Постанова Черкаський апеляційний суд № 704/1036/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 лютого 2020 року м. Черкаси Справа № 704/1036/18 Провадження № 22-ц/821/28/20 категорія: 351000000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Василенко Л. І. суддів: Бородійчука В. Г., Єльцова В. О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідачі Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області; розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про стягнення недоотриманої доплати по рішеннях суду, в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про стягнення недоотриманої доплати по рішеннях суду. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що він є спадкоємцем за законом майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20 грудня 2017 року державним нотаріусом Тальнівської державної нотаріальної контори йому видано свідоцтво про право на спадщину, яка складається з недоотриманої доплати по рішенню суду в сумі 5914,06 грн. за постановами Тальнівського районного суду Черкаської області від 27.06.2011 за № 2а-3625/11, від 30.09.2011 за № 2а-5549/11, від 05.01.2012 за № 2а-30/12 та від 10.01.2012 за № 2а-31/12, яка належала померлому згідно довідки, виданої Тальнівським відділом призначення, перерахунку та виплати пенсії Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 29.11.2017. У зв`язку з припиненням з вересня 2011 року фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про соціальний захист дітей війни», нараховані управлінням Пенсійного фонду України в Тальнівському районі за судовими рішеннями кошти спадкодавцю ОСОБА_2 за його життя не було виплачено. За викладеного просив суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на його користь, як спадкоємця ОСОБА_2 , недоотриману доплату по рішенню суду в сумі 5914,06 грн. Судові витрати покласти на відповідача. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в розмірі 5914,06 грн. нарахованої померлому ОСОБА_2 , яка входить до складу його спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2017, виданого державним нотаріусом Тальнівської державної нотаріальної контори, запис у реєстрі № 2355 та судовий збір в розмірі 704,80 грн., всього 6 618,86 (шість тисяч шістсот вісімнадцять гривень 86 коп.) Рішення мотивовано тим, що відсутність бюджетних коштів для виконання відповідачами своїх зобов`язань не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки виконання судового рішення проводиться відповідно до встановленого законом порядку. Щодо застосування строків позовної давності, то суд вказав, що право на звернення до суду з даним позовом у позивача виникло після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме після 20.12.2017, тому підстав для застосування строку позовної давності судом не вбачається. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 11.11.2019 через Соснівський районний суд м. Черкаси, ГУПФУ в Черкаській області, вважаючи рішення таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, просило скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що стягнення на користь позивача суми пенсії, яка була нарахована на виконання постанов Тальнівського районного суду Черкаської області від 27.06.2011 за № 2а-3625/11, від 30.09.2011 за № 2а-5549/11, від 05.01.2012 за № 2а-30/12 та від 10.01.2012 за № 2а-31/12, і залишилася недоотриманою у зв`язку зі смертю, за рахунок коштів Управління є неможливим, оскільки вказане стягнення суперечить діючому законодавству та прямо ним заборонено. Також вказують, що нормативно-правовим актом, що встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливістю їх виконання є Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI, що зазначено в ч. 1 ст. 1 цього Закону. Також, зазначають, що в обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що порядок отримання пенсійної виплати, яка була нарахована спадкодавцю за життя, але не виплачена і входять до складу спадщини, регулюється нормами цивільного законодавства, а не адміністративного, внаслідок чого відсутні підстави для переведення на позивача прав стягувача за рішенням суду, згідно з яким було покладено виконання зобов`язань на УПФУ на користь батька позивача спадкодавця. Однак, з такою позицією суду скаржник не погоджується, оскільки висновки суду про те, що відсутні підстави для переведення на позивача прав стягувача не мають правового обґрунтування. Також, звертають увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають у цивільних, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до ст. 4 КАС України, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції є публічно-правовим спором. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, як сторона у справі, є державними органами, що здійснюють публічно-управлінські функції, а тому спір, що виник між ними та позивачем повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства. У поданому відзиві на апеляційну скаргу, позивач ОСОБА_1 вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не має, а тому у задоволенні апеляційної скарги пенсійного фонду слід відмовити. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній справі. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року розгляд апеляційної скарги призначено на 07 лютого 2020 року на 10:00 год. в порядку письмового провадження без повідомленням учасників справ. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 05.01.2012 у справі № 2а-30/12 за позовом ОСОБА_2 , зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 надбавки до пенсії як «дитині війни» відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з 18.01.2011 з урахуванням фактично виплачених сум. (а.с. 6) Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 27.06.2011 у справі № 2а-3625/11 за позовом ОСОБА_2 , зобов`язано управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії по інвалідності з 08.12.2010 відповідно до ст. ст. 49, 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із загальновстановленого розміру мінімальної пенсії за віком, яка визначається з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого у Законі України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, з урахуванням сум проведених виплат. (а.