Постанова 4809 № 402/749/19

ПОСТАНОВА Іменем України 04 лютого 2020 року м. Кропивницький справа № 402/749/19 провадження № 22-ц/4809/289/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І. за участю секретаря судового засідання Деменко О.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2019 року та додаткове рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2019 року, у складі судді Бондаренка А.А., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» про розірвання договорів оренди земельних ділянок. В обґрунтування позову зазначала, що вона є власником земельних ділянок кадастровий номер 3525580800:02:000:0489 та кадастровий номер 3525580800:02:000:0490 площею 3,52 га кожна, розташованих на території Великотроянівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. 08.01.2015 позивачка уклала договори оренди належних їй земельних ділянок з ПРАТ «Райз-Максимко», які пройшли державну реєстрацію 11.07.2016. Починаючи з 2016 року і на час звернення до суду, відповідач систематично не виконує свої зобов`язання, передбачені п.4.1 вказаних договорів щодо сплати орендної плати за 2016, 2017 та 2018 роки. Просила зазначені договори оренди земельних ділянок розірвати та стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2019 року позов задоволено. Договір оренди землі б/н від 08.01.2015 (кадастровий номер 3525580800:02:000:0489) та договір оренди землі б/н від 08.01.2015 (кадастровий номер 3525580800:02:000:0490) укладені між ПРАТ «Райз Максимко» та ОСОБА_1 розірвано. Додатковим рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2019 року стягнуто з ПРАТ «Райз-Максимко» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі: судовий збір у розмірі 1540 грн.00 коп.; судові витрати на професійну правничу допомогу по справі в розмірі 10757 грн. 60 коп. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протягом 2016-2018 років систематично порушувались умови, передбачені Розділом IV оспорюваних договорів, щодо сплати орендної плати, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, представник відповідача ПРАТ «Райз-Максимко» ставить питання про скасування рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2019 року та додаткового рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2019 року та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що оспорюванні рішення суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права України, не є законними та обґрунтованими. Звертає увагу суду на те, що договірні відносини щодо оренди даних земельних ділянок виникли з 2005 року. 31.12.2014 - закінчили свою дію попередні Договори оренди, процедура переукладання Договорів була публічною, було вивішано оголошення, в приміщенні Великотроянівської сільської ради можна було ознайомитись із проектом Договору оренди землі, та було повідомлено, що за переукладання Договору на новий термін кожен орендодавець отримає мотиваційні виплати. Позивач теж отримала мотиваційні виплати за переоформлені Договори. За весь період до укладання нових спірних договорів (даний факт не заперечувався), з боку позивача не було жодного зауваження та претензії. Вказує, що в якості доказу отримання позивачем орендної плати за 2016 рік, на розгляд суду першої інстанції було подано копії належним чином завірених відомостей про реалізацію сільгосппродук­ції про отримання орендної плати за 2016 рік на 4 аркушах, (про отримання пшениці, насіння соняшнику, цукру, ячменя ярого) і позивач в судовому засіданні визнала факт отримання орендної плати за 2016 рік. Крім того, орендна плата в натуральній формі отримувалась позивачем по даним Договорам і в 2015 році, та попередніх роках, без зауважень з боку позивача на це, тобто не в супереч його волі. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідачем було спростовано і твердження позивача про не отримання орендної плати за 2017-2018 роки. Зокрема, до суду були подані докази того, що в 2017-2018 роках позивач самовільно зайняла всупереч умовам Договорів оренди, земельні ділянки і навесні 2017 року самостійно їх засіяла. За захистом своїх прав відповідач змушений був звернутись до правоохоронних органів і було відкрито кримінальне провадження № 12017120280000370 від 07.08.2017 за ознаками злочину передбаченого ст. 356 КК України. Отже, позивач не дотримуючись умов Договорів - не надав в користування свої земельні ділянки Орендарю/Відповідачу в 2017 та 2018 роках, самостійно господарював на них, відповідно і не мав права на виплату орендної плати, так як скористатись свої правом ПРАТ «Райз-Максимко» не дав можливості. Вважає, що суд не взяв до уваги покази відповідача і не надав їм належної правової оцінки. Щодо додаткового рішення від 04 листопада 2019 року, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з ним. 30.10.2019 представником позивача адвокатом Мелєзгіновим Ю.В. до суду було подано письмову заяву про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу по справі в розмірі 11 526 грн. 00 коп. Однак, відповідачу не було надано копії такої заяви для ознайомлення, чим було порушено процесуальне право відповідача. Представник відповідача в усній формі заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги втричі, та вказані ним обставини судом не взято до уваги, що і стало причиною винесення незаконного додаткового рішення. