Ухвала КАС ВС № 640/5082/19

УХВАЛА 10 лютого 2020 року Київ справа №640/5082/19 адміністративне провадження №Зі/9901/21/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Приватного акціонерного товариства «Схід-2» - адвоката Марунич Ганни Ігорівни про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бучик Анни Юріївни від розгляду справи № 640/5082/19 за заявою Приватного акціонерного товариства «Схід-2» до Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про забезпечення адміністративного позову, ВСТАНОВИВ: У провадженні Верховного Суду знаходиться справа № 640/5082/19 за заявою Приватного акціонерного товариства «Схід-2» до Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про забезпечення адміністративного позову. 06.02.2020 адвокатом Марунич Г.І. до Верховного Суду подано заяву про відвід судді Бучик А.Ю. від розгляду справи № 640/5082/19. Вказана заява мотивована тим, що у ПАТ «Схід-2» існують підстави для обґрунтованих припущень про те, що частина суддів Касаційного адміністративного суду була безпідставно виключена з автоматизованого розподілу справи №640/5082/19. Крім того, вказано, що судом було проігноровано вимогу представника позивача про участь у розгляді вказаної справи, що є порушенням права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, а саме: права особи бути вислуханою, яка має пріоритет над національним законодавством. Наведені обставини на думку позивача дають підстави для сумніву у неупередженості або об`єктивності головуючого судді Бучик А.Ю. та є підставою для її відводу. За наслідками вирішення питання про обґрунтованість заявленого відводу суд вирішив, що підстав для задоволення заявленого відводу немає і на підставі частини четвертої статті 40 КАС України постановив ухвалу від 06 лютого 2020 року, якою передав заяву представника Приватного акціонерного товариства «Схід-2» про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бучик А.Ю. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2020 заяву представника Приватного акціонерного товариства «Схід-2» про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бучик А.Ю. передано на розгляд судді Стеценку С.Г. Перевіривши доводи заяви, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу головуючому судді Бучик А.Ю., з огляду на таке. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною першою якої, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України. Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти"). ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України"). За змістом частини першої статті 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з врахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2017 № 5 було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та визначено їх кількісний склад. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1 визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14 визначено Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та включено суддю Бучик А.Ю. до складу ІІ судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Згідно з вимогами частини третьої статті 31 КАС України, персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді № 16 від 20.05.2019 визначено постійну колегію у складі суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., Рибачука А.І. та резервних суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В. Автоматизований розподіл справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду здійснюється на підставі вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 (зі змінами та доповненнями). Відповідно до пункту 1.7. розділу І Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем автоматизованої системи документообігу суду, який має відповідні функціональні обов`язки та права, а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з врахуванням спеціалізації (за наявності). За правилами пункту 2.1. розділу ІІ Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді автоматизований розподіл здійснюється автоматизованою системою документообігу суду за такими правилами: 1) із загального списку суддів відповідного касаційного суду, Великої Палати визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; 2) для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судових справ на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; 3) із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судових справ на момент автоматизованого розподілу, з врахуванням визначених автоматизованою системою документообігу суду коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення складу суду для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості, рівномірного навантаження для кожного судді та хронологічного порядку надходження судових справ. Згідно зі звітом, автоматизований розподіл судових справ відбувався між суддями відповідної спеціалізації з врахуванням визначених критеріїв та коефіцієнту випадковості. Отже, автоматизований розподіл справи № 640/5082/19 здійснено з врахуванням встановленої зборами суддів Касаційного адміністративного суду спеціалізації та з врахуванням навантаження на суддів під час визначення повноважного складу суду, результат автоматизованого розподілу зафіксований у відповідному протоколі, містить визначені нормами КАС України реквізити та долучений до матеріалів справи № 640/5082/19. За таких умов, твердження заявника про наявність підстав для обґрунтованих припущень про те, що частина суддів Касаційного адміністративного суду була безпідставно виключена з автоматизованого розподілу справи № 640/5082/19, ґрунтується на припущеннях, які спростовуються об`єктивними доказами. Доводи заявника про відкриття касаційного провадження у вказаній справі свідчать саме про незгоду сторони з процесуальним рішенням колегії суддів, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу. Відтак, сумнів у неупередженості судді у зв`язку з вчиненням процесуальних дій та прийняття рішень у справі не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність суду. Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Між тим, будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Бучик А.Ю. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у її неупередженості з матеріалів касаційної скарги та доводів заяви про відвід не вбачається. На підставі викладеного, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості або необ`єктивності судді Бучик А.Ю., оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини. Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України, вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. З урахуванням зазначеного, вважаю, що обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає, а отже в її задоволенні слід відмовити. Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, Суд - УХВАЛИВ : У задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства «Схід-2» - адвоката Марунич Ганни Ігорівни про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бучик Анни Юріївни від розгляду справи №640/5082/19 за заявою Приватного акціонерного товариства «Схід-2» до Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про забезпечення адміністративного позову - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... С.Г. Стеценко, Суддя Верховного Суду