Постанова 4806 № 303/7132/18

Справа № 303/7132/18 П О С Т А Н О В А Іменем України 28 січня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Джуги С.Д. суддів: Кожух О.А., Куштана Б.П. з участю секретаря: Юрочко А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , та за апеляційної скаргою ОСОБА_5 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2019 року у складі судді Курах Л.В. у справі за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про зобов`язання вчинити дії, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних,- встановив: У листопаді 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про зобов`язання вчинити дії. Заявлені вимоги позивачі мотивують тим, що 10.08.2018 року ними отримано повідомлення та договір від 25.07.2018 року укладений з ОСОБА_5 про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 27.02.2008 року укладеним між ПАТ «Банк Форум» і ОСОБА_1 , та договором іпотеки від 27.02.2008 року укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 За вказаним договором відповідач набув право вимоги за кредитом, отриманим 27.02.2008 року ОСОБА_1 на суму 3392,26 дол.США. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 09.02.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту в загальній сумі 67522,13 гривень. 15.07.2015 року Ужгородським МВ ДВС було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа на суму 67522,13 гривень. На виконання судового рішення боржник сплатила весь борг, виконавче провадження №48126012 закінчене за постановою виконавця від 22.10.2018 року у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. В свою чергу позивачі звернулись до нового кредитора з вимогою про отримання довідки про відсутність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №0116/08/26 CL від 27.02.2008 року та звернутися до нотаріуса з повідомленням про погашення кредиту з метою зняття заборони відчуження з квартири АДРЕСА_1 . Однак, відповідачем було відмовлено у задоволенні вимоги з огляду на те, що виконавче провадження не закінчене. У зв`язку з цим просили зобов`язати відповідача у п`ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, подати будь - якому державному реєстратору прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку №27221360 від 25.07.2018 року на квартиру АДРЕСА_1 , та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження цієї квартири №6679333 від 27.02.2008 року. ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Вимоги мотивує тим, що 13.09.2018 року Ужгородським міськрайонним судом було винесено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, яка набула законної сили. 22.10.2018 року у зв`язку з фактичним виконанням рішення Ужгородського міськрайонного суду від 09.02.2015 року щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 67 522,13 гривень, який виник станом на 23.12.2014 року. Так як згідно вимог ч.2 ст.625 ЦК України у відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року з відповідача підлягає до стягнення борг у розмірі 121622,78 гривень, що виник за період з 23.12.2014 року по 01.12.2018 року як встановлений індекс інфляції та три відсотки річних згідно прострочення виконання рішення суду від 09.02.2015 року. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2019 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про зобов`язання ОСОБА_5 у п`ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, подати будь якому державному реєстратору прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку №27221360 від 25.07.2018 року на квартиру АДРЕСА_1 та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження цієї квартири №6679333 від 27.02.2008 року відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 борг у розмірі - 4 455,79 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять гривень 79 копійок) гривень згідно простроченого виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закаратської області від 09.02.2015 року у справі № 308/133/15-ц. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 44,50 (сорок чотири гривні 50 копійок) гривні. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_6 , просять рішення суду в частині відмови у задоволенні їх первісного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що суд в мотивувальній частині оскаржуваного рішення вірно встановив всі фактичні обставини справи та погоджуються з резолютивною частиною про стягнення з позичальника ОСОБА_1 інфляційних втрат в розмірі 4 455,79 грн., однак судом не враховано, що ОСОБА_5 після отримання стягнутих на його користь цим рішенням сум може ухилитися від подання державному реєстратору заяви про виключення записів про обтяження належного позивачам майна; крім цього позивачем ОСОБА_1 дана сума вже сплачена, що стверджується відповідною квитанцією. В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнути на його користь борг в розмірі 121 622, 78 грн згідно простроченого виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 09.02.2015 року у справі №308/133/15-ц, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом безпідставно застосовано строк позовної давності до вимог щодо індексації боргу за період з 23.12.2014 року по 01.2016 року ; суд в оскаржуваному рішенні для визначення індексу інфляції застосував до кожного періоду сталу суму порушеного боржником зобов`язання, що існувала на початок такого періоду, що не відповідає закону, оскільки розрахунок інфляції та 3% річних повинен відбуватися за складним відсотком, тобто розраховані інфляційні втрати за кожний період враховуються на наступний розрахунковий період і на них теж нараховуються інфляційні втрати. Сторони не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні вимог за первісним позовом та частково задовольняючи вимоги за зустрічним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за первісним позовом позичальником ОСОБА_2 не повністю сплачено інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, а з позичальника ОСОБА_1 на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 підлягає до стягнення інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором в розмірі 4 455,79 грн., оскільки такі становлять 20 573,79грн, і з них добровільно сплачено 16 118грн. З висновками суду щодо відмови у первісному позову колегія суддів не погоджується, а з висновками про часткове задоволення первісного позову - повністю погоджується, виходячи з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 09.02.2015 року за позовом ПАТ «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Соловйової Н.А. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість по кредитному договору в розмірі 67522,13 гривень (а.с.20-22). Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 13.09.2018 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме ПАТ «Банк Форум» у виконавчому провадженні №48126012 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі №308/133/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості по Кредитному договору №0116/08/26-CL від 27.02.2008 року на його правонаступника ОСОБА_5 (а.с.23-25). Постановою ВП №48126012 від 15.07.2015 року головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Сухан М.М. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №308/133/15-ц виданого 17.06.2015 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості в розмірі 67522,13 гривень. (а.с.26). Постановою ВП №48126012 від 22.10.2018 року головним державним виконавцем МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Сухан М.М. закінчено виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №308/133/15-ц виданого 17.06.2015 року внаслідок фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. (а.с.27-28). Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек на квартиру в АДРЕСА_2 накладено заборону на відчуження у відповідності до договору іпотеки від 27.02.2008 року укладеного з АКБ «Форум» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 . Згідно договору відступлення прав за іпотечним договором №1652 від 25.07.2018 року іпотекодержателем являється ОСОБА_5 (а.с.10-17,43-45). У зв`язку з повним виконанням своїх боргових зобов`язань по виконавчому листу №308/133/15-ц виданого 17.06.2015 року іпотекодавці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися з вимогою до кредитора ОСОБА_5 подати нотаріусу повідомлення про погашення кредиту за кредитним договором №0116/08/26-CL від 27.02.2008 року для ухвалення рішення про зняття заборони на відчуження з квартири АДРЕСА_1 . Дана вимога новим кредитором ОСОБА_5 залишена без задоволення, з підстав того, що на суму боргу в розмірі 67 522,13 грн. станом на 23.12.2014 року, яка стягнута за рішенням суду, за період з 23.12.2014 року по 01.12.2018 року боржнику на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нарахований борг у вигляді індексу інфляції та 3% річних в розмірі 121 622, 78 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання і зобов`язання за договором не є припиненим.(а.с.46-51). Проте така позиція кредитора не відповідає нормам матеріального права. Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За положеннями частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики у розмірі та порядку встановленому договором або на рівні облікової ставки НБУ, якщо інше не встановлено договором. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів за договором позики відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до спливу встановленого договором строку виконання основного зобов`язання має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Отже, у випадку пред`явлення вимоги про дострокове повне повернення позики та належних кредитору процентів вважається, що строк договору настав і позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти. Відповідно до частини третьої статті 1049 ЦК України грошова позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась, на банківський рахунок позикодавця. При зарахуванні грошової суми, стягнутої за рішенням суду, на банківський рахунок позикодавця грошова позика вважається повернутою. Разом з тим статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики ці зобов`язання вважаються припиненими. За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку», частини першої статті 572 ЦК України та частини першої статті 575 іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов`язання. Отже, припинення іпотеки як засобу забезпечення виконання зобов`язання пов`язано з припиненням основного зобов`язання. Відповідні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-118цс16, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 308/10886/15-ц (провадження № 61-18734св18). Матеріалами справи доведено, що рішення суду позичальником ОСОБА_1 повністю фактично виконано 22.10.2018 року, а тому основне зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №0116/08/26-CL від 27.02.2008 року, правонаступником за яким є ОСОБА_5 , припинилося в зв`язку з виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України) Відтак, похідне зобов`язання договору іпотеки від 27.02.2008 року укладеного з АКБ «Форум» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , правонаступником за яким є ОСОБА_5 , також припинилося відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Згідно ч. 3 ст.44 даного Закону після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків. Посилання відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 стосовно неприпинення іпотеки у зв`язку з наявністю підстав для нарахування грошових сум на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, є необґрунтованими, оскільки не відповідають вищенаведеним вимогам закону, а також положенням ст. 625 ЦК України. За змістом приписів ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є спеціальним видом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Така відповідальність за неможливість виконання боржником грошового зобов`язання є альтернативною, застосовується на розсуд кредитора (вимагати її стягнення є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися) та не входить до складу основного зобов`язання. Суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини справи і вимоги закону та помилково відмовив у задоволенні первісного позову, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення первісного позову. Щодо заявленого зустрічного позову ОСОБА_5 слід заначити наступне. Позивачем за зустрічним позовом нарахований борг у вигляді індексу інфляції та 3% річних у розмірі 121622,78 гривень, що виник за період з 23.12.2014 року по 01.12.2018 року за прострочення виконання рішення суду від 09.02.2015 року. Частиною 2 ст. 625 ЦК Українипередбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Із вимогою про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 звернувся до суду 17 грудня 2018 року. Позивачем за первісним позовом у справі подано заяву про застосування позовної давності щодо заявлених зустрічних позовних вимог стосовно стягнення інфляційних втрат та 3% річних на суму основного боргу періодом за 4 роки. В свою чергу ОСОБА_5 подав заяву про поновлення процесуального строку,в якій просить поновити йому строк на стягнення всієї суми заборгованості за чотири роки. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що останнім не доведено того факту, що банк або уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» не могли дізнатися про порушення свого права починаючи з 2014 року та обґрунтовано відхилив вказані посилання. Колегія суддів також погоджується з методитокою і наведеми судом першої інстанції розрахуноком інфляційний втрат за період з січня 2016 року по червень 2018 року в розмірі 17 769,79 грн. та 3% річних в розмірі 2804 грн. та висновками суду про відхилення розрахунку ОСОБА_5 , оскільки такі відповідають вимогам закону, зокрема положенням ст 3, 509, 625 ЦК України . Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат. Помилковими є посилання апелянта, що розрахунок інфляції та 3% річних повинен відбуватися за складним відсотком, суть якого зводиться до того, що розраховані інфляційні втрати та 3% річних за кожний період враховуються на наступний розрахунковий період і на них теж повинно здійснюватися нарахування, оскільки під час нарахування інфляційних втрат та 3% річних урахуванню (обчисленню) підлягає тільки основий борг, а не і сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів. Такі висновки відповідають правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 року у справі №916/2889/13, у постанові від 14.01.2020 року №924/532/19. З врахуванням вищенаведеного рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_5 є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування чи зміни не має. Згідно ст 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_8 сплачено судовий збір в розмірі 4 228,84 грн. Дана сума підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 . Виходячи з наведеного та керуючись приписами статей 141, 374, 376, 382 384 ЦПК України, апеляційний суд, - постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , задовольнити. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2019 року в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити. Зобов`язати ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) у п`ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, подати будь-якому державному реєстратору прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку №27221360 від 25.07.2018 року на квартиру АДРЕСА_1 , та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження цієї квартири №6679333 від 27.02.2008 року. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 4 228,84грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду Повний текст судового рішення складено 07 лютого 2020 року. Головуючий: Судді