Постанова 4803 № 214/2243/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2127/20 Справа № 214/2243/18 Суддя у 1-й інстанції - Гринь Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання-Чубіна А.В. сторони справи : позивач - ОСОБА_1 відповідач-Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР», третя особа-Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2019 року, ухваленого суддею Гринем Н.Г. у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, (повний текст судового рішення складено 05 листопада 2019 року,- ВСТАНОВИВ : У квітні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: скасувати акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 03.04.2017 року по формі Н-5 від 04.09.2017 року з електромонтером з обслуговування електроустановок ОСОБА_1 ; визнати нещасний випадок , що стався з ОСОБА_1 електромонтером з обслуговування електроустановок 03.04.2017 року при виконання трудових обов`язків, за адресою АДРЕСА_1 другий під`їзд під час якого у нього стався атеротромботичний інсульт головного мозку в басейні ПСМА, лівосторонній геміпарез помірного ступеня до грубого у ніжній кінцівці, псевдобульбарний сидром, зниження когнітивних функцій на фоні церебрального атеросклерозу, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків; зобов`язати ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, що стався з електромонтером з обслуговування електроустановок ОСОБА_1 03.04.2017 року, під час якого у нього стався аретромботичний інсульт головного мозку в басейні ПСМА. Позов обгрунтовано тим, що він із 11.04.2016 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» на посаді електромонтер із обслуговування електроустановок. 03.04.2017 року він отримав наряд від майстра ОСОБА_2 на огляд та усунення причин відсутності освітлення в квартирах АДРЕСА_2 . Прийшовши за вказаною адресою згідно наряду ОСОБА_1 побачив, що поверховий розподільчий щиток встановлений на сходовій площадці першого поверху другого під`їзду житлового будинку іскрить, оглянувши він визначив, що відгорів «нуль». Він мав інструменти (викрутку, ніж, пасатижі, утконоси, показники напруги 2 шт.). Мешканка квартири надала йому стрем`янку та він піднявся на висоту 1 метр від рівня підлоги та намагався викруткою викрутити болтове з`єднання, але воно не викручувалось та потім дістав пасатижі і ще раз намагався, докладаючи додаткове зусилля. У цей час відчув , що ліву ногу звела судома, втратив рівновагу і впав на підлогу, вдарившись головою. Дані факти вкладені в акті Н-5 від 04.09.2017 року. Вважає, що акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 03.04.2017 року по формі Н-5 складений з порушенням норм чинного законодавства, розслідування проводилось не належним чином, тому він має бути скасованим. Так як, в акті зазначено, що нещасний випадок стався о 08-50 год., а з пояснювальної записки ОСОБА_3 о 10-00 год. його повідомили про погіршення стану здоров`я електромонтера, отже час вказано невірно, що є порушенням проведення розслідування. Також при проведенні розслідування комісія дійшла висновку, що нещасний випадок трапився із ОСОБА_1 не зв`язаний з виробництвом. З висновками не згодний, оскільки не проводилось належним чином, не враховані всі обставини нещасного випадку, причини його настання. В акті від 04.09.2017 року встановлено, що причиною погіршення стану здоров`я могло бути пов`язано з особливостями перебігу довготривалої артеріальної гіпертензії, з приводу якого регулярно не надглядався, не лікувався, а також неможливо виключити вплив шкідливих факторів на робочому місці. Таким чином комісія не виключила впливу шкідливих факторів на робочому місці, але не визнало таким, що пов`язаний з виробництвом. В акті взагалі не зазначено з якою роботою він був ознайомлений під підпис, також не зазначено чи був він забезпечений засобами індивідуального засобами захисту, на якій саме висоті працював робітник, чи відповідала стрем`янка вимогам роботи на висоті. В акті також відсутні пояснення постраждалого та свідків нещасного випадку. 07.04.2017 року було зроблено йому спіральну комп`ютерну томографію головного мозку, якою встановлено, що у нього стався атеротромботичний інсульт головного мозку в басейні ПСМА. Рішенням МСЕК ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю ІІІ групи за загальним захворюванням. Викладені факти свідчать, що розслідування проводилось не належним чином, факти, які мають істотне значення навмисно приховуються, чим порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , нещасний випадок з ним стався під час виконання трудових обов`язків, а саме в робочий час, у зв`язку із чим він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав. Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР», третя особа: Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про скасування акта, встановлення факту нещасного випадку пов`язаного з виробництвом та зобов`язання скласти акт, відмовилено. Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність оскаржуваного судового рішення ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про повне задоволення його позовних вимог. При цьому, скаржник зазначає, що суд першої інстанції під час судового розгляду справи проігнорував та не надав оцінки вимогам інструкції з охрони праці для електромонтера з обслуговування електроустановок, з якою він не був ознайомлений, і якою передбачено, що при роботі він повинен знаходитись в спецодязі з засобами захисту, а при роботі на дробинах слід користуватися легкими і міцними переносними дробинами і стрем`янками, східці яких мають бути прямокутні, врізані. Вказує, що актом проведення розслідування нещасного випадку встановлено, що він, виконуючи роботу знаходився на стремянці, яку йому надала сусідка, а не роботодавець, однак суд не надав цій обставині оцінки, також суд не врахував, що місце нещасного випадку, що стався з ним не обстежувалось, з нього та свідків події не відбирались письмові пояснення, не оглядалась стрем`янка на відповідальність вимогам зазначеної інструкції. Скаржник вважає, що відсутність спецодягу, засобів захисту та стрем`янка, яка не відповідала інструкції з охорони праці є шкідливими факторами та були причиною тому, що в нього судома звела ліву ногу і він впав на підлогу сходової клітини, і як наслідок отримав геморагічний інсульт. Відзив третьої особи Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на апеляційну скаргу позивач колегія суддів не сприймає, оскільки в порушення вимог ч.4 ст.360 ЦПК України відсутні докази надіслання копій відзиву іншим учасникам справи. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_4 , які кожен окремо підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити з викладених у скарзі підстав, представника відповідача ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював з 11.04.2016 року по 31.08.2017 року на посаді електромонтера з обслуговування електроустановок 4 розряду на дільниці №3 на ТОВ «Сітісервіс-КР», що підтверджено копією дублікату трудової книжки № НОМЕР_1 (а.с. 7). В судовому засіданні встановлені обставини нещасного випадку, який стався із позивачем. Так, 03.04.2017 року близько 07 год. 55 хв. електромонтер із обслуговування електроустановок ОСОБА_1 прийшов на работу та отримав наряд від майстра ОСОБА_2 на огляд та усунення причини відсутності освітлення в квартирах АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 о 08-00 год. зайшов в майстерню, взяв інструмент зложений у сумку та пішов за адресою. Прийшовши на адресу він побачив, що поверховий розподільчий щиток встановлений на сходовій площадці першого поверху другого під`їзду житлового будинку іскрить. ОСОБА_1 візуально визначив, що відгорів «нуль». Мешканка квартири винесла ОСОБА_1 табурет, але він був не достатньої висоти і тоді вона запропонувала стрем`янку, ОСОБА_1 піднявся на шаблях стрем`янки на висоту одного метра від рівня підлоги. В руках ОСОБА_1 тримав викрутку і намагався нею відкрутити болтове з`єднання «нульового» провідника, але воно не відкручувалось. Тоді ОСОБА_1 дістав із сумки пасатижі і ще раз намагався відкрутити болтове з`єднання, докладаючи додаткові зусилля. У цей час відчув, що ліву ногу звела судома, втратив рівновагу та впав на підлогу. Мешканка квартири АДРЕСА_3 запропонувала викликати швидку допомогу. Сильного болю ОСОБА_1 не відчув, тому відмовився від швидкої медичної допомоги, однак мешканці все одно викликали швидку допомогу. ОСОБА_1 , пролежавши дві хвилини на підлозі, підвівся та вийшов на вулицю. Після чого, на автомблі швидкої медичної допомоги ОСОБА_1 був доставлений до КЗ «Криоврізька міська лікарня №11» ДОР» (а.с.17). Згідно листа КЗ «Криоврізька міська лікарня №11» ДОР» ОСОБА_1 поступив у неврологічне відділення лікарні в стані середнього ступеня важкості, ДЗ: Атеротромботичний інфаркт головного мозку в басейні ПСМА, лівосторонній геміпарез помірного ступеню до грубого в нижній кінцівці, псевдобульбарний синдром, зниження когнітивних функцій на фоні церебрального атеросклерозу, ГХ ІІ ст..ст. 2 ризик ІУ.ІХС: дифузний кардіосклероз. Шифр І 63.4. Даних за черепно-мозку травму не виявлено. На лікуванні перебував з 03.04.2017 року по 06.04.2017 року (а.с. 16). Згідно листа КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2 ДОР» ОСОБА_6 О.Г. знаходився на стаціонарному лікуванні з 07.04.2017 року по 21.04.2017 року. Діагноз основний: Геморагічний інсульт в басейні ПСМА (03.04.2017 р.) у вигляді лівостороннього геміпарезу помірного ступеню, псевдобульбарного синдрому. Діагноз супутній: ІХС: дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., ст.3, ризик