с. 7, 8) Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 30.09.2011 у справі № 2а-5549/11 за позовом ОСОБА_2 зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії по інвалідності з 08.12.2010 відповідно до ст. ст. 49, 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із загальновстановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який визначається з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням фактично виплачених сум. (а.с. 9) Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 10.01.2012 у справі № 2а-31/12 за позовом ОСОБА_2 зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст. ст. 39, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.01.2011 із розрахунку однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, з урахуванням фактично виплачених сум. (а.с. 10) Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний факт підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідчений державним нотаріусом Тальнівської державної нотаріальної контори Косміним О. В. 20.12.2017, зі змісту якого вбачається, що спадщина, на яку видано свідоцтво складається з: недоотриманої доплати по рішеннях суду в сумі 5914,06 грн., за постановами Тальнівського районного суду Черкаської області від 27.06.2011 року за № 2а-3625/11, від 30.09.2011 за № 2а-5549/11, від 05.01.2012 за № 2а-30/12 та від 10.01.2012 за № 2а-31/12, яка належала померлому згідно довідки, виданої Тальнівським відділом призначення, перерахунку та виплати пенсії Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 29.11.2017. (а.с. 4)

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду повністю відповідає. Задовольняючи позові вимоги суд першої інстанції виходив з того, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видано державним нотаріусом Тальнівської державної нотаріальної контори від 20 грудня 2017 року, бланк НМХ 941846. Згідно вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом спадщина складається з права на одержання недоотриманої доплати по рішенню суду в сумі 5914,06 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 06 копійок), за постановами Тальнівського районного суду Черкаської області від 27.06.2011 за № 2-а-3625/11, від 30.09.2011 за № 2-а-5549/11, від 05.01.2012 за № 2-а-30/12 та від 10.01.2012 за № 2-а-31/12. Належність спадкодавцеві зазначеного вище права на одержання пенсії підтверджується довідкою, виданою Тальнівським відділом призначення, перерахунку та виплати пенсії Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області 29.11.2017 за № 12646/11 (а.с. 139). Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке отримав позивач в судовому порядку не оскаржено. Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Таким чином, аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що суми нарахованої, але не отриманої пенсії входить до складу спадщини. При цьому необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання відповідних сум. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц та від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18. Отже, оскільки ОСОБА_2 за життя була нарахована, але не виплачена сума пенсії в розмірі 5914,06 грн., що не заперечується Головний управлінням пенсійного фонду України в Черкаській області, і цю суму у встановленому законом порядку успадкував позивач, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог . Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на Закон України «Про виконавче провадження», та Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI, зокрема те, що стягнення коштів відбувається центральним органом виконавчої служби, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, не заслуговують на увагу, оскільки вказані норми регулюють отримання пенсії самим пенсіонером, а в даному випадку між сторонами виникли правовідносини стосовно отримання нарахованої, але неодержаної пенсії померлого пенсіонера в порядку спадкування. Сума недоотриманої пенсії змінила свій правовий статус і є вже не пенсією, недоотриманою пенсіонером, а коштами, які увійшли до складу спадщини і подальше правове регулювання переходу права на ці кошти іншим особам регулюються нормами ЦК України про спадкові відносини. Окрім того, доводи скаржника стосовно того, що спір у даній справі не є цивільно-правовим, так як відповідачі є державними органами, які здійснюють владні управлінські функції, на увагу не заслуговують, адже предметом судового розгляду в даному випадку є вимоги про захист права власності на спадкове майно у вигляді пенсійних виплат, які не були виплачені за життя спадкодавцеві, що за ст. 19 ЦПК України відноситься до юрисдикції загальних судів, про що зробив правильний висновок і суд першої інстанції. Відсутність бюджетних коштів для виконання відповідачами своїх зобов`язань не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки виконання судового рішення проводиться відповідно до встановленого законом порядку. Щодо застосування строку позовної давності, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Враховуючи те, що право на звернення до суду з даним позовом у позивача виникло після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме після 20.12.2017 року, підстав для застосування строку позовної давності судом не вбачається. Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Виходячи із вищезазначеного та оцінюючи встановлені обставини і докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів, які свідчать про доведеність його вимог у повному обсязі. Натомість, скаржником не надано до суду достатніх доказів щодо неправомірності висновку суду першої інстанції, тому колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України,апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 07 лютого 2020 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук В. О. Єльцов