Постанова Донецький апеляційний суд № 221/8558/19

33/804/26/20 221/8558/19 33/804/26/20 221/8558/19 Категория: ст. 130 ч.1 КпАП України П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 04 лютого 2020 року м. Маріуполь Суддя Донецького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 02 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, непрацюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,- Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини. Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 19.10.2019 року о 14 год. 25 хв., керував автомобілем «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_1 , на 5 км автодороги с. Свободне с. Анадоль, Волноваського району, Донецької області, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява річ). Від продуття алкотесту «Драгер» чи проходження медичного обстеження ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою судді Волноваського районного суду Донецької області від 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала На вказану постанову надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в якій він, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскаржувану постанову скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд розглянув справу за його відсутністю, будь-яких даних про його належне повідомлення матеріали справи не містять, що призвело до грубого порушення процесуальних прав та доступу ОСОБА_1 до правосуддя. Копію постнови отримав лише 12.12.2019 р., внаслідок чого вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови був пропущений з поважної причини. Крім того, зазначає, що на місці зупинки він неодноразово пояснював працівникам поліції, що в нього не має посвідчення водія, від проходження медичного огляду не відмовлявся, понятих, зазначених у протоколі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було, що ставить під сумнів правдивість їх письмових пояснень. ОСОБА_1 надіслав до апеляційного суду заяву про розгляд справи у його відсутність з численними клопотаннями про дослідження додаткових доказів. З наведених обставин вважаю, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на захист, передбаченим ст. 268 КУпАП, письмові клопотання ОСОБА_1 що надійшли на адресу суду не підлягають задоволенню за відсутності в них обставин, які б ставили під сумнів докази зібрані при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, врахувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Твердження ОСОБА_1 стосовно того, що справа була розглянута за його відсутності, що позбавило його можливості заявити клопотання по суті справи вважаю неспроможними. Згідно приписів ст. 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Аналізуючи доводи ОСОБА_1 про те, що про існування протоколу, складеного працівниками поліції стосовно нього він дізнався з листа суду, що знайшов у своїй поштовій скринці 07.12.2019 р., про виклик його до суду на 02.12.20019 р. нічим не підтверджуються, та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Згідно відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, підписувати його він відмовився, про що особисто повідомив працівникам поліції, від проходження огляду на стан сп`яніння теж відмовився. З урахуванням зазначеного, вважаю, що оскільки ОСОБА_1 був обізнаний, що протокол про адміністративні правопорушення, щодо нього за ст. 130 ч.1 КУпАП, складений працівниками поліції, відповідно був повідомлений про час та місце розгляду провадження в суді, мав об`єктивну можливість дізнатися про судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно себе. Крім того, матеріали провадження містять поштове повідомлення про те, що судову повістку про судове засідання на 02.12.19 року отримав батько ОСОБА_1 за адресою вказаною в протоколі, що суд вважає належним повідомленням про судовий розгляд. Апеляційні твердження ОСОБА_1 з посиланням на заяву листоноші про лист з судовою повісткою яку вона поклала в поштову скриньку, суд відкидає та вважає недопустимим доказом, який крім іншого спростовується матеріалами провадження. Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду. Дана позиція повністю узгоджується з усталеною практикою ЄСПЛ та ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р., які суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Зокрема, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Враховуючи наведену правову позицію вважаю не спроможними доводи ОСОБА_1 про те, що він не знав про існування адміністративного протоколу відносно нього, та не був повідомлений про час розгляду справи в суді. Відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП передбачена за керування транспортним засобом особами, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння та за відмову особи, що керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Факт адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , направлення на медичний огляд, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_4 відмовився від огляду, а також відмовився і від підпису в протоколі. Що стосується вимог ОСОБА_4 про неправомірну поведінку патрульних поліцейських при складанні протоколу, в частині внесення ними помилкових даних щодо серії і номеру паспорта, дати його видачі, місце реєстрації останнього, а також даних про свідків та їх невірну адресу проживання, то ці питання не є предметом апеляційного розгляду, матеріали провадження не містять будь-яких даних про звернення ОСОБА_4 зі скаргою на дії поліцейських при складанні протоколу щодо нього. Всі доводи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення по справі не містять. За таких обставин, постанову суду першої інстанції вважаю законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню або зміні. Керуючись статтями 289, 293, 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 02 грудня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: