Постанова 4818 № 641/1628/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2020 року м. Харків Справа № 641/1628/19 Провадження № 22-ц/818/79/20 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Коваленко І.П., суддів - Овсяннікової І.П., Сащенко І.С. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 липня 2019 року в складі судді Фанди О.А., В С Т А Н О В И В : У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми. Позов мотивований тим, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року з позивача та відповідача стягнуто солідарно на користь АК «Харківобленерго» суму нарахувань по акту № 209897 від 22 травня 2017 року за період з 22 листопада 2016 року по 22 травня 2017 року у розмірі 16923,65 грн. Вказане зобов`язання було в повному обсязі виконане позивачем. Посилаючись на вказані обставини, а також на вимоги ч. 1 ст. 544 ЦК України позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму, виплачену позивачем як солідарним боржником, що припинив зобов`язання перед АК «Харківобленерго» згідно рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року в повному обсязі, в порядку регресу у розмірі 8461,82 грн. В судове засідання позивач не з`явився, направив до суду свого представника, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Представник відповідача проти позовних вимог заперечував. При цьому посилався на те, що відповідно до нотаріально посвідченого свідоцтва від 9 листопада 2015 року, виданого на підставі акту про проведені електронні торги арештованого майна, він є власником Ѕ частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , попереднім власником якої був ОСОБА_4 Власником іншої Ѕ частини квартири є ОСОБА_1 . Зазначає, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 травня 2019 року ОСОБА_2 усунуто перешкоди в користуванні житлом шляхом вселення його у вказану квартиру та визначено порядок користування спільним житлом. До цього часу ОСОБА_2 був позбавлений права користування своєю часткою в квартирі АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі постійно проживає та зареєстрований колишній співвласник ОСОБА_4 , внаслідок протиправних дій якого було складено Акт про порушення Правил користування електричною енергією від 22 травня 2017 року та здійснено нарахування на суму 16923,65 грн. Посилаючись на вказані обставини, а також на відсутність вини ОСОБА_2 у завданні збитків АК «Харківобленерго» згідно акту про порушення, представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 липня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8461,62 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,4 грн, всього 9230,22 грн. Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Посилаються на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції застосував норму права, яка не підлягала застосуванню. Суд першої інстанції виходив зі змісту ст. 544 ЦК України проте рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року з ОСОБА_1 та Сокола 1.0. стягнуто солідарно на користь АК «Харківобленерго» суму нарахувань по акту № 209897 від 22 травня 201 7 року на відшкодування шкоди, що виникла із позадоговірних (деліктних) правовідносин, а отже підлягає застосуванню ст. 1191 ЦК України. Також зазначає, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року ступінь вини позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 у спричиненні шкоди «Харківобленерго» не встановлювалася. Суд першої інстанції при вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_2 8461,62 грн. мав виходити із обставин чи завдавав шкоди саме відповідач і яка ступінь його вини у спричинені шкоди АК «Харківобленерго». Крім того зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінку тим обставинам, що позивач ОСОБА_1 без згоди співвласника квартири ОСОБА_2 заселив в квартиру АДРЕСА_1 , свого батька ОСОБА_4 , який безпідставно користується зазначеним житловим приміщенням. Самого відповідача ОСОБА_5 . позивач ОСОБА_1 і його батько ОСОБА_4 в квартиру не пускають, у зв`язку з чим ОСОБА_2 був вимушений неодноразово звертатися до суду з позовними вимогами про виселення ОСОБА_4 із займаної квартири, вселення ОСОБА_2 в житлове приміщення із встановленням порядку користування квартирою. Також зазначає, що саме батько позивача ОСОБА_4 несанкціоновано підключався до ліній електромереж у коридорі під`їзду та споживав електричну енергію поза лічильником обліку наслідком чого стало складання робітниками АК «Харківобленерго» акту № 209897 від 22 травня 2017 року. Вказує, що відповідач не є винним у завданні шкоди АК «Харківобленерго» та не повинен нести відповідальність перед ОСОБА_1 за дії, які позивач умисно вчиняє на шкоду відповідача. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що оскільки ОСОБА_1 повністю сплачено суму нарахувань відповідно до рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року, згідно якого з позивача та відповідача стягнуто солідарно на користь АК «Харківобленерго» суму нарахувань по акту № 209897 від 22 травня 2017 року за період з 22 листопада 2016 року по 22 травня 2017 року у розмірі 16923,65 грн., то у позивача виникло право на зворотну вимогу. З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто солідарно на користь АК «Харківобленерго» суму нарахувань по акту № 209897 від 22 травня 2017 року за період з 22 листопада 2016 року по 22 травня 2017 року у розмірі 16923,65 грн. Постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківський області від 22 червня 2018 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 641/372/17 виданого 26 жовтня 2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16923,65 грн, в зв`язку зі сплатою суми боргу в повному обсязі боржником ОСОБА_1 (а.с. 14). Сплата суми боргу в повному обсязі підтверджується звітами про здійснення відрахування та відповідними платіжними дорученнями (а.с. 15-19). За змістом частини 1 ст. 544 ЦК Україниборжник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регресу) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, як що інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. З рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року вбачається, що 22.05.2017 року при перевірці дотримання Правил при споживанні електричної енергії в квартирі АДРЕСА_1 представниками АК «Харківобленерго» було встановлено факт порушення Правил, що полягав у споживанні електричної енергії поза приладом обліку. За фактом виявленого порушення був складений Акт про порушення Правил № 209897 від 22.05.2017 року, в якому зафіксовані всі необхідні параметри контуру живлення, який дозволяв безобліково споживати електричну енергію, зокрема й струм, що може протікати через нього, встановлено за змогою засобів вимірювальної техніки (технічних засобів), що пройшли повірку відповідно до вимог законодавства України у сфері метрології, а саме: штангенциркуль, інв. № 1204245. Акт про порушення № 209897 від 22.05.2017 року та рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 рокувідповідачем не оскарженні. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 сума боргу відповідно до рішенні Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року сплачена в повному обсязі, отже у позивача виникло право на зворотну вимогу (регресу) до іншого солідарного боржника. Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 8461 грн. 62 коп. Посилання відповідача на те, що він не завдавав шкоди АК «Харківобленерго» та не повинен нести відповідальність перед ОСОБА_1 . колегією суддів не приймаються, оскільки по суті відповідач не погоджується із рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року, яким з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто солідарно на користь АК «Харківобленерго» суму нарахувань по акту № 209897 від 22 травня 2017 року у розмірі 16923,65 грн.. Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 липня 2019 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 05 лютого 2020 року. Головуючий - І.П. Коваленко Судді - А.І. Овсяннікова І.С. Сащенко