Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/8198/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/79/20 Справа № 212/8198/19 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванова А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванова А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 напостанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого фахівцем з ремонту механічного обладнання на ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_1 , захисника (в режимі відеоконференції) - Щербаня В.С., ВСТАНОВИВ: Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривен. Судом першої інстанції встановлено, що водій ОСОБА_1 , 14 вересня 2019 року о 13-30, по вул. Мусоргського, біля електроопори 127 в м. Кривий Ріг, керував транспортним засобом мото «HONDA DIO», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, координація рухів. Від проходження медичного огляду, у встановленим законом порядку огляду в медичному закладі з метою встановлення стану сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та справу закрити за двох обставин п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 не керував мопедом, а котив його, бо транспортний засіб був зламаний, також суд проігнорував той факт, що на відеозапису не зафіксовано як ОСОБА_1 керував транспортним засобом; не взято до уваги медичний висновок про проходження огляду водія на стан сп`яніння; порушено процедуру фіксування відмови від проходження медичного огляду, оскільки на відеозапису видно лише одного свідка; письмові пояснення другого свідка вважає сфальсифікованими написані тим же почерком, що і пояснення першого свідка. Вказує, що згідно відеозапису на місці події були присутні 2 працівники поліції жіночої статі та поліцейський ОСОБА_3 , однак протокол складений поліцейським Петренко, якого на місці події не було; направлення на медичний огляд також складено інспектором Петренко, а тому є підстави вважати, що направлення на огляд не складалось та вручено не було, та є фіктивним. Також зазначає, що ознаки наркотичного сп`яніння, вказані в протоколі, поліцейськими не перевірялись в законному порядку, а були встановлені поліцейським; на відеозапису поліцейський повідомляє, що він відмовився від проходження тесту на алкогольне сп`яніння, що суперечить інформації викладеній в протоколі, крім того, на місці він пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою драгера. Також вказує, що твердження суду про те, що він не отримував посвідчення водія, керував транспортним засобом не маючи на це право є неправильним, оскільки в нього є таке посвідчення, а тому суд неправильно наклав на нього стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом. Суд апеляційної інстанції, заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Щербаня В.С., які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги та докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов до наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та відповідає фактичним обставинам справи. Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №3114971 від 14.09.2019 року (а.с. 1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння (а.с. 5); письмовими поясненнями свідків (а.с. 3-4); рапортом працівника поліції (а.с. 6); відеозаписом (а.с. 22). Сукупність вищевказаних доказів та пояснення свідків, засвідчують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, що є підтвердженням об`єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Покази свідків та працівника патрульної поліції повністю узгоджуються між собою та сумнівів в апеляційному суді не викликають. Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23 грудня 2005 року №14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Доводи апелянта про те, що суд не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 не керував мопедом, а котив його, бо транспортний засіб був зламаний, а також про те, що суд проігнорував той факт, що на відеозапису не зафіксовано як ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції дано належну оцінку зазначеним доводам, з чим і погоджується суд апеляційної інстанції. Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не взято до уваги медичний висновок про проходження огляду водія на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки вказаний висновок лікаря не спростовує того факту, що ОСОБА_1 у присутності працівників поліції та свідків відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, що є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, зазначений огляд проведений без додержання вимог ст. 266 КУпАП, згідно з якою, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що порушено процедуру фіксування відмови від проходження медичного огляду, у зв`язку з тим, що на відеозапису чітко видно як ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовляється від проходження медичного огляду. Щодо доводів апелянта про те, що твердження суду, що він не отримував посвідчення водія, керував транспортним засобом не маючи на це право є неправильним, оскільки в нього є таке посвідчення, а тому суд неправильно наклав на нього стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом, слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 294 КУпАП, у разі зміни постанови в частині накладення адміністративного стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено. Тому, в межах розгляду даної апеляційної скарги, апеляційний суд позбавлений процесуальних підстав змінити постанову судді в частині накладення адміністративного стягнення. Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши зібрані у справі докази та давши їм належну оцінку, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 2.5 ПДР України та його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 рокувідносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду А.П. Іванова