Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/2704/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/2704/19 Номер провадження 22-ц/814/285/20Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М., розглянувши в м.Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 28 листопада 2019 року, постановлене суддею Маханьковим О.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні житловими приміщеннями з надвірними будівлями шляхом надання ключів від вхідних дверей та надання вільного, безперешкодного користування житлом, в с т а н о в и в: 25.06.2019 ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить зобов`язати його не чинити перешкоди у користуванні нею житловими приміщеннями з надвірними будівлями шляхом передачі ключів від вхідних дверей, надання вільного і безперешкодного доступу до будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначає, що вона є користувачем наведеного житлового будинку з господарськими будівлями, що на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . Законність підстав її проживання у вказаному будинку визначена ст.ст.3, 176 СК України, ст.405 ЦК України та підтверджується судовим рішенням (№537/3921/16-ц), яким ОСОБА_2 зобов`язано не чинити перешкоди у вільному користуванні позивачем житловим будинком з надвірними будівлями, шляхом передачі ключів. Однак відповідач не виконує рішення суду та продовжує чинити їй перешкоди у вільному користуванні житловим приміщенням з надвірними будівлями шляхом відключення газо-, електро- обладнання, залиття нечистотами внутрішніх приміщень, блокування сміттям вхідних воріт, заварювання воріт будинку металевою арматурою, зміни замків на вхідних дверях, навмисному зіпсуванні інтер`єру будинку. Враховуючи, що вона не має іншого житла, а її часткова відсутність у спірному будинку викликана поважними причинами, зумовленими конфліктною ситуацією із відповідачем, його намірами відчужити спірне житло, тому просить захистити порушене право в судовому порядку. 04.06.2019 ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 04.06.2019, посвідченим приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е. та зареєстрованим в реєстрі за №1018./а.с.116-117/ Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 25.07.2019 залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 ./а.с.121/ Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 28.11.2019 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловими приміщеннями з надвірними будівлями шляхом надання ключів від вхідних дверей та надання вільного, безперешкодного користування житлом - відмовлено. Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем не доведено факт перешкод у користуванні нею житловими приміщеннями з надвірними будівлями з боку ОСОБА_2 , як його первинного власника, тоді як вимоги до нового власника ОСОБА_3 , як відповідача у справі, позивачем та її представником не заявлялися. Позивач із рішенням суду першої інстанції не погодилася, оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення районного суду та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що характер спірних правовідносин в розумінні ст.274 ЦПК України не є малозначним, а тому районний суд порушив процедуру відкриття провадження у справі, розглянувши її в порядку спрощеного позовного провадження, із порушенням строку, встановленого ст.275 цього Кодексу. Зазначає, що на дату подачі позову до суду діяла монополія адвокатури на право представництва інтересів у відповідності до Перехідних положень ЦПК України, а тому представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 , яка діяла на підставі довіреності, не мала законних підстав давати суду будь-які пояснення і суд першої інстанції порушив процедуру представництва допустивши її до участі у справі. Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Лукій В.В. у строки, визначені ч.3 ст.91 ЦПК України, не заявлялося клопотання про допит свідків, а тому їх подальший виклик та допит, на думку позивача, свідчить про порушення судом процедури допиту свідків, які є заінтересованими особами та родичами відповідача ОСОБА_3 . Посилаючись на недотримання районним судом процедури дослідження та витребування доказів, що полягало у безпідставному відхиленню клопотання позивачки про витребування інформації від 11.07.2019 та 17.07.2019, тоді як документи, надані відповідачем судом безпідставно приймалися. Вважає, що районний суд не надав оцінки законності підстав її проживання у спірному будинку та наданих нею доказів у обґрунтування заявлених вимог, які також не були спростовані відповідачами. З підстав, викладених у позовній заяві, та доданих до неї документів, які є належними та допустимими доказами, вважає доведеним факт перешкод, які чинять їй відповідачі у користуванні житловим приміщенням та господарськими будівлями. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. 28.01.2020 позивач та третя особа надали заяви про розгляд справи без їх участі. 05.02.2020 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали клопотання про проведення судового розгляду справи за їх відсутності. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 ст.368 ЦПК України). Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України). Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції установлено та не оспорюється сторонами, що 03.08.1999 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного із ОСОБА_6 , придбав Ѕ частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Цей договір посвідчено державним нотаріусом Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. та зареєстровано в реєстрі за №2-1382./а.с.12/ Із 21.07.2001 у будинку АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 06.01.2018 №259./а.с.71/ Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 06.02.2017 (справа №537/3921/16-ц), зі змінами, внесеними рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 05.04.2017, ОСОБА_2 зобов`язано не чинити перешкоди у вільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_8 жилими приміщеннями у будинку та надвірними будівлями будинку АДРЕСА_2 шляхом передачі ОСОБА_4 ключів. Рішенням суду вселено ОСОБА_4 та ОСОБА_9 в будинок АДРЕСА_2 ./а.с.44-48/ Позивач вселилася до спірного будинку та добросовісно користується ним, що підтверджується квитанціями про сплату за комунальні послуги./а.с. 61-69/ 02.12.2017 ОСОБА_2 знятий з реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_2 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відміткою у паспорті громадянина України./а.с.188-190/ 04.06.2019 ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 04.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е. та зареєстрованого в реєстрі за №1018./а.с.116-117/ При постановленні рішення про відмову в задоволенні позову, районний суд враховував межі заявлених вимог, зокрема відсутність позовних вимог до ОСОБА_3 , обставини, які їх зумовили, показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , фактичне визнання позивачем факту свого проживання у спірному будинку та відсутність доказів, які б доводили, що відповідачі чинять перешкоди у вільному та безперешкодному користуванні позивачкою житлом. Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується. При цьому враховує наступне. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до положень ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону , але при цьому він зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства, не використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, адже власність зобов`язує. У разі порушення своїх прав власник, згідно зі статтею 391 ЦК України, має право, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Частиною першої статті 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності, зокрема, у випадку відчуження власником свого майна. Згідно ст.405 цього Кодексу, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. У постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14 зроблено висновок, що право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї. Як убачається із матеріалів справи, на час подачі позову і розгляду справи судом першої інстанції власником спірного об`єкту нерухомості є ОСОБА_3 , яка набула його на підставі договору купівлі-продажу від 04.06.2019, укладеного із ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е. та зареєстрованого в реєстрі за №1018./а.с.116-117/ Враховуючи, що цивільне законодавство не передбачає збереження права користування житлом за громадянами, які хоча і правомірно вселилися у спірне житло власника, але на час розгляду справи не є членами його сім`ї, апеляційним судом відхиляються доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано оцінки законності підстав її, позивачки, проживання у спірному будинку. Надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог докази, зокрема, акт про подію від 06.06.2019, акт про фактичне проживання від 20.06.2019 правильність висновків районного суду не спростовують, оскільки факт проживання позивачки у спірному будинку не потребує доведення. Натомість, акт про подію складений про те, що 05.06.2019 невідомі особи представилися власниками будинками, намагалися забрати ключі та спробували описати наявне у будинку майно, що з огляду на укладений 04.06.2019 договір купівлі-продажу, має законні підстави./а.с.8,9/ Надаючи оцінку зверненням ОСОБА_9 до правоохоронних органів, колегією суддів враховано, що такі звернення перевірялися співробітниками відділення поліції за фактом пошкодження замку на спірному будинку невстановленою особою. Винуватість ОСОБА_2 не встановлено, а тому відсутні підстави вважати, що саме його діями завдано позивачці перешкоди у користування житлом./а.с.10/ Тоді як обставини невиконання ОСОБА_2 судового рішення має самостійний спосіб врегулювання в межах Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи, що процесуальний статус у спірних правовідносинах ОСОБА_4 третя особа, самостійні позовні вимоги нею не заявлялися, колегією суддів не приймаються до уваги надані позивачем листи Кременчуцького відділення поліції №1 Національної поліції ГУНП в Полтавській області, адресовані ОСОБА_4 , з приводу того, що колишній чоловік ОСОБА_2 перешкоджає їй потрапити в будинок; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; пояснення ОСОБА_4 /а.с.21,22, 29-31/ Надані позивачем ксерокопії фотознімків неможливо ідентифікувати та встановити факт перешкод відповідачами у вільному користуванні позивачкою спірним житлом./а.с.23-28, 32-41/ Доводи апеляційної скарги про тривалість судового провадження та безпідставність відкладення судового розгляду справи судом першої інстанції, апеляційним судом відхиляються, оскільки наведене не є підставою для скасування судового рішення, зумовлені поважними підставами, в тому числі за клопотанням представника позивача./а.с.142/ Апеляційним судом також враховано, що позивач не виявила бажання брати участи у розгляді справи судом першої інстанції, письмові клопотання про витребування інформації від 11.07.2019 та 17.07.2019 позивачем підтримані не були, а тому відсутні підстави вважати, що вони були проігноровані районним судом. Районним судом надана належна оцінка доказів, наявних в матеріалах справи, як зі сторони позивача, так і відповідачів, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до їх переоцінки. Мотиви апеляційної скарги, що судом першої інстанції порушено процедуру подання доказів та допиту свідків, колегією суддів відхиляються, оскільки такі доводи зводяться до довільного тлумачення позивачем норм процесуального права на свою користь. При цьому показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які на думку позивачки є заінтересованими особами та родичами відповідача ОСОБА_3 , є неспроможними. По-перше, свідки попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання за ст.ст.384, 385 КК України і районним судом з`ясовувалося, чи є вони близькими родичами сторін та характер їх взаємовідносин; по-друге, показання свідків є малоінформативними, зводяться до оцінки характеру взаємовідносин між позивачкою та її батьком ОСОБА_2 , що не впливає на законність рішення. Не заслуговують на увагу та відхиляються колегією суддів доводи апеляційної скарги, якими позивач заперечує малозначність спірних правовідносин, в розумінні ст.274 ЦПК України, та у зв`язку із цим порушенням районним судом процедури відкриття провадження у справі, розглянувши її в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною 1 статті 274 ЦПК України передбачено можливість розгляду справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.3 ст.274 ЦПК України). Як убачається із матеріалів справи, позивач не зверталася до суду першої інстанції з клопотанням про розгляд справи в порядку загального провадження, бажання приймати участь у розгляді справи не виявила, про що заявою неодноразово повідомляла суд. З огляду на викладене, на стадії апеляційного оскарження судового рішення наведені доводи є необґрунтованими, тоді як характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та конкретні обставини у справі не вимагають розгляду справи за правилами загального позовного провадження, про що районний суд дійшов правильного висновку в ухвалі про відкриття провадження. Враховуючи малозначність справи, представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 , діяла відповідно положень ст.60 ЦПК України. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення районного суду - без змін Керуючись ст.ст.367,368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 28 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 05.02.2020. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді П.С. Абрамов С.М. Бондаревська