Ухвала КАС ВС № 640/18661/19

УХВАЛА 07 лютого 2020 року Київ справа №640/18661/19 адміністративне провадження №К/9901/3819/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 у справі №640/18661/19 за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.КОННЕКТ (Україна)» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, в с т а н о в и в: 01.10.2019 о 15год. 26хв. Головне управління ДПС у м. Києві, в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою, в якій просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.КОННЕКТ (Україна), застосованого рішенням керівника контролюючого органу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2019 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.КОННЕКТ (Україна) відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило його в апеляційному порядку. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 апеляційна скарга відповідача залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання цієї даної ухвали, шляхом надання суду доказів (оригіналу документа) на підтвердження сплати апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від такої сплати. На виконання вимог вищевказаної ухвали від 18.12.2019 відповідачем на адресу суду скеровано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо такої сплати. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.01.2020 апеляційну скаргу повернув Головному управлінню ДПС у м. Києві з підстав неусуненням недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для залишення такої без руху, а заявлене відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження процесуального строку для усунення недоліку щодо сплати судового збору, обґрунтоване посиланням на неможливість забезпечення такої сплати в установлений в ухвалі від 18.12.2019 строк, визнано судом безпідставним. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 про повернення апеляційної скарги заявнику, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що Шостий апеляційний адміністративний суд, повертаючи апеляційну скаргу заявнику порушив норми процесуального права, зокрема, норми, якими закріплено принцип на забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судового рішення, оскільки обсяг бюджетного фінансування в кількості необхідній для сплати судового збору не залежить від волі податкового органу. На переконання відповідача, оскаржуване судове рішення є неправомірним та таким, що позбавляє контролюючий орган можливості скористатися своїм законним правом на відстоювання інтересів держави у відповідних судових інстанціях. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, або подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частини 2, 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до частин першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п`ята статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України). Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виканням вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання платіжного документа, відповідачем на адресу суду було скеровано клопотання, в якому посилаючись на специфіку бюджетного фінансування, податковий орган просить суд відстрочити сплату судового збору або продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги щодо такої сплати. При цьому документа про сплату судового збору у визначеному розмірі відповідачем надано не було. У відповідності до положень статті 129 Конституції України та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Як зазначено вище, у відповідності до частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. В свою чергу, відповідно до приписів статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений судом може бути продовжений судом, який його встановив за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу суб`єкта владних повноважень. Крім того, судом враховано, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду. Отже, враховуючи те, що Головним управлінням ДПС у м. Києві не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для її повернення заявнику. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дотримався норм статті 169, пункту 1 частини п`ятої статті 296, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації заявником права на апеляційне оскарження судового рішення також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України, - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 у справі №640/18661/19 за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.КОННЕКТ (Україна)» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. .......................... ........................... ............................ І.Я. Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова Судді Верховного Суду