4. СН І. При госпіталізації зі слів ОСОБА_1 страждає на гіпертонічну хворобу протягом багатьох років, гіпотензивні, дезагрегантні і антисклеротичні препарати не приймає. На Д-обліку не перебуває, цифри ОСОБА_7 не контролює. Також, з 22.04.2017 року по 18.07.2017 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні в комунальній установі «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 Криворізької міської ради . Згідно довідки Кардіологічної МСЕК №3 позивачу встановлена третя група інвалідності з 18.07.2017 року, причина інвалідності загальне захворювання (а.с. 20-21). Висновком медичної комісії про придатність до роботи ОСОБА_1 за професією електромонтер з обслуговування електроустановок від 24.03.2016 року, КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради, зазначено, що останній придатний до роботи за професією електромонтер у несприятливих умовах праці. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог на підставі досліджених доказів, виходив з того, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки позивачем не надано доказів того, що погіршення його стану здоров`я виникло виключно в результаті впливу небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових обов`язків. Колегія суддів повністю погоджується із висновком суду першої інстанції і вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими, такими, що не можуть бути задоволені з огляду на таке. За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний зясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у повній мірі з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі є законним і обґрунтованим. Суд встановив, що виникли між сторонами правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV, який з 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №77-VIII та має назву «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до статті 13 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній станом на 03.04.2017 року) факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про охорону праці». Згідно статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок. Згідно статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади. За змістом пункту 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу,зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків. За приписами підпункту 2 пункту 10 Порядку № 1232 роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов`язаний протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. Суд встановив, що у відповідності до названих вище положень, відповідачем по справі було проведено розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 03.04.2017 року о 08-50 годині, про що було складено Акт проведення розслідування нещасного випадку. Актом Н-5 від 03 квітня 2017 року про нещасний випадок, визнано, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 03.04.2017 року під час виконання ним трудових обов`язків, не пов`язаний з виробництвом. У акті зазначено, що погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 не підпадає під дію п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві (а.с. 8-15). Згідно з підпункту 2 пункту 14 вищевказаного Порядку обставиною, за якою нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу. Відповідно до вимог акта за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (Додаток № 4 до Порядку), у пункті 6 акта зазначаються відомості про вид події і кодуються відповідно до розділу 1 класифікатора, зазначеного у цьому додатку (у цій справі причина погіршення здоровя, яке призвело до геморагічного інсульту у басейні ПСМА у вигляді лівостороннього геміпарезу помірного ступеню, псевдобульбарного синдрому могло бути пов`язано з особливостями перебігу довготривалої артеріальної гіпертензії, з приводу якої не наглядався, адекватно не лікувався); наводяться відомості про шкідливий або небезпечний фактор на робочому місці та його значення. Таким чином, підпункт 2 пункту 15 застосовується у взаємозв`язку із пунктом 7 Порядку, тобто перебування на робочому місці під час нещасного випадку свідчить про його зв`язок із виробництвом у разі, якщо він стався внаслідок впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища. Акт проведення розслідування нещасного випадку, який стався із позивачем 03 квітня 2017 року, містить висновок щодо відсутності зв`язку між настанням у ОСОБА_1 погіршення стану здоров`я (геморагічний інсульт у басейні ПСМА у вигляді лівостороннього геміпарезу помірного ступеню, псевдобульбарного синдрому) та наявністю психофізіологічних небезпечних й шкідливих виробничих факторів, що призвели до таких наслідків. Згідно з протоколом від 28.10.2016 року №33759787-17-8-0004-16 проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку встановлено, що еквівалентний рівень звуку на робочому місці електромонтера з обслуговування електроустановок дорівнює 69 бБА екв., що не перевищує допустимий рівень клас умов праці-2 (допустимий) відповідно до ДСН та П «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» Наказ №248 від 08.04.2018 року. Згідно з протоколом від 28.10.2016 року №33759787-17-8-05-0004-16 проведення досліджень метеорологічних встановлено, що температура, відносна вологість та швидкість руху повітря на робочому місці не перевищує ГДР відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 і відноситься до класу умов праці - 2 (допустимий) відповідно до ДСН та П «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» Наказ №248 від 08.04.2018 року параметри мікроклімату на робочому місці електромонтера з обслуговування електроустановок відносяться зо класу 2 (допустимий. . Згідно з протоколом від 28.10.2016 року №33759787-17-1-0004-16 проведення досліджень повітря робочої зони встановлено, що концентрація пилу на робочому місці 2,1 мг/м3 , що в межах ГДК 4,0 мг/м3 і відноситься до класу 2 (допустимий) ; концентрація вуглецю оксиду на робочому місці не виявлено. Таким чином згідно виявлених концентрацій шкідливих хімічних речовин в повітрі робочої зони клас умов праці електромонтера з обслуговування електроустановок 2 допустимий, відповідно до ДСН та П «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» Наказ №248 від 08.04.2018 року. Отже, як встановлено судом на підставі досліджених доказів, нещасний випадок, який стався із позивачем ОСОБА_1 03.04.2017 року під час виконання ним трудових обов`язків, трапився з позивачем внаслідок перебігу його довготривалої гіпертонічної хвороби, з приводу якої ОСОБА_1 не наглядався та адекватно не лікувався, що і призвело до геморагічного інсульту у басейні ПСМА у вигляді лівостороннього геміпарезу помірного ступеню, псевдобульбарного синдрому. Листом КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2 ДОР», в якому зазначено, що при госпіталізації зі слів ОСОБА_1 встановлено, що останній страждає на гіпертонічну хворобу протягом багатьох років, гіпотензивні, дезагрегантні і антисклеротичні препарати не приймає, на Д-обліку не перебуває, цифри ОСОБА_7 не контролює, підтверджено, що позивачу було відомо про наявність у нього гіпертонічної хвороби, однак останній з приводу хвороби не наглядався та не лікувався, внаслідок чого у ОСОБА_1 розвинулась гіпертонічна хвороба ІІІ ст., яка і призвела до геморагічного інсульту в басейні ПСМА у вигляді лівостороннього геміпарезу помірного ступеню, псевдобульбарного синдрому, який стався 03.04.2017 р. під час виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача, не пов`язаний з виробництвом, колегія суддів вважає правильним, оскільки погіршення стану здоров`я позивача у день події 03 квітня 2017 року сталося не в результаті впливу небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових обов`язків, а в наслідок його довготривалої гіпертонічної хвороби, яка призвела до геморагічного інсульту. Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що відсутність спецодягу, засобів захисту та стрем`янка, яка не відповідала інструкції з охорони праці є шкідливими факторами, які і стали причиною тому, що судома звела ліву ногу і він впав на підлогу сходової клітини та як наслідок отримав геморагічний інсульт, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, які були досліджені судом першої інстанції та яким суд надав належну правову оцінку, як кожному доказу окремо, так і сукупності доказів в цілому. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам законності та обґрунтованості, й підстави для його скасування у відповідності до доводів апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 369, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 12 лютого 2020 року. Головуючий: Судді: