Постанова 4851 № 440/3590/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2020 р. Справа № 440/3590/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року (головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк) по справі № 440/3590/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області висновку та матеріалів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи та неналежного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, з урахуванням обставин, встановлених судом. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області висновку та документів щодо виплати ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи, одноразової грошової допомоги та їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України з порушенням Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №

850. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, з урахуванням правової оцінки спірного питання, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Міністерство внутрішніх справ (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду в цій частині та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного висновку. Зазначає, що суд першої інстанції передчасно зобов`язав МВС України повторно розглянути висновок з відповідними документами та прийняти рішення відповідно до порядку № 850, оскільки у МВС України відсутні такі документи у зв`язку з не надісланням ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області до МВС України для розгляду та прийняття рішення. Крім того зазначає, що після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, у зв`язку з чим відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги. ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУМВС в Полтавській області, з 09.10.2014 року йому установлено 10% втрати професійної працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, про що свідчить довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 25.08.2015р.(а.с. 64). З 17.11.2017 року по 13.11.2018 року ОСОБА_1 мав ІІІ групу інвалідності, а з 13.11.2018 року - ІІ групу інвалідності та 70% втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, що підтверджується довідками МСЕК від 30.11.2017р. та 06.12.2018р. та довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 05.12.2018р. (а.с. 20, 22, 66). 12.04.2019 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що отримав ІІ групу інвалідності від травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків (а.с. 63). УМВС України в Полтавській області складено 15.05.2019р. висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про міліцію» та п. 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 у розмірі 115600,00 грн., який надіслано разом із пакетом документів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до МВС України (а.с. 59,62). 24.06.2019 року Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повернув матеріали ОСОБА_1 як такі, що не відповідають умовам Порядку №850, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що за умовами пункту 4 Порядку не дає йому права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі, про що повідомив позивача листом № 15/2-141аз (а.с. 58, 60-61). Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем рішення про призначення або про відмову у призначенні вказаної грошової допомоги не прийнято, а отже порушено п. 9 Порядку №850. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 07.11.2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію». Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність. Відповідно до п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Таким чином, у даній справі порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовано нормами ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" № 850 (далі - Порядок № 850). Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Відповідно до п. 2 Порядку № 850 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Підпунктом 2 п. 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи. Відповідно до п. 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Відповідно до п. 9 Порядку № 850 Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених п. 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України. Законом №565-ХІІ не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені п. 4 Порядку №

850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 28.03.2019 року по справі №296/10138/16-а, від 24.10.2019 року по справі № 817/713/16, від 24.12.2019 року по справі № 822/2590/17. Таким чином, посилання апелянта на п.4 Порядку №850, як на підставу повернення документів та їх відсутності підстав для їх розгляду колегія суддів вважає помилковим. Надаючи оцінку діям Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до Порядку № 850 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було. Судом встановлено, що отримавши заяву позивача та додані до неї документи, ліквідаційна комісія УМВС України у Полтавській області направила висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та документи, перелік яких визначений Порядком № 850, до МВС України для прийняття рішення. Проте, в порушення вимог п.9 Порядку №850, МВС України не прийняло за результатом розгляду документів рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, а лише листом повернуло ліквідаційній комісії УМВС України у Полтавській області матеріали без прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, з посиланням на те, що з дати первинного огляду МСЕК позивача до повторного огляду пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком №850 дворічний термін. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що спосіб, у який Міністерство внутрішніх справ України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ-ї групи інвалідності, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачений та суперечить зазначеним вище нормам матеріального права. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до Порядку №

850. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в МВС України на даний час заяви позивача та доданих до неї документів і як наслідок неможливість їх розгляду колегія суддів вважає безпідставними, оскільки це не звільняє відповідача від можливості витребувати зазначені документи у ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області для повторного розгляду. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 по справі № 440/3590/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій