Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/6381/19

Справа № 308/6381/19 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 07.02.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвокатки Овсепян К.А., розглянувши апеляційну скаргу, яку подала адвокатка Овсепян К.А., в інтересах ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 серпня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок. Згідно постанови, 31 травня 2019 року о 00 год. 50 хв. на а/д М06 «Київ-Чоп» 802 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», д. н. з. НОМЕР_1 НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), і від проходження огляду на стан сп`яніння з використанням технічного засобу «Драгер» на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) і скоїв передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення. В апеляційній скарзі адвокат Овсепян К.А. в інтересах ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що суд не взяв до уваги те, що поліцейським було порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу «Драгер» на місці зупинки, а відразу мова пішла про проходження огляду лікарем. Стверджує, що зі слів працівників поліції вони супроводжували ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, однак прибувши до закладу ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак відмова зафіксована не була. Тому, апелянт вважає, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП, зокрема, не проведено огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, не зафіксовано відмову в присутності двох свідків та не складено відповідний акт про відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Посилається і на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б доводили факт вчинення ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника адвокатки Овсепян К. А., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким дана правильна оцінка в постанові. Так, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджено, що 31 травня 2019 року о 00 год. 50 хв. на а/д М06 «Київ-Чоп» 802 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», н. з. В НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), і від проходження огляду на стан сп`яніння з використанням технічного засобу «Драгер» на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. З указаного протоколу також убачається, що такий складений у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , і що у даному протоколі ОСОБА_1 своїми підписами підтвердив, що: права та обов`язки йому роз`яснені; зі змістом протоколу ознайомлений; його копію отримав; до протоколу внесені правильні дані щодо його особи; в поясненнях по суті правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що не вживав алкоголь, а приймав ліки від зубного болю та полоскав горло (а. с. 1). З доданих до протоколу письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що в момент зупинки працівниками поліції керованого ним транспортного засобу він віз до лікарні свою доньку ОСОБА_5 , в якої була підвищена температура (приблизно 40 ?) (а.с. 2). З наявних у матеріалах справи письмових пояснень громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , убачається, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря-нарколога (а. с. 3, 4). З розписки ОСОБА_1 від 31.05.2019 вбачається, що він підтвердив факт залишення транспортного засобу марки «ВАЗ 2106», н. з. НОМЕР_3 , на а/д М-06 «Київ Чоп» 802 км, та зобов`язався в подальшому не керувати ним (а. с. 5). З копії постанови серії ДП 18 № 628890 вбачається, що 31.05.2019 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення вимог передбачених п. п. 2. 1 «а» та 31.4.3 «в» ПДР, тобто за керування 31.05.2019 о 00-й годині 55 хвилин по а/д М-06 «Київ Чоп» 802 км. транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», н. з. НОМЕР_3 , на якому в темну пору доби не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії (а. с. 6). З довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області Одоксти С. І. вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом НОМЕР_4 (а. с. 7). Викладені в протоколі обставини підтверджуються і відеозаписом, що міститься на наявному в матеріалах справи технічному носії інформації диску (а. с. 9). Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, і зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 ПДР та винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор Угрик І. І. був упереджений при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано й на такі не посилались ОСОБА_1 та його захисник адвокатка Овсепян К. А. під час розгляду справи апеляційним судом. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що інспектор Угрик І. І. при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. Крім того, під час апеляційного розгляду справи апеляційним судом не встановлено й даних про те, що в громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були залучені в якості свідків відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння, були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, у відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, такі дані в матеріалах справи також відсутні й до апеляційної скарги таких також не додано й на такі не посилалися ОСОБА_1 та його захисник адвокатка Овсепян К. А. під час розгляду справи апеляційним судом. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги те, що поліцейським порушена процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу «Драгер» на місці зупинки, а відразу мова пішла про проходження огляду лікарем, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження і спростовуються наявними в матеріалах справи та вищенаведеними доказами, якими достовірно підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Із вищенаведених підстав, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що зі слів працівників поліції вони супроводжували ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, однак, прибувши до закладу ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що відмова належним чином не була зафіксована. Тому, доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП, зокрема, не проведено огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, не зафіксовано відмову в присутності двох свідків та не складено відповідний акт про відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим, визнає їх такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Враховуючи наведене вище, як такі, що не знайшли свого підтвердження апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б доводили факт вчинення ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. При оцінці доводів апеляційної скарги апеляційний суд враховує й надані ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду справи пояснення про те, що перед тим, як сісти за кермо автомобіля, він випив 50 гр. горілки. Пояснення сторони захисту про те, що ОСОБА_1 діяв у межах крайньої необхідності, оскільки був змушений відвезти свою доньку, стан якої був дуже важкий, у лікарню, апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 ПДР, та не свідчать про незаконність висновку суду першої інстанції про наявність у його діях складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, а також будь-яким чином не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 18 КУпАП діяв у межах крайньої необхідності. З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.5 ПДР та, відповідно, у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено в межах санкції вищевказаної статті, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу, яку подала адвокатка Овсепян К. А. в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан