Постанова 4851 № 520/8286/19

Головуючий І інстанції: Старосєльцева О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 р. Справа № 520/8286/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Бершова Г.Є., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.11.19 по справі № 520/8286/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просив визнати протиправним і незаконним та скасувати рішення першого заступника начальника ГУ ДМС в Харківській області № б/н від 21.12.2018 року, щодо заборони в`їзду строком на 5 (п`ять) років громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно повторно прийнято оскаржуване рішення щодо заборони в`їзду позивачу в Україну строком на 5 (п`ять) років, оскільки ОСОБА_1 не несе абсолютно ніякої небезпеки для суспільства, громадського порядку та держави Україна в цілому, відносно нього відсутні будь які кримінальні провадження. Також, зазначив, що має на території України малолітню дитину. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення першого заступника начальника ГУ ДМС в Харківській області від 21.12.2018 року, щодо заборони в`їзду в Україну строком на 5 (п`ять) років громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДМС України в Харківській області на підставі подання Департаменту карного розшуку Національної поліції України № 14/01/10-5898 від 07.08.2018 року та положень ст.13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства прийняло рішення від 14.08.2018 року про заборону громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їзду в Україну строком на п`ять років. Позивач скористався правом оскарження вказаного рішення до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/11883/18 від 24.01.2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Харківській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення першого заступника начальника Головного управління ДМС України в Харківській області № б/н від 14.08.2018 року про заборону в`їзду в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення від 24.01.2019 по справі № 520/11883/18 залишено без змін. Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 17.07.2019 року повідомлено позивача, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі № 520/11883/18, 20.05.2019 керівництвом ГУ ДМС України прийнято рішення про відміну заборони в`їзду в Україну громадянину Азербайджану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказано, що на підставі подання Департаменту карного розшуку Національної поліції України від 06.12.2018, ГУДМС України в Харківській області відносно гр. Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . прийнято рішення про заборону в`їзду на територію Україну терміном на три роки. ГУ ДМС України в Харківській області на підставі подання Департаменту карного розшуку Національної поліції України № 14/03/11-9053 від 06.12.2018 року та положень п.1,2 ч.1 ст.13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства прийняло рішення від 21.12.2018 року про заборону громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їзду в Україну строком на п`ять років. Позивач, вважаючи вищевказане рішення відповідача від 21.12.2018 року протиправним, звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення від 21.12.2018 року щодо заборони в`їзду в Україну строком на 5 (п`ять) років громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято Головним управлінням ДМС України в Харківській області всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Закон України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства № 3773-VI від 22 вересня 2011 року (далі по тексту Закон № 3773-VI) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України. Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 3773-VI визначено, що іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Відповідно до ч.3 ст.3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави. Підстави для заборони в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну визначено статтею 13 Закону № 3773-VI. Так, в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну; якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в`їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в`їзду-виїзду (ч.1 ст.13 Закону № 3773-VI). За наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України (ч.2 ст.13 Закону № 3773-VI). Судом встановлено, що відповідно до тексту подання Національної поліції України від 06.12.2018 року № 14/03/11-9053, на підставі якого прийнято спірне рішення, встановлено, що за час перебування на території України ОСОБА_1 неоднарозово притягався до адміністративної відповідальності, а саме: 29.07.2018р., 07.03.2018р., 31.03.2018рр. за ч. 1 ст.122 КУпАП України, 26.03.2018р. за ч.1 ст. 126 КУпАП України. Враховуючи, що ОСОБА_1 систематично притягувався до адміністративної відповідальності, його дії направлені на порушення громадського порядку і безпеки, створювали загрозу життю, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" за доцільне, розглянути органом Державної міграційної служби України питання, щодо заборони в`їзду терміном на 3 роки громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 При цьому, дослідивши зміст вказаного подання від 06.12.2018 року 14/03/11-9053 та зміст подання № 14/01/10-5898 від 07.08.2018 року, на підставі якого було прийнято попереднє рішення від 14.08.2018 року про заборону в`їзду позивачу в Україну, судом встановлено, що вони мають ідентичний зміст. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що владним суб`єктом прийнято оскаржуване рішення від 21.12.2018 року щодо заборони в`їзду в Україну позивачу строком на 5 років, з тих самих підстав та мотивів, які послугували прийняттю попереднього рішення від 14.08.2018 року. Вказане рішення від 14.08.2018 року, як вже було зазначено вище, визнано протиправним та скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/11883/18 від 24.01.2019 року, яке набрало законної сили. У вказаному рішенні від 14.08.2018 року по справі № 520/11883/18 суд дійшов висновку, що згідно інформації Управління СБУ в Харківській області, Головного управління Національної поліції у Харківській області, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України порушень законодавства України Гасановим ОСОБА_2 не встановлено. Відповідно до частини 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було надіслано адвокатський запит до Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Харківській області, відповіддю якого від 02.08.2019 року № 17445 повідомлено, що у відділі розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Харківській області кримінальних проваджень, у яких ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (правопорушень), не зареєстровано (а.с.35). Управлінням Служби безпеки України в Харківській області 05.08.2019р. на адвокатський запит від 25.07.2019р. було повідомлено, що у провадженні слідчих слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області відсутні кримінальні провадження стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34). Отже, доказів того, що ОСОБА_1 вчинені дії направлені на порушення громадського порядку і безпеки, створювали загрозу життю, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб відповідачем до суду не надано. Окрім того, колегія суддів дослідивши текст спірного рішення встановила, що заборона в`їзду позивачу встановлена строком на 5 років, хоча в поданні Національної поліції України № 14/03/11-9053 від 06.12.2018 року, яке слугувало підставою для прийняття спірного рішення, було запропоновано вирішити питання щодо заборони в`їзду терміном на 3 роки. З цього приводу колегія суддів зазначає, що рішення про заборону в`їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону. У разі невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в`їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в`їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в`їзду в Україну (ч.3 ст.13 Закону № 3773-VI). Колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством України передбачено, що заборона в`їзду в Україну, застосована відповідним рішенням, не може перевищувати 3 років. Проте, оскаржуваним рішенням відповідача заборонено позивачу в`їзд в Україну строком на 5 років. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення № б/н від 21.12.2018 року про заборону в`їзду в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . прийнято Головним управлінням Державної Міграційної Служби України в Харківській області всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач зокрема просить суд визнати незаконним рішення першого заступника начальника ГУ ДМС в Харківській області № б/н від 21.12.2018 року, щодо заборони в`їзду строком на 5 (п`ять) років громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Отже, з огляду на приписи ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може визнати саме протиправним оскаржуване позивачем рішення Головного управління Державної Міграційної служби України в Харківській області. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, для належного відновлення порушених прав позивача, правомірно визнав протиправним та скасував рішення першого заступника начальника Головного управління Державної Міграційної служби України в Харківській області № б/н від 21.12.2018 року про заборону в`їзду в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року по справі 520/8286/19 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 по справі № 520/8286/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов