Постанова 4819 № 766/9901/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 лютого 2020 року м. Херсон справа № 766/9901/19 провадження № 22-ц/819/87/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач)Кузнєцової О.А., суддів:Вейтас І.В., Приходько Л.А., секретарКутузова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Прохоренко В.В. від 03 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та зміну способу стягнення, ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у період з 06 лютого 2009 року перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 жовтня 2013 року шлюб між ними розірвано та стягнуто з нього на користь відповідачки аліменти на утримання сина в розмірі ј частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 06 серпня 2013 року та до його повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Посилаючись на те, що на його утриманні знаходиться ще одна дитина, на утримання якої він також сплачує аліменти, а також зазначаючи, що на даний час змінився його матеріальний стан, він втратив роботу та інших заробітків чи доходів не має, позивач просив суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 жовтня 2013 року, а саме з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на тверду грошову суму у розмірі 1 050,00 грн. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03 жовтня 2019 року, з урахуванням ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 25 жовтня 2019 року про виправлення описки в даному рішенні, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку, на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням всіх фактичних обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову у повному обсязі. Письмових відзивів (заперечень) на скаргу до апеляційного суду не надходило. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визначених цивільним процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Частково задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_2 , а саме зменшуючи розмір аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не надано належних доказів того, що в нього змінився матеріальний стан і він є безробітний, проте позивач має на утриманні ще одну неповнолітню дитину, а тому розмір аліментів, які підлягають стягненню. може бути зменшено з 1/4 частина на 1/6 частину. Зазначений висновок відповідає ч.5 ст. 183 СК України, де зазначено, що аліменти стягуються у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Проте колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи із наступного. З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу у сторін по справі народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 жовтня 2013 року шлюб між сторонами розірвано. Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 06 серпня 2013 року та його повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.6). Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За змістом наведеної статті обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб. Відповідно до ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. Положення вказаної статті містять перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Ними є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду. Спірні відносини в даній справі виникли з приводу переконання позивача у погіршенні його матеріального стану, відсутності працевлаштування та наявності у нього ще однієї дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якого він також сплачує аліменти. Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_2 обґрунтував свої вимоги положеннями ч.1 ст.192 СК України, при цьому просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки, шляхом зміни способу їх стягнення з 1/4 частини на тверду грошову суму в розмірі 1 050,00 грн. Разом з тим ст.192 СК України передбачає можливість зміни лише розміру аліментів, а не способу їх стягнення. Відповідно до ч.3 ст.181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом лише одержувача аліментів. Проаналізувавши вищезазначені положення закону, зокрема, ч.3 ст.181 СК України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право вибору способу стягнення аліментів надано лише тому з батьків, з ким проживає дитина, а визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів. Оскільки позивач є платником аліментів, які присуджені у частці від його доходу, а не у твердій грошовій сумі, тому він таким правом не наділений. Таке положення ч.3 ст.181 СК України повністю відповідає, перш за все інтересам дитини, а також особи з якою дитина проживає. Статтею 13 ЦПК України встановлено принцип диспозитивності цивільного судочинства, який визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання позивача на положення ст.192 СК України, як на підставу задоволення заявлених ним вимог, є безпідставним. Позивач, як платник аліментів, має право звертатися з позовом про зміну розміру стягнутих рішенням суду аліментів, але в межах визначеного таким рішенням способу їх стягнення. При цьому, слід зазначити, що звертаючись до суду про зміну способу стягнення аліментів, позивач посилався на погіршення його матеріального стану, відсутність працевлаштування та наявності у нього на утриманні ще однієї дитини. Проте позивачем, в порушення ст.81 ЦПК України, не надано суду доказів, які б підтверджували зміну в бік погіршення його матеріального становища на час звернення до суду з зазначеними позовними вимогами, або докази щодо поліпшення матеріального становища позивача. Натомість відповідачем по справі надано до суду докази того, що їхній спільний син має проблеми зі здоров`ям, потребує постійного піклування та значних витрат на лікування (а.с.19-27). Крім того, посилання позивача на те, що він сплачує аліменти на утримання іншої дитини, що на його думку є підставою для зміни аліментів, які стягуються на користь відповідачки, колегія суддів вважає необґрунтованим, На час ухвалення Комсомольським районним судом м. Херсона рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу щомісячно, судове рішення про стягнення з позивача аліментів на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже існувало, тому відсутні підстави вважати, що на даний час його сімейний стан змінився у зв`язку з наявністю на його утриманні ще однієї дитини. Позивачем рішення суду від 29 жовтня 2013 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу щомісячно, на підставі зазначених ним обставин, в апеляційному порядку не оскаржувалося. Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що заявлений ОСОБА_2 позов про зміну способу стягнення аліментів не підлягає задоволенню, оскільки спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням суду, змінюється тільки за позовом одержувача аліментів, а не самого платника. Позивач фактично мав намір змінити спосіб стягнення аліментів, посилаючись на погіршення свого майнового стану, проте не довів обставин, на які він посилався як на обґрунтування своїх вимог, що слугувало б підставою для задоволення його позову. На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з постановленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384,390 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 жовтня 2019 року скасувати та постановити нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та зміну способу стягнення відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Дата складання повного тексту судового рішення - 10 лютого 2020 року. Головуючий О.А. Кузнєцова Судді: І.В.Вейтас Л.А.Приходько