Постанова Київський апеляційний суд № 752/21110/19

Справа № 752/21110/19 Головуючий у І інстанції Дмитрук Н.Ю. Провадження № 33/824/857/2020 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та її захисника адвоката Маркєлова В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 340 грн. В С Т А Н О В И В : Відповідно до постанови судді, водій ОСОБА_1 26.09.2019 року о 19 год. 50 хв., керуючи автомобілем «Toyota Tundra» н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Заболотного, 37, не впевнилась у безпечності та при перестроюванні не надала перевагу в русі транспортному засобу «DAF» н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку вона мала намір перестроїтися та скоїла з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів та завдало матеріальних збитків, чим порушила п.п. 2.3б, 10.3 ПДР України. Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова суду є незаконною та постановлена з істотним порушенням норм чинного законодавства. Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, зазначає, що відеозапис з відеореєстратора не може бути належним доказом, оскільки не зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення. Заслухавши думки ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного. Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного. Так, згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. З матеріалів справи вбачається, що суддя при розгляді справи дотримався вказаних вимог закону. Висновок судді про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, за обставин, викладених в постанові судді відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованим. Незважаючи на невизнання своєї вини водієм ОСОБА_1 , її вина у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 259335 від 26.09.2019 року, в якому зафіксовано порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3б, 10.3 ПДР України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та зіткнення її автомобіля «Toyota Tundra» н.з. НОМЕР_1 з автомобілем «DAF» н.з. НОМЕР_2 (а.с. 1); схемою дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовано місце розташування автомобіля після ДТП (а.с. 2); поясненнями водія ОСОБА_4 (а.с. 4); відеозаписом з відеореєстратора, доданого до матеріалів справи ( а.с. 45). Відповідно до п. 2.3б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя вірно встановив фактичні обставини ДТП і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допустила порушення вимог п.п. 2.3б та 10.3 ПДР України, які призвели до даної ДТП, оскільки водій ОСОБА_1 не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувати на її зміну при перестроюванні не надала дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку вона мала намір перестроїтися. Згідно ст. 256 КУпАП та вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06.11.2015 року та ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб`єктивних та об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП. Зазначені вище вимоги працівниками поліції дотримані в повному обсязі та протокол про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що саме невиконання водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3б та 10.3 ПДР України знаходиться у прямому причинному зв`язку з ДТП та наслідками, що настали, саме водій ОСОБА_1 створила небезпеку для руху і саме вона, при перестроюванні мала можливість уникнути зіткнення, надавши дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку вона мала намір перестроюватися та скоїла з ним зіткнення. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що відеозапис з відеореєстратора не може бути належним доказом, на підставі рішення Касаційного адміністративного суду Верховного Суду України від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, є необґрунтованими, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, даний правовий висновок стосується не протоколу про адміністративне правопорушення, а постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, на думку апеляційного суду є безпідставними, оскільки пояснення зазначених свідків спростовується відеозаписом з відеореєстратора, доданого до матеріалів справи, з якого вбачається, що водій автомобіля «Toyota Tundra» ОСОБА_1 раптово без покажчиків повороту почала перестроюватись в смугу руху по якій рухався автомобіль «DAF», після чого відбулося зіткнення. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, є правильною. Враховуючи наведене, підстав для скасування постанови і закриття справи щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Дрига