Постанова 4855 № 320/4821/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4821/19 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Гайворонського В.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, суддя Басай О.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання відмови протиправною, визнання протиправним та скасування протоколу в частині, зобов`язання прийняти рішення,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ПКМ України від 25.12.2013 року №975, наказу МО України від 14.08.2014 року №530; про визнання протиправним та скасування п. 63 протоколу від 07.06.2019 року №74 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум; про зобов`язання Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 10% від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, передбаченому Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ПКМ України від 25.12.2013 року №975. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; визнано протиправним та скасовано п. 63 протоколу від 07.06.2019 року №74 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум; зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням висновків суду, зазначених у мотивувальній частині рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач - Міністерство оборони України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено у справі наступні обставини. ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах України, має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Згідно наказу командира 1 окремої танкової бригади від 16.03.2018 №21-РС ОСОБА_1 звільнено з військової служби. Як убачається із матеріалів справи, зокрема довідки від 06.03.2018 №549, виданої ВЧ А1815, у період з 26.05.2017 по 27.07.2017, з 11.08.2017 по 03.11.2017, з 05.12.2017 по 14.12.2017, з 13.01.2018 по 29.01.2018 позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Під час виконання завдань в зоні антитерористичної операції позивач отримав травму, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується витягом з протоколу ВЛКК Північного регіону по встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 04.12.2018 №503, довідкою від 20.07.2018 №2523. Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи втрати професійної придатності у відсотка серії АГ №0005579, виданої на підставі акта огляду МСЕК від 21.03.2019 №610, ступінь втрати ОСОБА_1 професійної придатності становить 10%, причина втрати професійної придатності: травма пов`язана із захистом Батьківщини. У зв`язку з подачею позивачем відповідної заяви, Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги. Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії від 07.06.2019 року №74 підставою для відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги є те, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби 16.03.2018, а 21.03.2019 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між чторонами, колегія судідв зазначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII дія цього Закону поширюється на: 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей. Статтею 16 Закону №2011-XII визначено підстави призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Згідно п. 7 ч. 2 цієї статті у редакції Закону від 06.09.2018 №2522-VIII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. З 13.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року №2522-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців». Позивача було звільнено з військової служби 16.03.2018 року. Положення п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-XII (в редакції, яка діяла станом на час звільнення позивача з військової служби) не обмежували право особи на призначення та виплату одноразової грошової допомоги трьохмісячним терміном після звільнення з військової служби. За таких обставин, суд вважає, що п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-XII (у редакції Закону від 06.09.2018 року №2522-VIII) підлягає застосуванню до осіб, що були звільнені з військової служби після 13.10.2018 року, у т.ч. і до позивача, оскільки він був звільнений з військової служби 16.03.2018 року, а тому застосування до нього тримісячного строку після звільнення з військової служби для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням травми, що привела до часткової втрати працездатності є протиправним. Таким чином, при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення стосовно позивача Міністерством Оборони України не було дотримано принципу пропорційності, а саме балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Окрім того, відповідно до ч. 8 ст. 16-3 Закону України №2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьої років з дня виникнення у них такого права. Щодо іншої частини заявлених позовних вимог, то суд першої інстанції вірно задовольнив їх частково. Відповідно до ст. 19 Конституції України, відповідач як орган державної виконавчої влади зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства. При цьому, суди не вправі втручатися у діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати рішення суб`єктів владних повноважень, а наділені лише компетенцією перевіряти уже прийняті ними рішення на відповідність нормативно-правовим актам. Таким чином, суд не вправі зобов`язувати суб`єктів владних повноважень чи їх посадових осіб приймати (видавати, створювати) певні нормативно-правові акти чи інші рішення. Отже, при прийнятті даного рішення суд першої інстанції вірно прийняв рішення про зобов`язання Міністерство оборони Україгни розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І.