Постанова 4856 № 560/2298/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2298/19 Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І. Суддя-доповідач: Сапальова Т.В. 29 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Мацького Є.М. Смілянця Е. С. за участю: секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В., представниці відповідача: Андрійчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства; зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства, В С Т А Н О В И В : в липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Чорноострівської селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області; зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Чорноострівської селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України. Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позов задоволено частково. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Відзив позивачки на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Позивачка повноважних представників в судове засідання не направила, хоча повідомлялася про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Представниця відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов частково, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 07.06.2019 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Чорноострівської селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Листом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області 12.06.2019 №К-6781/0-2894/0/95-19 позивачці відмовлено у задоволенні вказаної заяви, оскільки відповідно до розпорядження №60-р від 31 січня 2018 року, пункту 3 здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами, шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". У зв`язку з цим позивачці рекомендовано долучити рішення об`єднаної територіальної громади про згоду щодо виділення земельної ділянки для вказаних цілей та повторно звернутись із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Не погодившись з вказаною відмовою відповідача, позивачка звернулася до суду адміністративним позовом. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не з підстав, передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом. Відповідно до п."б" ч.1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності ддля ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Частиною 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17 та від 07.02.2019 в справі № 814/702/17. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як встановлено з матеріалів справи, в оскаржуваному листі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 12.06.2019 №К-6781/0-2894/0/95-19 в якості підстави для відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідач з посиланням на розпорядження №60-р від 31 січня 2018 року рекомендував позивачці долучити рішення об`єднаної територіальної громади про згоду щодо виділення земельної ділянки для вказаних цілей. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмовляючи в наданні дозволу, відповідач не посилається на жодну з підстав, визначених ч.7 ст. 118 ЗК України. Оцінюючи посилання відповідача на розпорядження №60-р від 31 січня 2018 року, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" від 31 січня 2018 р. № 60-р (далі - Розпорядження № 60-р) Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, починаючи з 1 лютого 2018 р. забезпечує: - формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України; - передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок; - здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Таким чином, Розпорядження №60-р стосується виключно земельних ділянок, які передаються з державної власності у комунальну. Водночас, в листі від 12.06.2019 №К-6781/0-2894/0/95-19 відповідач не зазначає про те, що земельна ділянка щодо якої позивачка подала заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, міститься в перспективному плані формування територій громад та буде передаватися в комунальну власність. Крім того, п.3 Розпорядження №60-р регулює особливості розпорядження земельними ділянками, які передаються з державної власності в комунальну. Водночас, надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є тотожним з наданням земельної ділянки у власність, оскільки, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття рішення про надання її у власність, тому посилання на Розпорядження №60-р є необґрунтованим. З матеріалів справи судом встановлено, що в листі від 12.06.2019 року №К-6781/0-2894/0/95-19 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області рекомендувало Ковтонюк В.Р. долучити рішення об`єднаної територіальної громади про згоду щодо виділення земельної ділянки та повторно звернутись із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою. При цьому відповідач не зазначає про надання або відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки та не посилається на положення Земельного кодексу України. Тобто, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 відповідач не прийняв жодного з рішень, передбачених ст.118 ЗК України. Враховуючи вищенаведене, при розгляді заяви позивачки, відповідач діяв не на підставі чинного законодавства та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оскільки звернення позивачки не було розглянуто належним чином, відповідач не досліджував наявність або відсутність підстав для надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідно до ст.118 ЗК України, то позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки є передчасними та не підлягають задоволенню. Водночас, враховуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Чорноострівської селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині, та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви відповідно до чинного законодавства. Судом також встановлено, що в мотивувальній частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року суд першої інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки. Водночас, згідно з резолютивною частиною суд зобов`язав відповідача надати ОСОБА_1 вказаний дозвіл. Таким чином, висновки мотивувальної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року не відповідають його резолютивній частині, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволення позовних вимог. Отже, встановлені та перевірені обставини справи свідчать про те, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими. Водночас, висновки суду першої інстанції по суті спору частково не відповідають встановленим у справі обставинам, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства; зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства скасувати. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Чорноострівської селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Чорноострівської селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині, та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви відповідно до чинного законодавства. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 07 лютого 2020 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Мацький Є.М. Смілянець Е. С.