883/38672465, від 28.08.2019 № 1261884/38672465 про відмову у реєстрації податкових накладних від 18.06.2019 № 281, від 28.08.2019 № 1261885/38672465, від 03.09.2019 № 1266282/38672465, від 03.09.2019 № 1266283/38672465 про відмову у реєстрації податкових накладних від 12.06.2019 № 116, від 09.07.2019 №№ 20, 21, від 15.07.2019 № 34, від 26.07.2019 № 248, від 10.07.2019 № 68, від 17.05.2019 № 264, від 23.05.2019 № 295, від 31.05.2019 № 291, від 16.05.2019 № 275, від 24.07.2019 № 406, від 18.06.2019 № 281, від 04.07.2019 № 101, від 24.07.2019 № 327, від 30.07.2019 № 328, від 13.07.2019 № 59, від 02.08.2019 №

33. Підставами для відмови в реєстрації в ЄРПН таких податкових накладних у вказаних рішеннях Комісії вказано надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (документи щодо придбання послуг). Не погоджуючись з вказаними рішеннями Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, позивач оскаржив їх в адміністративному досудовому порядку. Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 19.09.2019 №№ 37836/38672465/2, 38167/38672465/2 скарги ТОВ «Інсайт+» залишені без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДФС у Чернігівській області - без змін. Вважаючи свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова № 1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117 (далі - Порядок № 117). Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів. У п. 188.1. ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України). У пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України визначено, що ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно з п.п. 12, 13 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Відповідно до п.п. 74.2, 74.3 ст. 74 ПК України в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У пункті 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 (далі - Критерії № 959) визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв,визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв,платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Згідно з п.п. 3-7 Порядку № 177 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. У пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2. ст.74 цього Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України). Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт таких Критеріїв, а й вказати яким саме критеріям, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд. Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу. Разом з тим, слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанціях) через встановлення ризиковості без визначення, якому саме з критеріїв, що містяться у вказаному в квитанціях № 1 підпункті 1.6 Критеріїв № 959, відповідає позивач та які конкретно документи йому слід подати та/або пояснення для усунення виниклих сумнівів щодо реальності задекларованих ним операцій. При цьому, колегія суддів відзначає, що позивачем було подано контролюючому органу відповідні письмові пояснення та первинні документи, зокрема щодо підтвердження орперацій, за якими ним складено податкові накладні від 12.06.2019 № 116, від 09.07.2019 №№ 20, 21, від 15.07.2019 № 34, від 26.07.2019 № 248, від 10.07.2019 № 68, від 17.05.2019 № 264, від 23.05.2019 № 295, від 31.05.2019 № 291, від 16.05.2019 № 275, від 24.07.2019 № 406, від 18.06.2019 № 281, від 04.07.2019 № 101, від 24.07.2019 № 327, від 30.07.2019 № 328, від 13.07.2019 № 59, від 02.08.2019 №

33. Однак, в порушення вищенаведених нормативних приписів Комісією ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних із зазначенням причиною для відмови надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (документи щодо придбання послуг). Разом з тим, Комісією не зазначено, які саме документи містять недоліки та яким саме вимогам законодавства вони не відповідають. Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що документи, які були подані позивачем контролюючому органу в повній мірі відображають сутність та зміст операцій, по яким складено спірні податкові накладні. При цьому, апеляційний суд ще раз наголошує, що здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інсанції щодо протиправності рішень Комісії ГУ ДФС у Чернігівській області від від 30.07.2019 № 1239684/38672465, від 15.08.2019 № 1253913/38672465, від 15.08.2019 № 1253915/38672465, від 16.08.2019 № 1254899/38672465, від 16.08.2019 № 1254898/38672465, від 20.08.2019 № 1256608/38672465, від 21.08.2019 № 1257851/38672465, від 21.08.2019 № 1257848/38672465, від 22.08.2019 № 1258719/38672465, від 22.08.2019 № 1258712/38672465, від 28.08.2019 № 1261881/38672465, від 28.08.2019 № 1261882/38672465, від 28.08.2019 № 1261883/38672465, від 28.08.2019 № 1261884/38672465 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, необхідності їх скасування та відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні ЄРПН датою їх подання. При цьому, перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тож, застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДФС зареєструвати подані позивачем податкові накладні від 18.06.2019 № 281, від 28.08.2019 № 1261885/38672465, від 03.09.2019 № 1266282/38672465, від 03.09.2019 № 1266283/38672465 про відмову у реєстрації податкових накладних від 12.06.2019 № 116, від 09.07.2019 №№ 20, 21, від 15.07.2019 № 34, від 26.07.2019 № 248, від 10.07.2019 № 68, від 17.05.2019 № 264, від 23.05.2019 № 295, від 31.05.2019 № 291, від 16.05.2019 № 275, від 24.07.2019 № 406, від 18.06.2019 № 281, від 04.07.2019 № 101, від 24.07.2019 № 327, від 30.07.2019 № 328, від 13.07.2019 № 59, від 02.08.2019 № 33 в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст. 2 КАС України. Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 у справі № 826/4475/16. Разом з тим, у рішенні від 30.01.2003 N 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Крім того, у рішенні від 10.04.2008 у справі «Вассерман проти Росії» Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Доводи апелянта про те, що позивачем не надано документів, необхідних для прийняття Комісією рішення про реєстрацію поданих ним податкових накладних і що підставою для відмови в їх реєстрації стало надання платником копій документів, які складені з порушеннями законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію, спростовуються матеріалами справи, оскільки, як було встановлено вище, позивачем подані всі необхідні документи, які саме документи апелянт вважає неподаними ані в рішені про зупинення реєстрації, ані в оскаржуваному рішенні конкретно не вказано, а натомість наведено взаємовиключаючий перелік операцій та видів документів. Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду в частині задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДФС у Чернігівській області про відмову в реєстрації податкових накладних та про зобов`язання ДПС України зареєструвати такі податкові накладні датою їх подання. Таким чином, при ухваленні рішення щодо вказаних позовних вимог судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 316 КАС України в цій частині воно підлягає залишенню без змін. Разом з тим, перевіряючи рішення суду в частині щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень ДПС України, прийнятих за результатами розгляду скарг позивача на рішення Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 11.09.2019 №№ 37251/38672465/2, 37252/38672465/2, 37253/38672465/2, 37168/38672465/2, від 19.09.2019 №№ 37836/38672465/2, 38167/38672465/2, колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що права та законні інтереси позивача порушені безпосередньо оскаржуваними ним у цій справі рішеннями Комісії ГУ ДФС у Чернігівській області про відмову в реєстрації податкових накладних, протиправність яких установлена судом вище. Водночас, рішення ДПС України, прийняті за результатами розгляду скарг позивача на вказані рішення Комісії ГУ ДФС у Чернігівській області, самі по собі не впливають на обсяг його прав та обов`язків; визнання їх судом протиправними та/або скасування не призведе до відновлення порушених прав і законних інтересів позивача та не відповідатиме завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України. З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову в цій частині вимог. Отже, судом першої інстанції при ухваленні рішення щодо вказаних позовних вимог було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення таких вимог позовної заяви і відповідно до ст. 317 КАС України надає підстави для скасування рішення суду в цій частині. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області підлягає задоволенню частково, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень ДПС України від 11.09.2019 №№ 37251/38672465/2, 37252/38672465/2, 37253/38672465/2, 37168/38672465/2, від 19.09.2019 №№ 37836/38672465/2, 38167/38672465/2 - скасуванню, а такі позовні вимоги - залишенню без задовоення. В частині щодо вирішення решти позовних вимог рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Розподіл судових витрат. Відповідно до частин першої, шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Судова колегія встановила, що відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» сума судових витрат, понесених позивачем на оплату позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень ДПС України від 11.09.2019 №№ 37251/38672465/2, 37252/38672465/2, 37253/38672465/2, 37168/38672465/2, від 19.09.2019 №№ 37836/38672465/2, 38167/38672465/2, становить 1921 х 6 = 11 526,00 грн. З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення вказаних позовних вимог та скасування рішення суду першої інстанції у цій частині, такі судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу. Тому слід змінити розподіл судових витрат, здійснений судом першої інстанції. Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - задовольнити частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Державної податкової служби України, прийнятих за результатами розгляду скарг товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс+», від 11.09.2019 №№ 37251/38672465/2, 37252/38672465/2, 37253/38672465/2, 37168/38672465/2, від 19.09.2019 №№ 37836/38672465/2, 38167/38672465/2 та в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судових витрат у розмірі 11 526,00 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні таких позовних вимог та в частині стягнення вказаної суми судових витрат - відмовити. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 11 лютого 2020 року. Головуючий суддя Судді: