LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873911/948/19

від 05.02.2020 ·
Резолютивна:1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний альянс" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 26.09.2019 по справі №911/948/19 без змін.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" лютого 2020 р. Справа№ 911/948/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сітайло Л.Г. суддів: Андрієнка В.В. Буравльова С.І. за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О. Представники сторін: від позивача Ларичев В.В. від відповідача Симанов Д.М. від третьої особи 1 не з`явився від третьої особи 2 не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний альянс" на рішення Господарського суду Київської області від 26.09.2019 (повний текст складено 15.10.2019) у справі №911/948/19 (суддя Кошик А.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача

1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович

2. Приватний виконавець Корольов Михайло Андрійович прo визнання виконавчого запису таким, що не підлягає виконанню, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український будівельний альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недотримання відповідачем процедури звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та відсутність безспірності вимог відповідача, як необхідної умови при вчиненні виконавчого напису. Рішенням Господарського суду Київської області від 26.09.2019 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у відповідача були достатні правові підстави для звернення за вчиненням спірного виконавчого напису, тому відсутні підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського B.C. № 707 від 21.03.2019 року про звернення стягнення на рухоме майно - екскаватор-навантажувач марки та моделі BOBCAT В700, 2017 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Український будівельний альянс" на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві 18.01.2018 року, яке було передано в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРІ Україна" на підставі Договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. 16.07.2018 за реєстровим № 1434. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український будівельний альянс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 26.09.2019 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що відповідачем не дотримано процедури звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та відсутність безспірності вимог відповідача, як необхідної вимоги при вчиненні виконавчого напису. Так, апелянт зазначає, що в порушення вимог Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відповідач звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, при цьому, повідомлення, відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", не надсилалося. Крім того, апелянт зазначає, що вимоги відповідача не є безспірними. Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019 по справі №911/948/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Пашкіна С.А., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 22.01.2020. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020, в зв`язку з перебуванням у відпустці судді Пашкіної С.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22.01.2020 по справі № 911/948/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 22.01.2020 апеляційну скаргу прийнято до розгляду в зміненому складі суду. 22 січня 2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 розгляд справи відкладено до 05.02.2020. В судовому засіданні 05.02.2020 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення. Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Згідно з п. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників третіх осіб. Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне. 16 липня 2018 року між ТОВ "ПЕРІ Україна" та ТОВ "Український будівельний альянс" укладено Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. 16.07.2018 за реєстровим № 1434. Відповідно до умов Договору для забезпечення виконання зобов`язань за Угодою про реструктуризацію заборгованості за договорами від 11.07.2018, позивачем передано в заставу відповідачу рухоме майно. Згідно з п.1.2. Договору застави предметом застави є рухоме майно: екскаватор-навантажувач марки та моделі BOBCAT В700, 2017 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить Заставодавцю (позивачу) на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві 18.01.2018 року. Відповідачем надіслано Повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання за Угодою про реструктуризацію заборгованості за договорами від 11.07.2018 (вих. № 110 від 07.02.2019). 21 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським B.C. вчинено виконавчий напис, відповідно до якого нотаріусом запропоновано звернути стягнення на предмет застави за Договором застави від 16.07.2018. В межах виконавчого провадження № 58786733 приватним виконавцем Корольовим М.А. винесено постанову від 03.04.2019 про відкриття виконавчого провадження, постанову від 03.04.2019 про опис та арешт майна боржника, якою вилучено предмет застави у позивача для подальшої його реалізації. Як зазначає позивач, останній є боржником за наведеним виконавчим написом, просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, з огляду на недотримання відповідачем процедури звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та відсутність безспірності вимог відповідача, як необхідної умови при вчиненні виконавчого напису. Статтею 18 Цивільного кодексу України визначено що, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі, у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно зі ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Так, виконавчий напис нотаріуса є спрощеною формою захисту права стягувача (ст. 18 Цивільного кодексу України). При цьому, є підставою для примусового виконання безспірного зобов`язання. Підставою для вжиття відповідачем заходів захисту права стало прострочення виконання позивачем зобов`язання за Угодою про реструктуризацію заборгованості на суму 5919010,68 грн в строк до 30.01.2019 року. Відповідні обставини позивачем не заперечено та не спростовано. Таким чином, за наявності факту прострочення погодженої в Угоді про реструктуризацію заборгованості на суму 5919010,68 грн з 30.01.2019 року, у відповідача виникло право на захист в обраний ним спосіб, тому виконавчий напис вчинено за наявності достатніх підстав. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» містить певну умову вчинення виконавчих написів. Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами, згідно з Переліком документів. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій нею постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин. Щодо доводів апелянта на відсутність безспірності вимог відповідача, колегія суддів зазначає наступне. Предметом двох судових справ, на які посилається апелянт є вимоги відповідача до позивача про стягнення сум заборгованості за Договором оперативної оренди обладнання № СО-17-0001297 від 23.05.2017 року (справа № 910/2959/19) та Договором оперативної оренди обладнання від 23.01.2018 року № С0-18-0000200 (справа № 910/2960/19). В той же час, забезпечене обтяженням зобов`язання, у зв`язку з порушенням якого відповідач звертався за вчиненням виконавчого напису, було встановлене Угодою про реструктуризацію заборгованості за договорами від 11.07.2018 року, за якою, крім наведених двох договорів, мова йшла також за одинадцятьма іншими договорами. Так, апелянтом не наведено розрахунки стосовно того, як заборгованість за вказаними двома договорами, що є предметом дослідження у судових справах №910/2959/19 та №910/2960/19, співвідноситься з заборгованістю, вказаною у повідомленні про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та оскаржуваному виконавчому написі. Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості. Щодо відсутності належної реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, не надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та порушення 30-денного строку з моменту реєстрації відомостей про звернення стягнення, колегія суддів зазначає наступне. 07 лютого 2019 року відповідач належним чином відправив повідомлення про порушення забезпеченого обтяження на адресу позивача, що підтверджується копією повідомлення № 110, відповідних опису вкладення та фіскального чеку. Повідомлення містило всі необхідні реквізити та інформацію. 07 лютого 2019 року відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зареєстровані належним чином, що підтверджується копію витягу 58322727 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. 21 березня 2019 року вчинено спірний виконавчий напис, тобто на 42 день після повідомлення позивача про порушення забезпеченого зобов`язання, що свідчить про дотримання 30-денного строку. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 26.09.2019 по справі №911/948/19 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає. Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний альянс" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 26.09.2019 по справі №911/948/19 без змін. 2.Справу №911/948/19 передати до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 10.02.2020. Головуючий суддя Л.Г. Сітайло Судді В.В. Андрієнко С.І. Буравльов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»