Постанова 4857 № 1.380.2019.002442

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002442 пров. № 857/11071/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., представника позивачів ОСОБА_1 , представника відповідача Терлак М.М., представника третьої особи Питель І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Грибовицька сільська рада Жовківського району Львівської області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - суддя (судді) в суді першої інстанції Крутько О.В., час ухвалення рішення 13:58:52, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 25.09.2019 року, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до суду з позовами до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, якими просили визнати протиправною відмову відповідача у наданні адміністративної послуги за їх заявами (клопотаннями) від 23.05.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 1,5000 га, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту, викладену у листах від 18.04.2019 року № Н-2436/0-2263/0/37-19, від 18.04.2019 року № Л-2434/0-2265/0/37-19 і від 17.04.2019 року № Н-2431/0-2237/0/37-19 відповідно, та зобов`язати відповідача надати кожному з них дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000 га, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населених пунктів. Ухвалами від 18.06.2019 року та від 27.06.2019 року справи за вказаними позовними заявами було об`єднано в одне провадження. Ухвалою від 18.06.2019 року суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Грибовицьку сільську раду Жовківського району Львівської області. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтованою площею 1,5000 га, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту, викладену у листі від 18.04.2019 року № Н-2436/0-2263/0/37-19; визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтованою площею 1,5000 га, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту, викладену у листі від 18.04.2019 року № Л-2434/0-2265/0/37-19; визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтованою площею 1,5000 га, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту, викладену у листі від 17.04.2019 року № Н-2431/0-2237/0/37-19; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 23.05.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000 га, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 23.05.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000 га, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 від 23.05.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000 га, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване тим, що відповідно до норм законодавства рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу відповідного Головного управління Держгеокадастру, а тому, на думку суду, за наслідками розгляду клопотань позивачів відповідач був зобов`язаний прийняти відповідне управлінське рішення (наказ), однак протиправно направив позивачам відповіді у формі листів. Суд вважає, що відсутність належним чином оформлених наказів відповідача, прийнятих за результатами розгляду заяв позивачів, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення відповідно до норм чинного законодавства, а надані ним листи не можуть розцінюватись як належна відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність. З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 1,5000 га, викладену у відповідних листах. Покликання відповідача на те, що спірні земельні ділянки, щодо яких звернулися позивачі, на час вирішення спору входять в масив земель, які перейшли у межі населеного пункту Великі Грибовичі, а відтак Головне управління Держгеокадастру у Львівській області не є розпорядником таких земельних ділянок, суд відхилив, оскільки проект землеустрою щодо змін меж села Великі Грибовичі затверджений рішенням Жовківської міської ради Львівської області лише 20.06.2019 року, тобто після розгляду клопотань позивачів. Водночас, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати позивачам дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаних земельних ділянок, оскільки вирішення цього питання належить до дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Проте, з метою захисту прав позивачів, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивачів. Рішення в частині відмови у задоволенні позову в апеляційному порядку оскаржили позивачі. Вважають, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з`ясував обставини, що мали значення для вирішення справи і висновки суду не відповідають обставинам справи. Просять скасувати рішення і ухвалити нове, яким задоволити позов повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги (з врахуванням додаткового письмового пояснення до апеляційної скарги) зазначають, що посилання відповідача на те, що земельні ділянки, які вони бажають отримати у власність, входять в масив земель, які перейшли у межі населеного пункту Великі Грибовичі, на переконання позивачів, є безпідставним, оскільки проект землеустрою щодо змін меж села Великі Грибовичі затверджений рішенням Жовківської міської ради Львівської області лише 20.06.2019 року, тобто після розгляду їх клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність цих ділянок, а на час подання даних клопотань і розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області саме відповідач був уповноважений розпоряджатись спірними землями, які належали до державної власності. В зв`язку з цим, на думку позивачів, суд першої інстанції безпідставно залучив до участі у справі в якості третьої особи Грибовицьку сільську раду. Також позивачі