Постанова 4856 № 127/28461/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 127/28461/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович Суддя-доповідач - Сушко О.О. 06 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Сапальової Т.В. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов`язати Вінницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області поновити актовий запис про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записавши в книзі записів актів про народження дитини матір`ю дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, замінивши прізвище матері з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", ім`я " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", вписати по-батькові " ОСОБА_1 ", змінивши дату народження з "ІНФОРМАЦІЯ_3" на "ІНФОРМАЦІЯ_2" та залишивши відомості про батька дитини без змін; зобов`язати Вінницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з врахуванням зроблених змін. Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року відмовлено у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач оскаржила ухвалу суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції, де посилаючись на доводи апеляційної скарги, просила скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження її розгляду до суду, який прийняв оскаржене рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Визначаючись щодо правомірності прийняття судом першої інстанції ухвали про відмову у відкритті провадження у справі колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наведене. Так, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. В силу п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або - хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або - хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Як встановлено з матеріалів справи, позивач, у зв`язку із втратою свідоцтва про народження ОСОБА_2 звернулась із заявою до Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про отримання нового свідоцтва про народження. Однак, отримала відмову від відповідача у якій зазначено, що відомостей про народження ОСОБА_2 не виявлено. Відтак, спірні правовідносини пов`язані з відмовою відповідача про поновлення актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 . Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч. 1, 2, 3 ст. 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст. 2 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон № 2398-VI). Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону № 2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. За змістомч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально. У відповідності до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Таким чином, аналіз спірних правовідносин свідчить, що позивач звернулась до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (ч. 1 ст. 273 ЦК України) про видачу нового свідоцтва про народження, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану. Водночас, у позовній заяві відсутні доводи за ч. 3 ст. 2 КАС України, щодо неправомірності вказаної відмови відповідача, а лише вимоги позивача про зобов`язання відповідача поновити актовий запис про народження та видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_2 .. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що у справах про оскарження відмови внести зміни (поновити) за заявою особи до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 425/2737/17, від 23.01.2019 року у справі № 807/45/17 та від 13.03.2019 року у справі № 466/1150/18. Отже, позивач у позовній заяві просить зобов`язати поновити актовий запис про народження та видати нове свідоцтво про народження, тому не має на меті визнати неправомірними дії відповідача, а має намір вирішити питання про поновлення та видачу нового свідоцтва, а тому даний спір не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Ураховуючи суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин, ця справа підлягає розгляду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, тобто спір підвідомчий загальному суду. Колегія суддів повністю погоджується із таким висновком суду першої інстанції, доводи апелянта їх не спростовують, у зв`язку з чим, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду є правомірною, такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Сушко О.О. Судді Сапальова Т.В. Мацький Є.М.