Постанова 4850 № 360/5168/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 року справа №360/5168/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Арабей Т.Г. Гайдара А.В. за участю секретаря судового засідання Антонюк А.С. за участю сторін по справі: позивач: Андрєєв А.М. (за довіреністю) відповідач: не з`явився третя особа: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду (суддя Басова Н.М.) від 11 грудня 2019 року (повний текст рішення складено 11 грудня 2019 року) у справі №360/5168/19 за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, третя особа - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" про визнання незаконними дій та скасування постанов, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, третя особа - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" про: - - визнання незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Щербакова І.М. за виконавчими провадженнями №№ ВП 53637985, ВП 52829916, ВП 56087091, ВП 53491662 щодо прийняття виконавчих проваджень та стягнення з боржника основної винагороди; - скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. про прийняття виконавчого провадження від 21.11.2019 року ВП № 53637985 з виконання наказу Господарського суду Луганської області по справі №913/750/16, виданого 13.12.2016; - скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. про прийняття виконавчого провадження від 21.11.2019 року ВП № 52829916 з виконання наказу Господарського суду Луганської області по справі №913/1422/14 виданого 02.10.2015; - скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. про прийняття виконавчого провадження від 22.11.2019 року ВП № 56087091 з виконання наказу Господарського суду Луганської області по справі №913/190/17 виданого 29.11.2017; - скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. про прийняття виконавчого провадження від 22.11.2019 року ВП № 53491662 з виконання наказу Господарського суду Луганської області по справі № 913/426/16 виданого 19.10.2016; - скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. від 21.11.2019 року ВП 53637985 про стягнення з боржника основної винагороди; - скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. від 21.11.2019 року ВП 52829916 про стягнення з боржника основної винагороди; - скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. від 22.11.2019 року ВП 56087091 про стягнення з боржника основної винагороди; - скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. від 22.11.2019 року ВП 53491662 про стягнення з боржника основної винагороди.Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року адміністративний позов повернуто позивачу на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки порушено правила об`єднання позовних вимог. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач вважає, що даний спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що в позовній заяві об`єднано вимоги, які пов`язані між собою підставою виникнення і поданими доказами, оскільки товариство подало адміністративний позов про скасування постанов про прийняття виконавчого провадження та про скасування постанов про стягнення винагороди виконавця, обґрунтовуючи позов тим, що товариство є юридичною особою, частка держави у статутному фонді якої складає 25%+1 акція це частка, що передана до НАК «Нафтогаз України», засновником та єдиним акціонером якого є держава, а відповідно до п.2 ч.2 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених ст.3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Нацональний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 %, та/або фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету. Позивач також вважає, що вимоги про скасування постанов про прийняття виконавчих проваджень та про стягнення основної винагороди є пов`язаними між собою, оскільки вони випливають з одних правовідносин і як наслідок, гуртуються на одних і тих самих фактичних даних. Позивач вважає, що оскільки оскаржуються постанови приватного виконавця про стягнення з нього основної винагороди, винесені, крім того, у зведеному виконавчому провадженні, то даний спір належить розглядати в порядку адміністративної юрисдикції. В даному випадку, всі заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України, є безпідставними. На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзиви, в якому відповідач та третя особа проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважають, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Відповідачем на адресу суду апеляційної інстанції надіслано заяву, в якій він просив розгляд адміністративної справи проводити за його відсутністю. Відповідач та третя особа, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиви на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 21.11.2019 р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП №53637985 з примусового виконання наказу № 913/750/16, виданого 13.12.2016 р. Господарським судом Луганської області про стягнення з ПАТ «Укртрансгаз» борг в сумі 2470956,92 грн. та 3% річних - в сумі 21271,56 грн., інфляційні втрати в сумі 100921,00 грн. та судовий збір в сумі 38897,25 грн.. ПАТ «Укртрансгаз» є боржником у виконавчому провадженні. 21.11.2019 р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП №52829916 з примусового виконання наказу № 913/1422/14, виданого 02.10.2015р. Господарським судом Харківської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на користь інфляційні втрати в сумі 1004347,74 грн., пеню в сумі 69044,66 грн., 3% річних в розмірі 253150,21 грн. та 29918,77 грн. судового збору за подання позовної заяви. