Постанова 4854 № 490/595/18

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 490/595/18 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Вербицької Н.В., судді -Запорожана Д.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: В січні 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (надалі - відповідач, Фонд гарантування), в якому просила: - визнати протиправними дії та скасувати рішення Фонду гарантування про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції) на загальну суму 20000,00 грн., що здійснено 19.05.2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ЄДРПОУ 39140702) за договором №980-067-00178090 від 19.01.2016 року на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», що належить позивачу; - зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» на суму 20061,20 грн.. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона у розумінні норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є вкладником, а тому відповідач, не включивши її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми (200000,00 грн.) порушив права та законні інтереси позивача. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення Фонду гарантування про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції) на загальну суму 20000,00 грн., що здійснено 19.05.2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за договором №980-067-00178090 від 19.01.2016 на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», що належить позивачу. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Ухвала суду першої інстанції від 16.10.2019 року апелянтом не оскаржується. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2016 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-067-000000581, відповідно до якого банк відкриває клієнту на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні та здійснює його розрахунково-касове обслуговування. 19.01.2016 року позивач і ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» уклали договір №980-067-00178090 (надалі - Договір), відповідно до якого позивач передає у власність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошові кошти в сумі 7000,00 грн. на строк не більше 181 днів, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов`язувалось повернути кошти та сплатити 34,78% річних за користування ними. Повернення коштів та сплату відсотків ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» мало здійснювати шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, що був до цього відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору від 19.01.2016 року №980-067-000000581 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» (поточний рахунок № НОМЕР_1 ). 28.01.2016 року сторони Договору внесли зміни шляхом збільшення суми до 20000,00 грн.. Отже, позивачем фактично було внесено на свій рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський» (№ НОМЕР_1 ) суму в розмірі 20000,00 грн. для подальшого перерахування її на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», згідно умов Договору. Згідно з випискою по особовому рахунку, 19.05.2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повернуло позивачу 20000,00 грн. та сплатило 61,20 грн. відсотків за користування грошима. Кошти були зараховані на поточний рахунок позивача у банку (№ НОМЕР_1 ). На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 23.05.2016 року №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», та рішення від 13.06.2016 року №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський». Відповідно до цих рішень, було розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації в період з 23.05.2016 року по 22.07.2016 року. Рішенням Правління Національного банку України від 12.07.2016 року №124-рш було оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський». На підставі цього рішення, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 12.07.2016 року №1213, з 13.07.2016 року було розпочато ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено уповноваженою особою Фонду, якій було делеговані всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», Ірклієнка Ю.П. З 05.09.2016 року ці функції, згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 01.09.2016 року №1702, виконує Волков О.Ю.. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договір між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» не відповідає ознакам, про які вказано в п.15 Прикінцевих положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а ПАТ «Банк Михайлівський» не виступав в якості повіреного у вказаному договорі, в зв`язку з чим у відповідача не виникло обов`язку щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів. Колегія суддів не може погодитись з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника. Згідно з положеннями ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. Таким чином, держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10,00 грн.), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн.. Отже, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. При цьому, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону. З матеріалів справи вбачається, що наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року №42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160-ти фізичних осіб в сумі 1298015973,74 грн., у відповідності до положень пунктів 7-9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта №2 від 01.06.2016 року Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 року здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» включено позивача. Як було зазначено вище, у ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За правилами ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Частина 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку», який набрав чинності 12.08.2015 року частину третю статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для та запобігання таким зловживанням у майбутньому 15.11.2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг», яким також внесені зміни до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». З пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг» видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв`язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому, з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ. Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ «Банк «Михайлівський» 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд. гривень. Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ «Банк Михайлівський», є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування. З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ «Банк Михайлівський» та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про банки і банківську діяльність» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» для врегулювання питань: - поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; - посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені як позика кошти від фізичних осіб; - встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи; - встановлення обов`язку банку при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 19.11.2016 року набрали чинності положення п.15 Прикінцевих положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг», яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників. Тобто, з метою поширення гарантій Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством, а саме: до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. З матеріалів справи вбачається, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного Товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних. Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ «Банк Михайлівський» виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі №980-067-00178090, укладеного 19.01.2016 року, відповідно між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та позивачем. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти у сумі 20000,00 грн. станом на 19.05.2016 року, повернуті на рахунок позивача за договором позики з небанківською фінансовою установою від 19.01.2016 року. Отже, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг», а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі №823/1381/18. Враховуючи наведене, суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, в зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям по справі нової постанови про задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Колегія суддів вважає, що для ефективного захисту прав та інтересів позивача при вирішені даного спору необхідно вийти за межі заявлених позовних вимог, визнати протиправними дії відповідача щодо не включення рахунку позивача до переліку вкладників, та зобов`язати відповідача включити позивача до переліку вкладників, а також подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення позивача до переліку вкладників. Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року - скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення рахунку ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язати Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми у розмірі 20061,20 грн.. Зобов`язати Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» на суму 20061,20 грн.. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Вербицька Н. В. Запорожан Д.В.