Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/7027/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2020 р.Справа № 520/7027/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калитки О. М., Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., місце складання м. Харків, повний текст складено 13.09.19 року по справі № 520/7027/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (ЄДРПОУ 41433726, адреса: пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов., м. Харків, 61001) щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат з 17 серпня 2016 року громадянину України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); - скасувати частково пункт 2 постанови №2012/27392/12769/6 від 03.03.2016 Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, а саме в частині провадження страхових виплат по 16 серпня 2016 року включно; - зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (ЄДРПОУ 41433726, адреса: пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов., м. Харків, 61001) поновити нарахування та виплату страхових виплат, з виплатою усієї заборгованості по страховим виплатам, що виникла за період їх несплати, починаючи з 17 серпня 2016 року громадянину України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); - зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (ЄДРПОУ 41433726, адреса: пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов., м. Харків, 61001) нарахувати та виплатити заборгованість по страховим виплатам за період з 01.12.2014 по 31.01.2016 громадянину України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ). В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, з 17 серпня 2016 року не отримує страхові виплати, які здійснювалися Харківським міським відділенням управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області. Також представник позивача зазначив, що у зв`язку з вказаним, він звернувся з адвокатський запит щодо причин припинення страхових виплат позивачу, на який надано відповідь листом №15.02-14/4016 від 20.06.2019. У вказаному листі повідомлено, що ОСОБА_1 отримував виплати з 01.02.2016 по 16.08.2016 на підставі особистої заяви та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Також у вказаному листі позивачу повідомлено, що виплачені у квітні 2016 року кошти за період з червня по листопад 2014 року, які були нараховані, але не виплачені ВВД ФССНВУ в м. Ровеньки (згідно інформації наданої управлінням ВД ФССНВУ у Луганській області). З 17.08.2016 виплати відповідачем не проводяться у зв`язку з закінченням терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. До відповіді надана копія постанови про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати №2012/27392/12769/6 від 03.03.2016. У постанові у пункті 2 вказано: виплати провадити з 01 лютого 2016 року по 16 серпня 2016 року включно. Заборгованість за період з 01.12.2014 по 31.01.2016 сплачено не було. Страхові виплати з 17.08.2016 припинено. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 у справі № 520/7027/19 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування постанови. Скасовано пункт 2 постанови Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 03.03.2016 №2012/27392/12769/6 в частині провадження страхових виплат по 16 серпня 2016 року включно. Визнано протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (ЄДРПОУ 41433726, адреса: пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов., м. Харків, 61001) щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 17 серпня 2016 року. Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (ЄДРПОУ 41433726, адреса: пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов., м. Харків, 61001) поновити нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), починаючи з 17 серпня 2016 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано ступінь втрати професійної працездатності 15% безстроково, що підтверджується довідкою від 30.11.2011 серії 10ААА№058987 (а.с.14). Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 18.02.2016 №6328010583 (а.с.15). На час спірних правовідносин позивач перебував на обліку в Харківському міському відділені Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області та отримував страхові виплати. Проте, починаючи з 17.08.2016 позивачу припинено страхові виплати. У зв`язку з припиненням страхових виплат позивач через свого представника звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо підстав припинення страхових виплат. За результатами розгляду вказаного звернення надано відповідь листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області від 20.06.2019 №15.02-14/4016 (а.с.17), в якому повідомлено, що ОСОБА_1 отримував виплати з 01.02.2016 по 16.08.2016 на підставі особистої заяви та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої УП та СЗН Адміністрації Комінтернівського району м. ХМР від 18.02.2016 №6328010583 про фактичне місце проживання у м. Харкові, дата закінчення дії довідки -17.08.2016. Також у вказаному листі позивачу повідомлено, що йому у квітні 2016 року виплачені кошти за період з червня по листопад 2014 року, які були нараховані, але не виплачені ВВД ФССНВУ в м. Ровеньки (згідно інформації наданої управлінням ВД ФССНВУ у Луганській області). З 17.08.2016 виплати відповідачем не проводяться у зв`язку з закінченням терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Водночас, у вказаному листі зазначено, що виплати, що були нараховані потерпілому у зазначені періоди сплачені у повному обсязі. заборгованості немає. Разом з вказаним листом відповідачем надано позивачу копію постанови про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати від 03.03.2016 №2012/27392/12769/6 (а.с.18). Як вбачається зі змісту вказаної постанови, п. 1 визначено, що позивачу продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1448,89 грн; у пункті 2 вказано: виплати провадити з 01 лютого 2016 року по 16 серпня 2016 року включно. Не погоджуючись із підставами припинення соціальних виплат, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положенням ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено вичерпний перелік підстав припинення страхових виплат, до якого не входить така підстава, як "закінчення дії довідки внутрішньо переміщеної особи". Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон №1105-XIV). Відповідно статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством. Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає. Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення виключно з підстав, передбачених статтею 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Положеннями пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 №20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2015 за №6/26451 (далі Порядок №20). Пунктом 1 Розділу 3 Порядку №20 передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред`явленні оригіналів. Із змісту постанови від 03.03.2016 №2012/27392/12769/6 встановлено, що підставою для припинення страхових виплат стало закінчення терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Отже, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження, а тому скасування довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи без з`ясування даним про її постійне місце проживання було передчасним, і як наслідок призвело до безпідставного припинення виплати йому пенсії. Доводи апеляційної скарги відповідача з посиланням як на підставу припинення пенсійних виплат на постанови Кабінету Міністрів України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" має вищу юридичну силу. Так, постанови Кабінету Міністрів України «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016р. №365 та «Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» від 01.10.2014р. №509 є підзаконними нормативно-правовими актами і не можуть визначати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, відповідно скасування довідки про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи саме по собі не може бути підставою для припинення виплати пенсії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 688/1196/17. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо припинення позивачу нарахування та виплати страхових виплат з 17.08.2016. При цьому щодо строків звернення позивача до суду за захистом своїх прав, колегія суддів вказує, що згідно ч. 7 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці". Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення, зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права неправильним. При цьому, колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 у справі № 520/7027/19 відсутні. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі № 520/7027/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 10.02.2020 року