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необгрунтованими, а натомість рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення цивільного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Також, представник позивача звертає увагу суду на те, що відповідач не виконав свого обов?язку щодо сплати орендної плати і за 2019 рік. Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність додаткового рішення Ульновського районного суду від 04 листопада 2019 року, ОСОБА_2 зазначив, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, ним був поданий до суду детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних ним та здійснених витрат для надання правничої допомоги, а тому додаткове рішення вважає законним і обґрунтованим та просить залишити його без змін. Судом першої інстанції встановлено такі обставини З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 35308495 встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3525580800:02:000:0489, розташованої на території Великотроянівської сільської ради Благовіщенського району (а.с.8,16). З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 160188533 встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки кадастровий номер 3525580800:02:000:0490, розташованої на території Великотроянівської сільської ради Благовіщенського району (а.с.18). Як встановлено з копії договору оренди земельної ділянки б/н від 18.01.2015 ОСОБА_1 уклала з ПРАТ «Райз-Максимко» договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3525580800:02:000:0489, розташованої на території Великотроянівської сільської ради Благовіщенського району строком на 5 років. Відповідно п.4.1, п.4.6 розділу IV договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 4,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 30 грудня кожного року. Відповідно п.4.3 розділу IV договору за окремим додатковим погодженням сторін орендна плата також може вноситись Орендарем у одній із наступних форм: натуральною формою, відробітковою формою (а.с.9-12). Як встановлено з копії договору оренди земельної ділянки б/н від 18.01.2015 ОСОБА_1 уклала з ПРАТ «Райз-Максимко» договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3525580800:02:000:0490, розташованої на території Великотроянівської сільської ради Благовіщенського району строком на 5 років. Відповідно п.4.1, п.4.6 розділу IV договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 4,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 30 грудня кожного року. Відповідно п.4.3 розділу IV договору за окремим додатковим погодженням сторін орендна плата також може вноситись Орендарем у одній із наступних форм: натуральною формою, відробітковою формою (а.с.14-15). Копія відомості на реалізацію сільгосппродукції в рахунок орендної плати ПРАТ «Райз-Максимко» за 2016 рік містить два аналогічних записи про отримання за договором оренди землі від 08.01.2015 ОСОБА_1 150 кг насіння соняшнику. Отримання вказаної сільгосппродукції позивачка підтвердила. Копія відомості на реалізацію сільгосппродукції в рахунок орендної плати ПРАТ «Райз-Максимко» за 2016 рік містить два аналогічних записи про отримання за договором оренди землі від 08.01.2015 ОСОБА_1 800 кг насіння пшениці озимої. Навпроти записів наявні підписи про отримання. Отримання вказаної сільгосппродукції позивачка підтвердила. Копія відомості на реалізацію сільгосппродукції в рахунок орендної плати ПРАТ «Райз-Максимко» за 2016 рік містить два аналогічних записи про отримання за договором оренди землі від 08.01.2015 ОСОБА_1 400 кг насіння ячменю ярового. Навпроти записів наявні підписи про отримання. Отримання вказаної сільгосппродукції позивачка підтвердила. Копія відомості на реалізацію сільгосппродукції в рахунок орендної плати ПРАТ «Райз-Максимко» за 2016 рік містить два аналогічних записи про отримання за договором оренди землі від 08.01.2015 ОСОБА_1 50 кг цукру. Навпроти записів наявні підписи про отримання. Отримання цукру позивачка заперечила. Також повідомила, що запис про отримання цукру їй не належить. При цьому на запитання суду представник ПРАТ «Райз-Максимко» повідомила, що товариство не погоджувало з ОСОБА_1 сплату орендної плати за вказаними договорами у натуральній формі. З копії повідомлення про початок досудового розслідування від 07.08.2017 №12017120280000370 від 07.08.2017 судом встановлено, що Благовіщенським ВП Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області реєструвалось та розглядалось повідомлення ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення, яке попередньо кваліфіковане за ст.356 КК України. Відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР за №12017120280000370. Опису суті кримінального правопорушення повідомлення не місить. З копії пояснення ОСОБА_1 на ім`я начальника Благовіщенського ВП Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області без дати встановлено, що ОСОБА_1 повідомляє, що має у власності дві земельні ділянки на території Великотроянівської сільської ради. Вказані земельні ділянки вона віддавала у оренду ПРАТ «Райз-Максимко» строком на 5 років. У 2014 році строки договорів оренди закінчились. У 2015, 2016 роках ОСОБА_1 неодноразово зверталась до ПРАТ «Райз-Максимко» з вимогою про повернення земельних ділянок. У 2017 році ОСОБА_1 засіяла свої земельні паї. 30.10.2019 представником позивачки адвокатом Мелєзгіновим Ю.В. суду подано заяву про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу по справі в розмірі 11526 грн. 00 коп. До заяви додано копію угоди про надання правової допомоги між адвокатом Мелєзгіновим Юрієм Валерійовичем та ОСОБА_1 від 17.03.2019, якою передбачено надання адвокатом позивачці правової допомоги, яка передбачає серед інших прав: надання консультацій з питань цивільного права; пред`явлення позову, представництво інтересів позивача у суді; ознайомлення з матеріалами справи; заявлення клопотань; подача доказів. Акт прийому - передачі виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 17.03.2019 від 28.10.2019, який містить розрахунок витрат на суму 11526 грн. 00 коп., виходячи з кількістю годин правової допомоги 15 год. та вартості одної години 768 грн.40 коп. Також до заяви подано прибутковий касовий ордер № 1 від 28.10.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 , 11550 грн. 00 коп. за послуги, надані за угодою від 17.03.2019. Суд дійшов висновку, що заявлене клопотання представника позивачки про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню. Вимога і обґрунтування витрат на надання послуг правничої допомоги передбачені відповідною угодою між позивачем та представником та є обґрунтованими. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. У даній справі між сторонами виник спір з приводу виконання/невиконання відповідачем зобов`язання сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою на умовах, визначених договором впродовж 2016 - 2018 років. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»). Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Відповідно до статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставами для захисту прав орендодавця на підставі вищевказаних норм, є саме систематичність (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі. Судом першої інстанції з поданих сторонами доказів встановлено, що відповідачем за період 2017 - 2018 років орендна плата позивачу за двома договорами оренди земельних ділянок б/н від 18.01.2015 сплачена не була і ця обставина сторонами визнана. Причиною несплати орендної плати відповідач зазначив те, що позивач перешкоджала господарству в зазначений період часу виконувати на орендованих земельних ділянках сільськогосподарські роботи. Проте, як зазначив суд першої інстанції, відповідачем не доведено зазнаного факту належними доказами, оскільки фотокопія пояснення позивача, що була надана нею в письмовій формі до відділу поліції, і на яку ПРАТ «Райз - Максимко» посилається як на єдиний доказ підтвердження неправомірних дій ОСОБА_1 , не може вважатися доказом в розумінні ст.ст. 77, 95 ЦПК України. Встановивши, що відповідач допустив систематичну несплату орендної плати, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення статті 32 Закону України «Про оренду землі» і статті 141 ЗК України та обґрунтовано вказав на наявність правових підстав для розірвання договорів оренди. Позивач довела факти порушення орендарем умов укладеного між сторонами договорів щодо оплати за користування земельними ділянками ї систематичності невиплати їй орендної плати у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Твердження апеляційної скарги, що причиною невиконання ПРАТ «Райз - Максимко» умов договору оренди землі щодо своєчасного і повного внесення орендної плати були протиправні дії ОСОБА_1 не ґрунтуються на доказах. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Разом з тим, суд вважає, що стягнута судом першої інстанції сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10757,60 грн є завищеною та не відповідає принципу співмірності, з огляду на таке. Матеріалами справи підтверджується, що між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Мелєзгіновим Ю.В. укладено договір про надання юридичних послуг від 17 березня 2019 року. Відповідно до п. 4 цього договору вартість наданих послуг адвоката складає 11000 грн. Прибутковим касовим ордером від 28 жовтня 2019 року підтверджено оплату суми наданих послуг в розмірі 11550 грн. Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Суд вважає, що Акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 28 жовтня 2019 року не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості його дій у справі виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10757,60 грн є завищеними, не є належним чином обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Зокрема, до переліку робіт виконаних адвокатом включені друкарські, копіювальні та інші технічні роботи тривалістю дві години, які за своїми властивостями не є правничою допомогою. Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зменшення розміру судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивача 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги За таких обставин суд рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а додаткове рішення підлягає зміні в частині вирішення питання про розподіл судових витрат з підстав передбачених ст. 376 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 268, 374, 376, 381-383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» задовольнити частково. Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2019 року залишити без змін. Додаткове рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2019 року змінити в частині вирішення питання щодо витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» на користь ОСОБА_1 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині додаткове рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 10 лютого 2020 року. Головуючий суддя А.М. Головань Судді О.Л. Карпенко С.І. Мурашко