Ухвала КГС ВС № 910/23740/17

УХВАЛА 05 лютого 2020 року м. Київ Справа № 910/23740/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Кондратова І.Д., Ткач І.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», на рішення Господарського суду міста Києва (суддя - Грєхова О.А.) від 05.08.2019, та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Буравльов С.І., судді - Зубець Л.П., Мартюк А.І.) від 05.12.2019, у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Златодом» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», 2) Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 22.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі №910/23740/17 до Касаційного господарського суду разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 05.12.2019, повний текст постанови складено 19.12.2019, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 08.01.2020. Проте, касаційна скарга подана скаржником 22.01.2020, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поданого клопотання скаржник зазначив, що отримав оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду 26.12.2019, що підтверджується, доказами доданими до касаційної скарги, а саме - конвертом, в якому оскаржувана постанова була надіслана ТОВ «Перший український експертний центр» та витягом з сайту Укрпошти. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2020 касаційну скаргу ТОВ «Перший український експертний центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі №910/23740/17 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд вказав, що оскільки двадцятиденний строк з дня вручення скаржнику оскаржуваної постанови сплив 15.01.2020, а звернувся останній з касаційною скарго до суду касаційної інстанції лише 22.01.2020, то наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними. 04.02.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків. В обґрунтування поданої заяви, ТОВ «Перший український експертний центр» зазначає, що строк для подання касаційної скарги обчислюється з 26.12.2019, що підтверджується доданими до касаційної скарги доказами, а тому двадцятиденний строк з дня вручення оскаржуваної постанови сплив 15.01.2020. Однак, двадцятиденний строк для подання касаційної скарги охоплював 5 днів, які були неробочими та святковими, а саме 30.12.2019 - 01.01.2020, 06.01.2020 - 07.01.2020. Скаржник стверджує, що фактично був обмежений у часі для подачі касаційної скарги. Крім того, представник ТОВ «Перший український експертний центр» Щепанська Д.В. знаходилася на лікарняному з 02.01.2020 по 10.01.2020 (копія листка непрацездатності до заяви додається), що фактично унеможливило ознайомлення з оскаржуваною постановою та подачу касаційної скарги в строк. Касаційний господарський суд, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке. Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенції) "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру". Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на дос-туп до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року). У п. 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте на-віть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків". Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Відповідно до частин 1 та 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останнім днем двадцятиденного строку з дня вручення скаржнику оскаржуваної постанови було 15.01.2020, а отже доводи скаржника, що двадцятиденний строк для подання касаційної скарги охоплював 5 днів, які були неробочими та святковими, а саме 30.12.2019 - 01.01.2020, 06.01.2020 - 07.01.2020, а тому останній був обмежений у часі для подачі касаційної скарги не ґрунтуються на приписах процесуального законодавства. Доводи скаржника, що представник ТОВ «Перший український експертний центр» Щепанська Д.В. знаходилася на лікарняному з 02.01.2020 по 10.01.2020, не можуть вважатися поважною причиною та об`єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки перебування представника на лікуванні не звільняє сторону від обов`язку дотримання загального порядку подання касаційної скарги у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку. ТОВ «Перший український експертний центр» не було позбавлене можливості або призначити іншого представника на період лікування представника Щепанська Д.В. або відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України здійснювати процесуальне представництво юридичної особи в порядку самопредставництва, оскільки в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти її керівник, член виконавчого органу, інша особа, уповноважена діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Крім того, неможливість подання касаційної скарги з 11.01.2020 (перший день після закінчення амбулаторного лікування) по 15.01.2020 (останній день двадцятиденного строку з дня вручення скаржнику оскаржуваної постанови) скаржник не обґрунтовує. Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі №910/23740/17 оприлюднена 20.12.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою http://reyestr.court.gov.ua/Review/86436581. З огляду на викладене, скаржник, будучи обізнаним про судове провадження та приймаючи участь у ньому, мав можливість ознайомитися з повним текстом оскаржуваної постанови ще до отримання ним повного тексту постанови засобами поштового зв`язку. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003). Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлен-ня строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. Касаційний господарський суд, розглянувши клопотання про поновлення строку касаційне оскарження, заяву про усунення недоліків та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшов висновку, що ТОВ «Перший український експертний центр» не надало належних доказів або переконливих аргументів для підтвердження своїх доводів щодо неможливості своєчасного оскарження судових рішень, а отже пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги. За таких обставин, суд касаційної інстанції відхиляє клопотання про поновлення строку та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі №910/23740/17. Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 292, 293, Господарського процесуального кодексу України, суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі №910/23740/17.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі №910/23740/17.

3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі №910/23740/17 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Л. Стратієнко Судді І. Кондратова І. Ткач