Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/10428/19

Справа № 308/10428/19 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03.02.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю захисника - адвоката Ігнатенка С.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/707/19, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Ігнатенка С.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27. 09. 2019. Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 ( десять тисяч двісті ) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Цією ж постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2КУпАП. У відповідності до ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №216363 від 31.08.2019 та постанови судді від 27. 09. 2019 вбачається, що 31. 08. 2019 о 00 год. 19 хв. ОСОБА_1 , поза населеного пункту с. Холмці по вул. Центральній, Ужгородського району у напрямку с. В. Лази, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Jetta», н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога. Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №216373 від 31. 08. 2019 та постанови судді від 27. 09. 2019 вбачається, що 31. 08. 2019 о 00 год. 19 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Jetta», н/з НОМЕР_1 , поза населеного пункту с. Холмці, Ужгородського району, на вимогу -2- працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою маячків синього та червоного кольору, звукової сирени та голосової команди, не відреагував. Був зупинений шляхом переслідування, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.122 -2 КУпАП В апеляційній скарзі, поданій захисником - адвокатом Ігнатенко С.С. в інтересах ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови судді від 27. 09. 2019 та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що постанова суду є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного з`ясування фактичних обставин справи. Захисник Ігнатенко С.С. вказує, що всупереч наведеному у постанові твердженню, ОСОБА_1 себе винним в судовому засіданні не визнавав, а не маючи юридичної освіти та не користуючись послугами адвоката, не зміг вірно зрозуміти частину поставлених йому судом запитань. Також зазначає про невірну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП, оскільки зазначена стаття містить в собі дві частини, що свідчить про невідповідність складеного щодо ОСОБА_1 адміністративного протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, а відтак і про недотримання судом першої інстанції вимог ст. 278 КУпАП. Також звертає увагу на те, що в обох складених щодо ОСОБА_1 протоколах не зазначено суб`єкта вчинення адміністративного правопорушення, а містяться дані про «водія, який керував», а у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП наявні суперечливі дані щодо точного місця вчинення правопорушення, оскільки формулювання «поза населеного пункту с. Холмці, по вул. Центральній, Ужгородського району у напрямку с. В. Лази» не можна вважати точним місцем вчинення правопорушення. Крім того зазначає про неточні відомості у протоколі серії ДПР 18 №216363 в графі «особу встановлено», оскільки такі не збігаються з даними, зазначеними у графі «тимчасово вилучені документи». Звертає увагу на невідповідність проведеного щодо ОСОБА_1 огляду вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015, оскільки згідно п. 7 розділу І вказаної Інструкції у закладі охорони здоров`я огляд проводиться тільки у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, натомість працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, що не відповідає вимогам ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП. Звертає увагу, на відсутність в матеріалах справи Акту медичного огляду на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 , при цьому наявний в матеріалах справи Висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , на його думку, викликає сумніви щодо його вірного з огляду на тривалість медичного огляду та відсутності даних про другий етап визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, який проводиться через 20 хв.. Також зазначає, що на жодному із відеозаписів з нагрудних камер поліцейських не зафіксовано проведення медичного огляду ОСОБА_1 , його результатів, автомобіля, що переслідувався та особи, яка ним керувала, відтак вказані відеозаписи, які до того ж не є цілісними, не мають жодного інформативного та доказового значення. У зв`язку з наведеним та з урахуванням ст. 62 Конституції України, просить закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч.1 ст.130КУпАП. -3- Одночасно захисник Ігнатенко С.С. в інтересах ОСОБА_1 ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на недотримання судом першої інстанції вимог ст. 285 КУпАП щодо надіслання копії постанови особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також оголошення судом 27. 09. 2019 тільки вступної та резолютивної частини судового рішення, тоді як повний текст судового рішення було виготовлено тільки 04. 10. 2019. Будучи неодноразово належними чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з`явився. За згодою адвоката Ігнатенко С.С., апеляційний розгляд проводиться у відсутності ОСОБА_1 , якому відомо про розгляд апеляційної скарги 03.02.2020. Заслухавши пояснення адвоката Ігнатенка С.С.,який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав. Із матеріалів справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП вбачається, що всупереч вимогам ст. 285 КУпАП, копія постанови суду про адміністративне правопорушення, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не надсилалась. Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову, а тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, визнаються поважними, у зв`язку із чим, клопотання захисника Ігнатенка С.С., подане в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а строк поновленню. За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діяннях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 31.08.2019 о 00 год. 19 хв., керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Jetta», н/з НОМЕР_1 , поза населеного пункту с. Холмці, Ужгородського району, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою маячків синього та червоного кольору, звукової сирени та голосової команди, не відреагував. Був зупинений шляхом переслідування. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.122-2КУпАП. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, відповідно до якої адміністративна відповідальність настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, відповідає фактичним обставинам справи, є -4- обґрунтованим, та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 №216373 від 31.08.2019, рапортом інспектора СРПП №2 Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області Стойка М. та диском з відеозаписом правопорушення, який долучений до матеріалів справи, із яких вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta», н/з НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу не зупинився, на увімкнені сині з червоними проблисковими маячки та спеціальний звуковий сигнал, не реагував та продовжував рух, переслідувався патрульним автомобілем та був зупинений шляхом переслідування та утворення штучного затору. Під час апеляційного розгляду справи, апеляційним судом переглядався відеозапис події, з якого вбачається факт переслідування працівниками поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , що, всупереч наведеним стороною захисту в апеляційній скарзі твердженням, беззаперечно підтверджує вчинення останнім правопорушення передбаченого ст. 122-2 КУпАП. З огляду на обставини зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 встановлені під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, а саме, у невиконанні водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, повністю доведена. Доводи апеляційної скарги захисника Ігнатенка про невірну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП, у зв`язку із чинною редакцією ст. 122-2 КУпАП, яка містить дві частини, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки нова редакція статті 122-2 КУпАП, якою зазначену статтю доповнено другою частиною діє з 25. 09. 2019, натомість вчинене ОСОБА_1 діяння мало місце 31. 08. 2019, відтак складання протоколу та подальше провадження у справі про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, здійснено із належним врахуванням як вимог ст. 58 Конституції України про те, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення, так і ч.1 ст.8 КУпАП, якими передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Крім того, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський - інспектора СРПП №2 Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області старший лейтенант поліції Стойка М. був упереджений при складанні протоколу, і що в нього були підстави фальсифікувати такий, - на такі дані не вказується як в апеляційній скарзі, так і під час розгляду справи апеляційним судом. Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що поліцейський при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. При оцінці зібраних по справі доказів, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що вимоги КУпАП та інші нормативно-правові акти, при збиранні та фіксуванні таких, порушені не були. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 122-2КУпАП, а тому твердження захисника Ігнатенка С .С. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Крім того, відповідно до підпункту а) пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. -5- Згідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №216363 від 31. 08. 2019, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, відповідно до якого 31. 08. 2019 о 00 год. 19 хв. ОСОБА_1 , поза населеного пункту с. Холмці, по вул. Центральній, Ужгородського району у напрямку с. В. Лази, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Jetta», н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31. 08. 2019 №242, яким встановлено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .. Як вбачається з результатами огляду ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчать його власноручний підпис у висновку на стан сп`яніння. Будь-яких заперечень не зазначав. При цьому апеляційний суд враховує, що порядок встановлення стану наркотичного або алкогольного сп`яніння у водіїв транспортних засобів передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція). Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Пунктом 4 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Інструкцією передбачено порядок оформлення результатів огляду особи для встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння. -6- Зокрема, п. 15 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 Розділу ІІІ Інструкції). Відповідно до п. 17 Розділу ІІІ Інструкції, зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Пунктом 19 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Тобто, наявність висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.08.2019 №242, зробленого в Закарпатському обласному наркологічному диспансері щодо ОСОБА_1 свідчить про дотримання всіх вищезазначених вимог, у зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги щодо істотних порушень під час його складання, є безпідставними. Більше того, згідно копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №242 від 31.08.2019, наданої Закарпатським обласним наркологічним диспансером, у ОСОБА_1 було виявлено алкогольне сп`яніння 31. 08. 2019 о 01 год. 05 хв. - 2,13 проміле, а після проведеного обстеження через 20 хв., тобто о 01 год. 25 хв. - алкогольне сп`яніння - 2, 10 проміле. Враховуючи викладене, твердження захисника Ігнатенка С.С. в апеляційній скарзі про недотримання працівниками поліції вимог закону та Інструкції щодо порядку огляду водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, сумнівність висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 через відсутність даних про другий етап визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, який проводиться через 20 хвилин, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Доводи захисника Ігнатенка С.С. про те, що відеозаписи з нагрудної відеокамери поліцейських є неналежним доказом по справі, є також безпідставним, оскільки а ні особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а ні його захисником-адвокатом не було надано до суду інших вагомих доказів, які б ставили під сумнів даний, досліджений як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції доказ. Посилання на недотримання поліцейськими вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наявність неточностей у протоколах про адміністративні правопорушення не спростовують факти вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. -7- При цьому апеляційний суд враховує, що поняття доказів визначено ст. 251 КУпАП. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У справі «Gafgenvs Germany» (рішення від 01.06. 2010) ЄСПЛ застосовує концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Виходячи із сталої практики ЄСПЛ (рішення у справі «Еркапіч проти Хорватії» від 25. 04. 2013 (Erkapic v. Croatia) з приводу дотримання національними судами під час розгляду справ п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно якої «за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції». Посилання в апеляційній скарзі на порушення поліцейськими вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції є помилковим, оскільки з врахуванням встановлених обставин справи під час розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Ігнатенка С.С. апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених місцевим судом обставин подій, які були предметом оцінки в суді першої інстанції. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника Ігнатенка С.С. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини справи суддею місцевого суду з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно, що спростовує доводи апеляційної скарги про протилежне, і винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисника Ігнатенка С.С. в інтересах ОСОБА_1 щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі захисника Ігнатенка С.С, не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Адміністративне стягнення за ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, і у відповідності до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою передбачено лише одне безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, -8- врахувавши при цьому характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху України, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, відтак адміністративне стягнення відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення. Також суддею дотримані вимоги ст. 36 КУпАП при накладенні стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень. При прийнятті рішення враховуються і положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що правопорушником жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги надано не було. За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката Ігнатенка С.С., подана в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : клопотання захисника - адвоката Ігнатенка С.С., подане в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.09.2019 щодо ОСОБА_1 пеляційну скаргузахисника - адвоката Ігнатенка С.С. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.09.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя