Постанова 4804 № 266/5151/19

22-ц/804/561/20 266/5151/19 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 лютого 2020 року м. Маріуполь Єдиний унікальний номер 266/5151/19 Номер провадження 22-ц/804/561/20 Донецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Ткаченко Т.Б. (суддя-доповідач), Зайцевої С.А., Кочегарової Л.М., секретар Герасимова Г.Є. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2019 року, у складі судді Курбанової Н.М., повний текст рішення складено 24 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, В с т а н о в и в:

1. Описова частина Короткий зміст позовних вимог 23 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання у Комунальному закладі «Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 31 Маріупольської міської ради Донецької області», в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дати подання позову до суду та до закінчення дитиною навчання чи до досягнення двадцятитрьохрічного віку, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою, а також допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Позовна заява мотивована тим, що у період з 27 квітня 2001 року по 29 серпня 2018 року сторони перебували в шлюбних відносинах. Шлюб між ними розірвано 29 серпня 2018 року на підставі рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час дитина є повнолітньою, однак продовжує навчатись у Комунальному закладі «Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 Маріупольської міської ради Донецької області», закінчення навчання у даному навчальному закладі - у 2021 році. Син навчається у 10-му класі вказаного навчального закладу, перебуває на індивідуальному навчанні, оскільки є інвалідом дитинства внаслідок ДТП, не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 листопада 2018 року визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з ним, як його батьком за адресою: АДРЕСА_1 , де вони на теперішній час проживають разом. Він самостійно займається утриманням дитини, його доглядом, вихованням, лікуванням та оздоровленням. Як відомо позивачу, аліменти відповідачка нікому не сплачує, є здоровою і працездатною. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання у Комунальному закладі «Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 31 Маріупольської міської ради Донецької області», в розмірі 1/5 частки зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 23 серпня 2019 року на період навчання, але не більше як до виконання ОСОБА_3 двадцяти трьох років. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 768 грн. 40 коп. Рішення суду звернуто до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Частково задовольняючи позовні вимоги та визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції виходив з матеріального стану родини ОСОБА_1 , стану їх здоров`я, врахував, що ОСОБА_2 є співвласником будинку, наявність рішення про вселення відповідачки у житло, яка працює, має постійний дохід, однак матеріальної допомоги сину не надає, та інші обставини, які мають значення при визначенні розміру аліментів. Судом враховано, що позивач за 6 місяців з березня по серпень 2019 року включно мав дохід у сумі 103647,00 грн, тобто у середньому на місяць 17247,50 грн, та по 8637,25 грн на своє утримання та утримання сина. Також враховано, що дохід відповідачки за 6 місяців з березня по серпень 2019 року склав 43461,95 грн, тобто у середньому на місяць 7243,50 грн. Відповідачка проживає у орендованій квартирі, несе витрати на її утримання у середньому по 2200,00 грн щомісячно, тобто на проживання відповідачки в середньому залишається 7243,50 грн2200 грн = 5043,50 грн, що вдвічі перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Суд, з врахуванням матеріального стану відповідачки, яка також повинна надавати сину допомогу на період навчання, її можливості сплачувати аліменти на утримання сина та забезпечення прожиткового мінімуму для свого проживання, виходячи з положень статей 181, 182 Сімейного кодексу України, прийшов до висновку, що аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку відповідача щомісяця, з врахуванням стану здоров`я сторін та дитини, є завищеним. Суд прийшов до висновку про стягнення з відповідачки аліментів в розмірі 1/5 частки від усіх видів заробітку, щомісяця, оскільки такі відрахування дадуть можливість позивачу отримувати щомісяця дохід для нормального розвитку та забезпечення дитини. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 26 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_2 , подала через суд першої інстанції апеляційну скаргу на рішення суду, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та закрити провадження у справі. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Донецького апеляційного суду від 08 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 21 січня 2020 року скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 27 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що є невірним посилання суду на те, що відповідач відноситься до родини позивача, оскільки спільного господарства сторони не ведуть, шлюб розірвано 29 серпня 2018 року, шлюбні відносини припинились раніше. Судом не враховано, що в провадженні Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться кримінальне провадження № 266/3083/19 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України, який 08 липня 2017 року причинив потерпілій - відповідачу у справі, тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров`я на термін понад 21 день. Вказує, що знаходилась тривалий час на лікарняному, погіршився стан її здоров`я, лікувалась за власні кошти та вимушена лікуватись по теперішній час. Крім того, 17 травня 2019 року позивач, самовільно покинув місце роботи, приїхав додому, в якому знаходились речі та документи відповідача, забрав ці документи та наніс їй тілесні ушкодження, у зв`язку з чим розпочато кримінальне провадження. Судом не взято до уваги, що відповідач вимушена проживати на орендованій квартирі у зв`язку з побоюваннями за своє життя, несе витрати по квартирі, які складають 3154 грн. щомісяця. Судом також не враховано, що відповідач не має можливості проживати разом із сином, оскільки позивач перешкоджає вселенню її у будинок, незважаючи на відповідне рішення суду. При ухваленні рішення судом враховано недостовірні відомості про дохід сторін. Так, дохід позивача складається із заробітної плата, середній розмір якої 17247,50 грн, яку отримує в повному обсязі, без утримання податку з доходів фізичних осіб, а також пенсії сина 1500 грн. щомісяця та разової соціальної допомоги в розмірі 4500 грн., отриманої в 2018 року. Кошти, які позивач отримує від відповідача та держави на утримання сина, не використовуються за призначенням. Відзив на апеляційну скаргу позивач до суду не подав. Фактичні обставини справи, встановлені судом Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області № 415/5385/16-ц від 29 серпня 2018 року, яке набрало законної сили, встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 квітня 2001 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис № 156 розірвано. Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області № 266/3404/17 від 29 листопада 2018 року, яке набрало законної сили, визначено місце мешкання неповнолітнього ОСОБА_3 , з батьком, ОСОБА_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області по справі №266/4271/17 від 11 травня 2018 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення в будинок АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією з відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради № 14-147-0357 від 11.06.2019 року в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Згідно з актом № 38 про фактичне проживання, складеного головою КСН «Черьомушки» від 11 лютого 2019 року, ОСОБА_2 зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 , а фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки № 231, виданої директором «ЗОШ № 31» від 16 серпня 2019 року ОСОБА_3 навчається в КЗ «Маріупольська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 31 Маріупольської міської ради» в 10 класі і закінчить навчання у 2021 році. Відповідно до довідки № 259, виданої директором «ЗОШ № 31» від 09 вересня 2019 року ОСОБА_3 навчається в КЗ «Маріупольська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 31 Маріупольської міської ради» в 10 класі. У 2019-2020 р. ОСОБА_3 організовано індивідуальне навчання на дому, згідно з довідкою ЛКК. Згідно з довідками про доходи, виданими Державно пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС України в Донецькій області, загальна сума заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року без врахування аліментів становила 93647,20 грн., а саме за січень 2019 року 11949,60 грн.; лютий 2019 року 11949,60 грн., березень 2019 року 23899,20 грн, квітень 2019 року 11949,60 грн, травень 2019 року 11949,60 грн., червень 2019 року 21949,60 грн.; за період з 01 липня 2019 року по 31 серпня 2019 року без врахування аліментів становила 33899,20 грн., а саме за липень 2019 року 11949,60 грн.; серпень 2019 року 21949,60 грн. Згідно з довідкою №05/52 від 11 вересня 2019 р., виданою Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ ДСНС України в Донецькій області, сума заробітної плати ОСОБА_2 за період з 01 березня 2019 року по 31 серпня 2019 року склала 43461,95грн., а саме за: березень 2019 року 6477,79 грн., квітень 2019 року 8572,45 грн., травень 2019 року 6477,79 грн., червень 2019 року 7727,79 грн., липень 2019 року 6477,53 грн., серпень 2019 року 7728,60 грн. Згідно з договором оренди від 29 серпня 2019 року ОСОБА_2 орендує квартиру АДРЕСА_3 з 12 серпня 2019 року по 12 серпня 2020 року за 2200,00 грн. щомісяця. 2.