вказують, що дана обставина не може бути підставою для відмови у наданні їм дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки не передбачена ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, якою визначено вичерпний перелік підстав такої відмови. Висновок суду першої інстанції про те, що вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок належить до дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, позивачі вважають безпідставним, оскільки дискреційне повноваження полягає у виборі серед кількох варіантів, кожен з яких є правомірним, а у спірному випадку, на їх переконання, у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для відмови у наданні їм дозволу на розробку проектів землеустрою, відповідно, відсутні і дискреційні повноваження. Крім того, позивачі вважають, що суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог, зобов`язавши відповідача повторно розглянути їх заяви, оскільки в даній справі вони не заявляли таких вимог, а дане питання вирішувалось судом в межах іншої адміністративної справи. Рішення в частині задоволення позову не оскаржене, тому відповідно до норм ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку не переглядається. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановив суд, 23.05.2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населених пунктів. За результатами розгляду цих клопотань Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листами від 18.06.2018 року № № Л-3451/0-2330/0/37-18, Л-3450/0-2330/0/37-18, Л-3447/0-2330/0/37-18 та Л-3448/0-2330/0/37-18 повідомило заявників, що відповідно до інформації, наданої відділом Держгеокадастру у Жовківському районі листом від 14.06.2018 року № 840/405-18-0.31, запропоновані до відведення земельні ділянки знаходяться в масиві земель автомобільного транспорту (дороги), що по суті є підставою відмови у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 1,5 га щодо кожного з позивачів для ведення особистого селянського господарства на території Грибовицької сільської ради Жовківського району з підстав, визначених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Позивачі оскаржили такі дії відповідача в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року у справі № 1340/3982/18, яке набрало законної сили, позов було задоволено частково: зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання, зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 23.05.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Грибовицької сільської ради, Жовківського району, Львівської області, за межами населеного пункту. На виконання цього рішення суду Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянуло звернення позивачів від 23.05.2018 року, з результатами чого листами від 17.04.2019 року № Н-2431/0-2237/0/37-19, від 18.04.2019 року № Н-2436/0-2263/0/37-19 та від 18.04.2019 року № Л-2434/0-2265/0/37-19 повідомило позивачів про відмову у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Рішення обґрунтовані тим, що згідно інформації, наданої Відділом у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (лист від 16.04.2019 року № 593/405-19-0.23), містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області не розроблялись. Не погоджуючись з вказаними відмовами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, позивачі звернулися до суду з даним позовом. Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом. Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, якою врегульовано механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та вичерпні підстави для відмови у цьому, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Вказана норма кореспондується з ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, згідно з якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Суд першої інстанції дійшов висновку, що, звертаючись із клопотаннями від 23.05.2018 року, позивачі дотрималися передбачених ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України вимог. При цьому, як встановив суд, обґрунтовуючи відмову у наданні позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, які викладені у листах від 18.04.2019 року № Н-2436/0-2263/0/37-19, від 18.04.2019 року № Л-2434/0-2265/0/37-19 та від 17.04.2019 року № Н-2431/0-2237/0/37-19, відповідач посилається на те, що містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області не розроблялись. Водночас, суд зазначив, що з листом від 16.04.2019 року № 593/405-19-0.23, скерованим на запит відповідача, Відділ у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області надав викопіювання з кадастрової карти (плану) земельної ділянки, проте жодної інформації про те, що містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території Грибовицької сільської ради не розроблялись, у вказаному листі не зазначено. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана відповідачем підстава не відповідає встановленому ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, як заначено вище, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, а саме в частині висновків щодо протиправності відмови Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні позивачам дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 1,5000 га, судом апеляційної інстанції не переглядається. Щодо вимог позивачів про зобов`язання відповідача надати відповідні дозволи, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до п. 8 «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за № 1391/29521, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до п. 84 «Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру», затвердженої наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 року № 600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань. Пунктом 123 цієї Типової інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи. Відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. Водночас, листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян. Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області. Однак, всупереч вимогам наведених вище норм підзаконних нормативно-правових актів, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, як зазначено вище, за результатами заяв (клопотань) ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 23.05.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5 га, не прийняло відповідних наказів, а повідомило про відмову у їх задоволенні листами від 17.04.2019 року № Н-2431/0-2237/0/37-19, від 18.04.2019 року № Н-2436/0-2263/0/37-19 та від 18.04.2019 року № Л-2434/0-2265/0/37-19. Відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення відповідно до норм чинного законодавства. Отже, надані відповідачем листи суд не може розцінювати як належна відмова у наданні позивачам спірних дозволів, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Пунктом 4 частини другої цієї статті передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. А згідно з частиною четвертою даної статті у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Враховуючи описані вище фактичні обставини справи та норми процесуального закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачів, є саме зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області належним чином розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного владного рішення. Відповідно, правильним також є висновок суду першої інстанції про відсутність у даному випадку достатніх підстав для зобов`язання відповідача надати позивачам дозволи на розробку проектів землеустрою за їхніми заявами від 23.05.2018 року, оскільки це питання належним чином не розглянуте відповідачем, а тому повна перевірка наявності чи відсутності підстав для надання такого дозволу як і наявність у відповідача у спірних правовідносинах дискреції щодо вирішення вказаних заяв судом не досліджується, оскільки це є передчасним. Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.06.2019 року у справі №812/922/16 та від 09.10.2020 року у справі № 820/4433/17. Щодо доводів відповідача про те, що спірні земельні ділянки, щодо яких звернулися позивачі, на час вирішення спору входять в масив земель, які перейшли у межі населеного пункту Великі Грибовичі, колегія суддів зазначає таке. Рішенням Жовківської міської ради Львівської області від 20.06.2019 року № 20 було затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж села Великі Грибовичі. Як стверджують відповідач і третя особа, згідно з даним проектом, земельні ділянки, щодо яких звернулися позивачі, на час вирішення спору входять в масив земель, які перейшли у межі населеного пункту Великі Грибовичі. Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Таким чином, можливе віднесення земельних ділянок, які позивачі бажають отримати у власність, до меж населеного пункту села Великі Грибовичі змінює статус і власника цих земель, а саме такі землі переходять з державної власності до комунальної . А відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України передача у власність або у користування для всіх потреб земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад. Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що попри те, що проект землеустрою щодо змін меж села Великі Грибовичі затверджений лише 20.06.2019 року, тобто після розгляду відповідачем клопотань позивачів, під час повторного розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на виконання рішення суду відповідачу необхідно на підставі належних документів дослідити до земель якої власності відносяться земельні ділянки, які позивачі бажають отримати у власність державної чи комунальної, оскільки це має визначальне значення для визначення компетентного органу, який уповноважений згідно із законом вирішувати питання щодо передачі цих ділянок у приватну власність. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 року було задоволено заяву представника позивачів про забезпечення позову, а саме: заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області та Грибовицькій сільській раді Жовківського району Львівської області відповідно до поданих позивачами графічних матеріалів, розглядати та вирішувати питання щодо земельних ділянок, розташованих на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області орієнтовною площею 4,5 га, а саме надавати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду чи у власність, виставляти на торги та проводити торги щодо права оренди земельної ділянки, передавати в оренду земельну ділянку, вчиняти дії, пов`язані з будь-яким іншим обтяженням земельної ділянки до набрання законної сили рішенням суду у справі. Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Отже, відповідно до змісту наведених норм, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі набирають законної сили 28.01.2020 року. Відповідно до ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Отже, враховуючи зміст наведених вище норм законодавства та зважаючи на те, що заходи забезпечення позову були застосовані судом апеляційної інстанції до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою від 04.11.2019 року. Керуючись ст. ст. 157, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.002442 залишити без змін. Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 07.02.2020 року