Постанова 4854 № 420/4262/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4262/19 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурії О.В., судді Вербицької Н.В.. при секретарі Поповій К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року по справі за позовом Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни до Міністерства юстиції України, третя особа Нотаріальна Палата України про визнання протиправними та скасування наказів, - В С Т А Н О В И В: В липні 2019 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левченко Н.А. (надалі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (надалі відповідач), в якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 03.01.2019 року №14/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині включення до переліку приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталію Андріївну; - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 21.05.2019 року №1820/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни»; - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 14.06.2019 року №1813/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». В обґрунтування позовних вимог позивач вказала на відсутність правових підстав для проведення відповідачем моніторингу її реєстраційних, а також на помилковість висновків відповідача стосовно допущених нею порушень при вчиненні реєстраційних дій, що виключає підстави для блокування їй доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 року позовні вимоги задоволені частково. Суд визнав протиправним та скасував наказ Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1813/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», а в решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірну оцінку судом фактичних обставин справи та помилкове застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 14.06.2019 року №1813/5 та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.01.2019 року відповідачем прийнято наказ №14/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», яким наказано: затвердити перелік державних реєстраторів та суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що додається; затвердити перелік державних реєстраторів та суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що додається; провести моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з дати набрання чинності цим наказом у термін до 08.05.2019 року. В доданих до наказу Переліках наявне прізвище позивача (а.с.20-24, т.1). За результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни, головним спеціалістом відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату складено Акт від 07.05.2019 року, відповідно до якого встановлено порушення приватним нотаріусом Левченко Н.А. вимог ст.ст.3, 10, 18, 24, 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 101 Порядку №1127, оскільки за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав, реєстраційні дії проведено за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с.181-184, т.1). 21.05.2019 року відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон №1952-IV), Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2016 року №990 (надалі - Порядок №990), та на підставі акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни від 07.05.2019 року, заступником Міністра юстиції України з питань державної реєстрації прийнято наказ №1820/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни», яким наказано, зокрема, провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни з дати реєстрації цього наказу (а.с.185 т.1). За результатами проведення камеральної перевірки Комісією складено довідку від 04.06.2019 року (а.с.188-191 т.1), в якій вказано, що позивачем порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24, 33 Закону, пункту 101 Порядку №1127, оскільки за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав реєстраційні дії проведено за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. У цій довідці Комісією запропоновано тимчасово заблокувати доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці. 14.06.2019 року відповідно до ст.37-1 Закону №1952-IV, Порядку №990, заступником Міністра юстиції України з питань державної реєстрації прийнято наказ №1813/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», яким наказано: тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці; виконання пункту 1 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (а.с.192 т.1). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання наказу відповідача від 03.01.2019 року №14/7 стосовно проведення моніторингу реєстраційних дій позивача та наказ від 21.05.2019 року №1820/7 про проведення камеральної перевірки позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, включивши позивача до переліку державних реєстраторів, щодо яких проводиться моніторинг, та затвердивши проведення камеральної перевірки, діяв правомірно та в межах своїх повноважень. Задовольняючі позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 14.06.2019 року №1813/5 про тимчасове блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснив необхідних заходів, які б були спрямовані на перевірку виявлених порушень, а при проведення камеральної перевірки не було забезпечено участі позивача, що в подальшому потягло за собою повторного покарання позивача за одне й те саме правопорушення, що суперечить ст.61 Конституції України. Оскільки відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 14.06.2019 року №1813/5, колегія суддів, виходячи із визначених у ч.1 ст.308 КАС України меж перегляду судом апеляційної інстанції, переглядає дану справу в межах доводів апеляційної скарги, тобто лише в частині наказу відповідача від 14.06.2019 року №1813/5 про тимчасове блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до частини першої ст.37-1 Закону №1952-IV, контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав. Пунктом 8 Порядку №990 визначено, що під час проведення камеральної перевірки комісія має право: 1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів; 2) витребувати у суб`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах; 3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб`єктів державної реєстрації надання пояснень Відповідно до п.9 Порядку №990 результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки. Пунктом 1 ч.2 ст.37-1 Закону №1952-IV встановлено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав. Отже, Міністерство юстиції України під час моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав та виявлення порушень порядку державної реєстрації має право застосувати до державного реєстратора заходи впливу, визначені ст.37-1 Закону №1952-IV. Водночас законодавець зобов`язав контролюючий орган мотивувати таке рішення, оскільки наслідки негайного виконання рішення про обмеження доступу впливають на професійну діяльність державних реєстраторів, робота яких безпосередньо залежить від можливості мати такий доступ. Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу та обґрунтувати строки його застосування. В спірному наказі відповідача від 14.06.2019 року №1813/5 зазначено, що підставою для нього наказу є довідка від 04.06.2019 року за результатами проведення камеральної перевірки діяльності позивача (т.1 а.с.27-30). Зі змісту довідки слідує, що 05.09.2018 року у Державному реєстрі прав зареєстровано заяву про державну реєстрацію права власності №29958940 (далі - заява №29958940), подану ОСОБА_2 . Разом із заявою №29958940 для державної реєстрації прав заявником подано такі документи (електронні копії розміщені у Державному реєстрі прав): договір купівлі-продажу, посвідчений 05.09.2018 року позивачем за реєстровим №3222; сформовано відомості ДЗК за №4127673. 05.09.2018 року позивачем за результатом розгляду заяви №29958940 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №42850838 у Державному реєстрі прав відкрито розділ №1636678051237 та зареєстровано право власності №27775430 за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5123781300:03:001:0029, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ділянка АДРЕСА_2 . Згідно з вищевказаним договором купівлі-продажу ОСОБА_3 продає земельну ділянку за кадастровим номером 5123781300:03:001:0029, яка належить їй на підставі держаного акта на право власності від 06.10.2003 року серії ОД №026761, натомість згідно з відомостями ДЗК ця земельна ділянка належить ОСОБА_4 , право власності якого зареєстровано на цю земельну ділянку на підставі держаного акта на право власності від 06.10.2003 року серії ОД №026761. Вказані у довідці обставини стали підставою для винесення відповідачем спірного наказу. Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний земельний кадастр», державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що єдиним офіційним джерелом відомостей про зареєстровані права на об`єкти нерухомості є відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість відомості, які містяться в Державному земельному кадастрі можуть лише дублювати відомості про зареєстровані права, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_3 позивачу був наданий примірник договору дарування земельної ділянки від 07.07.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Панченко О.О. та зареєстровано в реєстрі за №1043, відповідно до якого гр. ОСОБА_4 подарував, а гр. ОСОБА_3 прийняла у дар, серед іншого, земельну ділянку площею 0,2260 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, саме ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору була власником земельної ділянки, яку вона 05.09.2018 року продала ОСОБА_5 .. Факт наявності технічної помилки у відомостях ДЗК підтверджується листом Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.10.2018 року за вих. №5358/123-18, з якого вбачається, що згідно наявних Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку станом на 21.12.2012 року право власності на земельну ділянку площею 0,2260 га за кадастровим номером 5123781300:03:001:0029, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 3 зареєстровано за гр. ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності від 06.10.2003 року серії ОД №026761, реєстраційний номер №567-04 (а.с.42, т.1). Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач перед реєстрацією права власності на підставі заяви №29958940 пересвідчилась у відповідності заявлених прав зареєстрованим, а відтак в її діях відсутнє порушення, яке вказане у довідці від 04.06.2019 року. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.09.2018 року №390/03-06, з 26.09.2018 року до 28.09.2018 року була проведена комплексна перевірка організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни (а.с.147 т.1). Результати якої були оформлені довідкою, датованою 05.10.2018 року (а.с.150-164 т.1). З вказаної довідки вбачається, що комісією Головного територіального управління юстиції в Одеській області у діяльності позивача були виявлені декілька порушень серед яких, наявність технічної помилки у відомостях ДЗК щодо цієї ж земельної ділянки, яку ОСОБА_3 передала ОСОБА_5 .. За вказану помилку наказом Головного територіального управління юстиції в Одеській області №484/03-05 від 09.10.2018 року нотаріальну діяльність позивача було тимчасово зупинено з 30.10.2018 року до закінчення строку проходження нею підвищення кваліфікації, але не більше 2 тижнів (а.с.165 т.1). На виконання вказаного наказу позивач пройшла семінар з підвищення кваліфікації та успішно склала залік в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом від 09.11.2018 року №434 (а.с.166 т.1). Згідно наказу ГТУ юстиції в Одеській області від 12.11.2018 року №577/03-05 нотаріальну діяльність позивача було поновлено з 13.11.2018 року (а.с.167 т.1). Отже судом першої інстанції вірно зазначено, що за те саме порушення, яке було виявлено відповідачем під час камеральної перевірки, позивач вже понесла покарання у вигляді зупинення нотаріальної діяльності з 30.10.2018 року до 12.11.2018 року включно. Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірним наказом відповідача позивач була вдруге притягнута до відповідальності за одне й те саме порушення, що суперечить ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Отже, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про протиправність наказу відповідача від 14.06.2019 року №1813/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати його прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 07 лютого 2019 року. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.