Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/10554/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 р. Справа № 520/10554/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: П`янової Я.В. , Зеленського В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту захисту економіки Національної поліції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 18.11.19 по справі № 520/10554/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки національної поліції України, в якому просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період: березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017; зобов`язати Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період: березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017; стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період: з 15.06.2019 по час вирішення вказаного спору; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язаною із підготовкою справи до розгляду в суді, у розмірі 2700 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період: березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017 Зобов`язано Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період: березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що зміни до Порядку № 1078 в частині розповсюдження його дії і на поліцейських було внесено лише 18.10.2017 шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 "Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення", яка набрала чинності 24.10.2017. Отже, до жовтня 2017 року включно у поліцейських, в тому числі й тих, що працюють в Департаменті, було відсутнє право на індексацію грошового забезпечення. Законодавчими актами було визначено право в поліцейських на індексацію їх грошового забезпечення, однак до внесення відповідних змін до Порядку № 1078, був відсутній механізм здійснення обрахування такої індексації саме д ля поліцейських. Позивачем рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для надання правової оцінки законності та обґрунтованості рішення суду в цій частині. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ. Як встановлено з матеріалів справи, з 21.03.2017 наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 110 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу в управління захисту економіки в Харківській о6ласті Департаменту захисту економіки Національної поліції України на посаду оперуповноваженого відділу протидії організованим формам злочинності у сфері економіки (а.с. 28). В подальшому позивач проходив службу на різних посадах управління захисту економіки в Харківській о6ласті Департаменту захисту економіки Національної поліції України (наказ від 11.06.2018 № 127 о/с, наказ від 29.01.2019 № 27 о/с, наказ від 10.05.2019 № 131 о/с) (а.с. 27,29,30). Наказом ДЗЕ НП України від 10.06.2019 № 169 о/с ОСОБА_1 було звільнено з посади оперуповноваженого відділу оперативно - аналітичної забезпечення управління захисту економіки в Харківській о6ласті Департаменту захисту економіки Національної поліції України за п. 7 (за власним бажанням) ч.1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" з 15.06.2019 (а.с.31). Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації про грошове забезпечення, що отримане за весь час проходження служби управління захисту економіки в Харківській о6ласті Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Листом Департаменту захисту економіки Національної поліції України №140зі від 24.09.2019 позивача повідомлено про виплату компенсації за 12 діб невикористаної відпустки у розмірі 4957,55 грн, а також направлено запитуванні документи та архівні відомості щодо розміру установлених позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" посадових окладів, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення тощо (а.с.25). Зі змісту розрахункових листів вбачається, що в них відсутні відомості про нарахування відповідачем на користь позивача індексації грошового забезпечення у період з березня 2017 року по жовтень 2017 року. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення за вказаний період неправомірними, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства, а відповідачем не здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач допустив бездіяльність, не здійснивши нарахування та виплату такої індексації. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 94 Закон України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Вказаний порядок регулюється Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. За змістом ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. На підставі вказаних норм закону колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпосередньо законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Відповідно до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення. В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що саме невключення поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, було підставою для не проведення індексації, на яку посилається відповідач. Надаючи оцінку цим доводам відповідача, колегія суддів виходить з такого. Статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до вказаного пункту ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була дійсною. В силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами. Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами. Критерії виплати грошового забезпечення, зокрема, поліцейським Національної поліції, визначають Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799. Відповідно до пункту 11 розділу I вказаного Порядку, грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Колегія суддів вважає, що вказані відповідачем обставини (не включення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації) не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача, у встановленому законом порядку, що спростовує доводи апелянта в цій частині. В той же час, колегія суддів зазначає, що індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством. В доводах апеляційної скарги не міститься посилання відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, в той же час, такі підстави вказувалися ним у відзиві на позовну заяву, зокрема, відповідач вказував у спірні періоди величина індексу споживчих цін не перевищувала встановлений законом поріг у 103 %. В свою чергу, що за даними Держстату України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за спірний період 2017 року складав: березень - 101,8, квітень - 100,9, травень 101,3, червень - 101,6, липень - 100,2, серпень - 99,9, вересень - 102,0, жовтень - 101,2, тобто не перевищував поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що на думку суду апеляційної інстанції свідчить про те, що у відповідача не виникло обов`язку здійснення нарахування та виплати позивача індексації грошового забезпечення за спірні періоди. Щодо твердження суду першої інстанції про те, що відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України у квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті, та склав 103,5%, колегія суддів зазначає, що квітень 2016 року не є спірним періодом, за який позивач просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, а тому такі висновки суду є помилковими. Обов`язок проведення індексації виник у відповідача з квітня 2017 року, тобто з дати прийняття позивача на роботу та виплати грошового забезпечення. Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що з квітня 2017, який є базовим місяцем для нарахування індексації, величина індексу споживчих цін не перевищувала 103 %. Враховуючи те, що у спірні періоди величина індексу споживчих цін не перевищувала встановлений законом поріг у 103 %, колегія суддів вважає, що у відповідача не виникло обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу індексації заробітної плати за вказані періоди. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та не враховано приписи ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" в частині того, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про здійснення індексації грошового забезпечення з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині. Відповідно до ст. 139 КАС України у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , питання про розподіл судових витрат не вирішується. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 по справі № 520/10554/19 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період: березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017 та зобов`язання Департаменту захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період: березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017. Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 по справі № 520/10554/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Я.В. П`янова В.В. Зеленський