Мотивувальна частина Позиція Донецького апеляційного суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5 , які просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, заперечення позивача ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Мотиви, з яких виходить Донецький апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до статей 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов`язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Статтею 199 СК України встановлено, що, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів (пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»): 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції правильно встановив наявність у сина відповідачки потреби у матеріальній допомозі батьків, оскільки ОСОБА_3 навчається з денною формою навчання та не працює, є інвалідом 2 групи, і можливості у відповідачки надавати таку допомогу, яка постійно працює та регулярно отримує заробітну плату. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості стягнення з відповідачки аліментів на утримання сина на період навчання, але не більше ніж до досягнення останнім двадцяти трьох років, правильності визначення розміру аліментів та з якого часу необхідно їх стягувати, вірно обрав спосіб присудження аліментів у частці від заробітку (доходу). Відповідачка постійно працює та регулярно отримує заробітну плату, середній розмір якої становить 7243,65 грн.(а.с. 24). При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідачки на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, а саме у розмірі 1/5 частки зі всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , судом правильно враховано матеріальне становище останньої. Доводи апеляційної скарги в тій частині, між сторонами виникли неприязні відносини, заподіяння позивачем їй тілесних ушкоджень, в наслідок чого були розпочаті кримінальні провадження, не впливають на обов`язок відповідачки утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує допомоги матері. Позивач заперечує доводи відповідача щодо здійснення ним перешкод у вселенні відповідачки в будинок АДРЕСА_4 . Будь-яких доказів щодо примусового виконання рішення суду про вселення відповідачку в зазначений будинок та неможливості його виконання, матеріали справи не містять. Безпідставні доводи апеляційної скарги і в тій частині, що судом при визначенні розміру аліментів невірно враховано, що відповідачка сплачує оренду плату за користування житловим приміщенням, яку вона вимушена орендувати, у розмірі 2200 грн та неврахована оплата комунальних послуг. Пунктом п.3.5. Договору оренди від 12 серпня 2019 року (а.с.25) передбачено обов`язок орендатора ОСОБА_2 сплату комунальних послуг, але в п.п. 4.1. п.4. цього договору «Порядок розрахунків» зазначено, що за орендовану квартиру орендарем сплачується місячна плата в розмірі 2200 грн та не зазначено, що в цю суму не входять комунальні платежі. Крім того, як суду першої інстанції так і апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів понесення нею витрат на сплату комунальних послуг. Ті обставини, що ОСОБА_3 перебуває на індивідуальному навчанні та забезпечуються підручниками шкільним закладом безкоштовно, не приводять судову колегію до висновку щодо незаконності рішення суду першої інстанції, оскільки всі інші витрати, а саме зошити, карти, прилади для письма та інше, купується позивачем самостійно. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 є непрацездатним, оскільки визнаний особою з інвалідністю 2 групи, та позбавлений можливості працювати. Внаслідок отримання травми та пошкодження здоров`я не зміг своєчасно закінчити школу, у зв`язку з чим продовжує навчання для отримання середньої освіти Судова колегія критично відноситься до доводів апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції отримання сином пенсії та одноразової матеріальної допомоги. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 призначена пенсія у розмірі 1564 грн щомісячно. З пояснень позивача в апеляційному суді, що не заперечувала відповідачка, ОСОБА_3 за станом здоров`я потребує постійного прийняття ліків, вартість тільки одного з препаратів складає 400 грн. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; За положеннями статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Проаналізувавши доводи апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції, судова колегія встановила, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права і погоджується з його висновком. Підстави закриття провадження у справі наведені у статті 255 ЦПК України. Відповідачкою та її представником не наведено обставин, які відповідно до положень статті 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі. За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, П о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складений 06 лютого 2020 року. Судді: Т.Б.Ткаченко С.А.Зайцева Л.М.Кочегарова