Постанова Харківський апеляційний суд № 642/4754/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2020 року м. Харків справа № 642/4754/19 провадження № 22-ц/818/1582/20 Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого: Коваленко І.П., суддів: Овсяннікової А.І., Сащенка І.С., за участі секретаря: Дмитренко А.Ю., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , відповідач: ОСОБА_3 , відповідач: ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2019 року, ухвалене суддею Шрамко Л.Л., - ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з 48/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності за ОСОБА_5 зареєстровано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2005 року, яким встановлено, що власником 72/100 частин домоволодіння був її чоловік ОСОБА_6 , після його смерті спадщину прийняли дружина ОСОБА_5 та три їхні дочки - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Розмір їхніх часток за вказаним рішенням суду у праві власності на вказаний будинок складає: ОСОБА_3 - 17/100, ОСОБА_2 - 12/100, та її- позивачки - 12/100. Матір`ю було складено заповіт 19 травня 2009 року на користь онуки ОСОБА_7 . Отже, спадкоємцем усього майна ОСОБА_5 , яка була власником 48/100 часток домоволодіння, за заповітом є ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла. Також в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Крім того, право на обов`язкову частку у спадщині має вона - позивачка, як непрацездатна дочка, та непрацездатні дочки спадкодавця - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які досягли пенсійного віку і отримують пенсію. Однак для отримання спадщини (обов`язкової частки) вона позивачка - не змогла у встановлений законом строк, який сплив 23 січня 2019 року, звернутись із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, оскільки з 18 січня 2019 року по 29 січня 2019 року через тяжку хворобу заходилась на стаціонарному лікуванні, виписалася з незначними покращеннями. У зв`язку з цим вона не змогла в останні 5 днів до закінчення строку на прийняття спадщини з`явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення підпису під заявою про прийняття спадщини для подальшого відправлення її поштою до нотаріуса, який відкрив спадкову справу. Від ОСОБА_3 вона дізналася про те, що із заявами про прийняття спадщини спадкоємці звернулися до приватного нотаріуса Гаража І.П. 20 березня 2019 року вона - позивачка - звернулася до зазначеного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Листом від 27 червня 2019 року нотаріус повідомив, що ним отримано заяви від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про їхню згоду на включення її - позивачки - до кола спадкоємців, що прийняли спадщину, і що такої заяви від ОСОБА_2 не надходило. Позивачка зазначила, що мала об`єктивні непереборні перешкоди для реалізації права на прийняття спадщини, оскільки останні 5 днів строку на прийняття спадщини знаходилася на стаціонарному лікуванні, не пересувалася, не могла фізично і не мала права залишати лікарню. Зазначила, що мала об`єктивні непереборні перешкоди для реалізації права на прийняття спадщини, оскільки останні 5 днів строку на прийняття спадщини знаходилася на стаціонарному лікуванні, не пересувалася, не могла фізично і не мала права залишати лікарню. В зв`язку з цим просила суд визначити їй додатковий п`ятиденний строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_8 заявлені позовні вимоги підтримав, вважав причини для надання заяви про прийняття спадщини обґрунтованими та поважними. Також зазначив, що позивачка двічі зверталась до суду з позовом про надання додаткового строку для подачі заяву нотаріусу про прийняття спадщини, виносились ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків, та внаслідок невиконання ухвали суду позовні заяви були повернути позивачці. Представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_9 проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали заяву з проханням слухати справу у їх відсутності, зазначили про відсутність заперечень щодо задоволення позову, оскільки строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено з поважних причин. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. В апеляційній скарзі посилається на ті ж самі обставини, що викладені у позовній заяві. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Залишаючи позов без задоволення суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного. Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 - мати позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 23 липня 2018 року. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з 48/100 часток у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належали їй на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2005 року. Вказаним рішенням було встановлено, що власником 72/100 частин домоволодіння був її чоловік ОСОБА_6 , після його смерті спадщину прийняли дружина ОСОБА_5 та три їхні дочки - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Розмір їхніх часток за вказаним рішенням суду у праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , складає: ОСОБА_3 - 17/100, ОСОБА_1 - 12/100, ОСОБА_2 - 12/100. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України). 19 травня 2009 року ОСОБА_5 склала заповіт на користь онуки ОСОБА_7 . Отже, спадкоємцем усього майна ОСОБА_5 , яка була власником 48/100 часток домоволодіння, за заповітом є ОСОБА_4 . За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_4 прийняла спадщину у встановленому законом порядку. Також, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як непрацездатні дочки спадкодавця, які досягли пенсійного віку, та мають право на обов`язкову частку у спадщині. Як вбачається з відповіді приватного нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гаража І.П. від 20 березня 2019 року, 20 березня 2019 року нею було отримано заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 . Разом з тим, ОСОБА_1 пропущено строк для прийняття спадщини, оскільки нею не було подано заяву про прийняття спадщини у вставлений законом строк, та на момент смерті ОСОБА_5 вона постійно не проживала разом з ОСОБА_5 на час відкриття спадщини. Також, згідно відповіді приватного нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гаража І.П., 27 червня 2019 року за №№92, 93 отримано заяви від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про включення ОСОБА_1 до кола спадкоємців, та останнім подано заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Позивачці роз`яснено, що для залучення її до кола спадкоємців потрібна згода спадкоємця ОСОБА_2 , але такої заяви від неї не надходило. Частиною 3 ст.1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Разом із тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку. При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Апеляційним судом встановлено, що із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася 20 березня 2019 року, тобто після майже через 8 місяців після смерті матері. Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачка посилається на те, що з 18 січня 2019 року по 29 січня 2019 року через тяжку хворобу заходилась на стаціонарному лікуванні, виписалася з незначними покращеннями. У зв`язку з цим вона не змогла в останні 5 днів до закінчення строку на прийняття спадщини з`явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення підпису під заявою про прийняття спадщини для подальшого відправлення її поштою до нотаріуса, який відкрив спадкову справу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України). На підтвердження своїх доводів позивачкою надано довідку №35 від 30 січня 2019 року, видану лікарем 30 січня 2019 року лікарняної амбулаторії с. Грабово Безсонівської районної лікарні Пензенської області Російської Федерації, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 18 січня 2019 року по 29 січня 2019 року заходилась на стаціонарному лікуванні. В довідці зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря-терапевта з діагнозом гіпертонічна хвороба 3 ст., риск 4, ХНМК на фоні атеросклерозу судин головного мозку, грижа диска стовбура. Разом з тим, хвороба спадкоємця не є беззаперечно поважною причини, пов`язаною з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця. Наявна у матеріалах справах довідка від 30 січня 2019 року не містить інформації про те, що позивачка мала стан здоров`я, який перешкоджав зверненню до нотаріуса у продовж строк для прийняття спадщини. Наведені позивачкою причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України можуть визнаватися поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. З урахування викладеного суд не вбачає підстав для скасування рішення, яке ухвалено з дотримання вимог закону. Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повну постанову складено 11 лютого 2020 року. Головуючий - І.П. Коваленко Судді - А.І. Овсяннікова І.С. Сащенко