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» є боржником у виконавчому провадженні. 22.11.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП №56087091 з примусового виконання наказу № 913/190/17, виданого 29.11.2017 р. Господарським судом Луганської області про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» борг в сумі 2387088,23 грн. за послуги транспортування природного газу, три профента річних в сумі 84970,55 грн., втрати від інфляції в сумі 321313,37 грн., витрати на судовий збір в сумі 13680 грн.. ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» є боржником у виконавчому провадженні. 22.11.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП №53491662 з примусового виконання наказу № 913/426/16, виданого 19.10.2016р. Господарським судом Луганської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», вул.Гагаріна, буд.87, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 05451150, на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», Кловський узвіз, б.9/1, м.Київ, ідентифікаційний код 30019801, заборгованість в сумі 19138780,65 грн. за надані в грудні 2015 року послуги з балансування обсягів природного газу та витрати зі сплати судового збору в сумі 172250,09 грн. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» є боржником у виконавчому провадженні. Також, 21.11.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. винесено постанови ВП №53637985 та ВП №52829916 про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця. Крім того, 22.11.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. винесено постанови ВП №56087091 та ВП №53491662 про стягнення з боржника основної винагороди. Одночасно, 21.11.2019р. постановами приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Щербаковим І.М. приєднано виконавче провадження ВП № 53637985 та ВП №52829916 до зведеного виконавчого провадження № 58204438, яке веде Щербаков І.М . Крім того, 22.11.2019р. постановами приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Щербаковим І.М. приєднано виконавче провадження ВП №56087091 та ВП №53491662 також до зведеного виконавчого провадження ВП №58204438, яке веде Щербаков І.М . Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця. Згідно частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Тобто, за приписами наведеної норми якщо закон встановив інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ. Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Отже, діючим ГПК України визначено порядок оскарження стороною виконавчого провадження рішення, дії або бездіяльності приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу. Як встановлено судом, позивач є стороною у наведених вище виконавчих провадженнях, а тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що належним судом для розгляду вимог позивача про скасування постанов приватного виконавця про прийняття виконавчого провадження є саме Господарський суд Луганської області та Господарський суд Харківської області. Посилання позивача на наявність зведеного виконавчого провадження, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки оскаржувані постанови були винесені до приєднання проваджень до зведеного виконавчого провадження. Згідно частини 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. З наведених норм права вбачається, що Законом N 1404-VIII встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Таким чином, оскаржувані позивачем постанови приватного виконавця від 21.11.2019р. у виконавчих провадженнях ВП №53637985 та ВП №52829916 та від 22.11.2019р. у виконавчих провадженнях ВП №56087091 та ВП №53491662 про стягнення з боржника основної винагороди, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. З урахуванням викладеного вбачається, що позивачем в одній позовній заяві об`єднано кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства Порядок розгляду кількох пов`язаних між собою вимог визначено статтею 21 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами частини 1 якої позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Частиною 6 цієї статті визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. У відповідності до частини першої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. За приписами частини четвертої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в порушення наведених вище вимог Кодексу адміністративного судочинства України позивачем до позовної заяви одночасно з позовною вимогою, яку належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, включено вимогу, яка не належить до юрисдикції адміністративного суду. Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 КАС України). Враховуючи, що позивачем було порушено правила об`єднання вимог та наявністю прямої заборони для застосування положень статті 172 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно було повернуто позовну заяву позивачеві. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі №360/5168/19 - залишити без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у справі №360/162/19 - залишити без змін. Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 лютого 2020 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 11 лютого 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 11 лютого 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: Т.Г. Арабей А.В. Гайдар