Ухвала КЦС ВС № 401/1088/19

У х в а л а 03 лютого 2020 року м. Київ справа № 401/1088/19 провадження № 61-1687ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу спільного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у справі за позовом спільного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення у солідарному порядку суми боргу, ВСТАНОВИВ: У березні 2018 року спільне підприємство-товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (далі - СП-ТОВ «Світловодськпобут») звернулося до суду, з урахуванням поданих ним уточнень, із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення у солідарному порядку суми боргу за спожиту послугу з централізованого опалення, стягнення інфляційних втрат та 3 % річних. Свої вимоги обґрунтовуючи тим, що відповідно до рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 15 серпня 2012 року позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення у м. Світловодську та проводить забезпечення тепловою енергією багатоквартирні будинки. Між ним та ОСОБА_1 від 18 жовтня 2009 року було укладено договір «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води» строком на 5 років. Відповідач договірні зобов?язання не виконував, за період часу з 01 жовтня 2017 року по 01 березня 2019 року. Тому утворилася заборгованість за послуги централізованого опалення у розмірі 22 343 грн 15 коп. Від мереж централізованого опалення будинок АДРЕСА_1 не відключений, рішення міжвідомчої комісії про відключення зазначеного будинку від мереж централізованого опалення відсутнє. Позивачем надається послуга з теплопостачання по АДРЕСА_1 , у тому числі й до квартири ОСОБА_1 , яка самовільно відключила свою квартиру від централізованого опалення з порушенням порядку передбаченого законодавством. Враховуючи викладене, СП-ТОВ «Світловодськпобут» просило суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на його користь суму заборгованості за спожиту послугу з централізованого опалення у розмірі 23 890 грн 60 коп., з яких: заборгованість за спожиту послугу з централізованого опалення у розмірі 22 343 грн 15 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 067 грн 30 коп. та 3 % річних у розмірі 480 грн 16 коп. Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2019 року, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, у задоволенні позову СП-ТОВ «Світловодськпобут» відмовлено. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що відключення квартири АДРЕСА_2 від мережі централізованого опалення є правомірним, оскільки затверджено міжвідомчою комісією акту про відключення квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, й відсутність заборгованості за надання послуг з централізованого опалення станом на час затвердження вказаного акту, тобто з 29 вересня 2017 року. У січні 2020 року СП-ТОВ «Світловодськпобут» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог СП-ТОВ «Світловодськпобут». Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 102 грн. Ціна позову у справі становить 23 890 грн 60 коп., яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200), тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Таких випадків не встановлено й Верховним Судом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. З урахуванням наведеного, оскільки СП-ТОВ «Світловодськпобут» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження у справі за позовом спільного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення у солідарному порядку суми боргу за касаційною скаргою спільного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 грудня 2019 року відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян