Постанова КЦС ВС № 569/4074/14-ц

Постанова Іменем України 29 січня 2020 року м. Київ справа № 569/4074/14-ц провадження № 61-14487св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 02 липня 2019 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Боймиструк С. В., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних та зустрічних позовних вимог У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив поділити між сторонами житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій він розміщений, відповідно до другого варіанту поділу нерухомого майна, зазначеного у висновку судової інженерно-технічної експертизи від 12 грудня 2014 року. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він є власником 1/3 частки домоволодіння та 1/3 частини земельної ділянки, а власником інших 2/3 частин будинку та земельної ділянки є ОСОБА_2 . Зазначав, що користуватися своєю часткою домоволодіння та земельної ділянки він не може, оскільки вони йому не виділені в натурі. На даний час усім майном користується ОСОБА_2 та добровільно поділити його не бажає. З урахуванням наведеного, позивач просив позов задовольнити. Короткий зміст судових рішень ухвалених у справі (суди неодноразово розглядали цю справу) Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 03 грудня 2015 року позов задовольнив.Виділив ОСОБА_1 як власнику 1/3 частини будинковолодіння, у житловому будинку літ. «А-1»: 1-4» - житлову кімнату 11,8 кв. м, 1-5 - житлову кімнату 13 кв. м, частину 1-6 житлової кімнати 5,2 кв. м; з надвірних будівель та споруд: 26 % огорожі № 1, ворота з хвірткою № 2, 47 % замощення літ. «І», що складає 20/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 300 кв. м, що дорівнює ідеальній частці, з геометричними розмірами по периметру від будинку за годинниковою стрілкою: 3,43 м, 2,0 м, 10,0 м по лінії розподілу; 17,36 м, 8,75 м, 4,53 м, 5,3 м по межі ділянки; 7,48 м, 4,29 м, 0,74 м, 3,22 м, 4,43 м по лінії розподілу. Виділив ОСОБА_2 як власнику 2/3 частини будинковолодіння, у житловому будинку літ. «А-1»: частину 1-6 житлової кімнати 16 кв. м, 1-7 - житлову кімнату 5,6 кв. м, 1-8 коридор 8,6 кв. м; з прибудови літ. «а»: 1-2 коридор 3 кв. м, 1-3 веранду 10,8 кв. м, 1-9 кухню 8,5 кв. м; з прибудови літ. «а1»: 1-1 коридор 3,1 кв. м; 1-10 санвузол 8,5 кв. м; 1-11 кладову 0,8 кв. м; з підвалу «пд./а»: III підвал 7,3 кв. м; з підвалу «ПД/al»: І підвал 1,8 кв. м; II підвал 7,8 кв. м; з надвірних будівель і споруд: літ. «а2» ґанок; літ. «Б» літня кухня; літ. «Г» гараж; № 1 огорожу 74; літ. «1» замощення 53 %; що складає 80/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 700 кв. м із геометричними розмірами по периметру від будинку проти годинникової стрілки: 3,43 м, 2,0 м, 10,0 м по лінії розподілу; 19,33 м, 6,61 м, 21,3 м, 35,02 м, 9,34 м по межі ділянки; 7,48 м, 4,29 м, 0,74 м, 3,22 м, 4,43 м по лінії розподілу. Зобов`язав ОСОБА_2 виплатити ОСОБА_1 . 103 729 грн компенсації, що становить 13,3 % від вартості земельних поліпшень. Зобов`язав ОСОБА_1 провести наступні роботи: влаштувати вхідний дверний проріз до частини І в приміщення 1-4; замурувати дверні прорізи між приміщеннями 1-3 та 1-4; влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-4 та 1-5; встановити розподільчу перегородку між частиною І та II в приміщенні 1-6 відповідно до графічної частини; перепланувати приміщення № 1-4 відповідно до графічної частини для забезпечення вимог ДБН щодо рівня комфорту; переглянути влаштування інженерних мереж та санітарно-технічних зручностей. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що найдоцільнішим буде поділ майна в натурі між сторонами за другим варіантом, запропонованим експертом у висновку від 12 грудня 2014 року із зобов`язанням відповідача виплатити позивачу 103 729 грн компенсації, що становить 13,3 % від вартості земельних поліпшень. Апеляційний суд Рівненської області ухвалою від 11 лютого 2016 рокурішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2015 року залишив без змін. Ухвала апеляційного суду мотивована дотриманням районним судом норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права при ухваленні рішення. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 07 вересня 2016 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 11 лютого 2016 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції та апеляційний суд не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 06 березня 2019 року позов задовольнив. Виділив ОСОБА_1 як власнику 1/3 частини житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 256/1000 частки житлового будинку з надвірними будівлями на суму 196 652 грн, у складі: у житловому будинку (А-1): 1-4 житлова площею 11,8 кв. м; 1-5 житлова площею 13 кв. м, загальною площею 24,8 кв. м; у прибудові (а): 1-3 веранда площею 10,8 кв. м; з надвірних будівель та споруд: 31 % огорожі (№ 1), ворота з хвірткою (№ 2), замощення (І). Припинив право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/3 ідеальних частки в домоволодінні АДРЕСА_1 . Визнав за ОСОБА_1 право приватної власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна, що становить ідеальну частку та складається з указаних приміщень. Виділив ОСОБА_1 земельну ділянку площею 333 кв. м та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від південно-східного кута ділянки, в м: 17,26-7,50-4,28-0,63-3,23-0,26-2,87-0.52-4,19-13,67-20,61. Виділив ОСОБА_2 у власність 744/1000 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на суму 570 352 грн, у складі: у житловому будинку (А-1): 1-6 житлова, площею 21,2 кв. м; 1-7 коридор площею 5,6 кв. м; 1-8 житлова площею 8,6 кв. м; загальною площею 35,4 кв. м; в прибудові (а): 1-2 коридор площею 3 кв. м; 1-9 кухня площею 8,5 кв. м; загальною площею 11,5 кв. м; в прибудові (а1): 1-1 коридор площею 3,1 кв. м; 1-10 санвузол площею 8,5 кв. м; 1-11 кладова площею 0,8 кв. м; загальною площею 12,4 кв. м; в підвалі (пд./а): ІІІ підвал площею 7,3 кв. м; в підвалі (пд./а1): І підвал площею 1,8 кв. м; ІІ підвал площею 7,8 кв. м; загальною площею 9,6 кв. м; з надвірних будівель та споруд виділив: ганок (а2), літня кухня (Б), гараж (Г), 69 % огорожі (№1). Виділив ОСОБА_2 земельну ділянку площею 667 кв. м, та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від північно-західного кута ділянки, в м: 35,02-22,03-5,88-16,08-13,67-4,19-0,52-2,87-0,26-3,23-0,63-4,28-7,50-10,67. Зобов`язав ОСОБА_1 відповідно до запропонованого варіанту поділу № 2 домоволодіння по АДРЕСА_1 виконати наступні роботи по переплануванню та переобладнанню: 1. замурувати дверні прорізи між приміщеннями 1-5 та 1-6, приміщеннями 1-2 та 1-3; 2. влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-3 та 1-4; 3. об`єднати приміщення 1-4 та 1-5 шляхом влаштування арки; 4. влаштувати подвійні вхідні двері до приміщення 1-3; 5. у виділеній частині будинку влаштувати окреме інженерне забезпечення (електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення). Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивач є власником 1/3 частки, а відповідач - 2/3 часток житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , поділ будинку та земельної ділянки на якій він знаходиться слід провести за варіантом № 2 висновку комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 20 вересня 2018 року № 180312/1/С, оскільки він є більш обґрунтованим порівняно із варіантом № 1 цього висновку, і відповідає взаємним інтересам обох сторін. Рівненський апеляційний суд постановою від 02 липня 2019 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Виділив ОСОБА_1 як власнику 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (зелений колір), 339/1000 частки житлового будинку на суму 260 313 грн (за варіантом № 1 висновку експерта від 20 вересня 2018 року № 180312/1/С комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи) у складі: в житловому будинку (А-1) виділив приміщення: 1-6 житлова, площею 21,2 кв. м; 1-7 коридор, площею 5,6 кв. м; 1-8 житлова, площею 8,6 кв. м, загальною площею 35,4 кв. м; з надвірних будівель та споруд виділив: гараж (Г), 47 відсотків огорожі (№ 1). ОСОБА_2 як власнику 2/3 часток житлового будинку АДРЕСА_1 (синій колір) виділив (за варіантом № 1 висновку експерта від 20 вересня 2018 року № 180312/1/С комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи) 661/1000 частки житлового будинку на суму 506 691 грн у складі: в житловому будинку (А-1) виділив приміщення: 1-4 житлова, площею 11,8 кв. м; 1-5 житлова, площею 13 кв. м, загальною площею 24,8 кв. м; в прибудові (а) виділив приміщення: 1-2 коридор, площею 3 кв. м; веранду, площею 10,8 кв. м; кухню, площею 8,5 кв. м, загальною площею 22,3 кв. м; в прибудові (а1) виділив приміщення: 1-1 коридор, площею 3,1 кв. м; 1-10 санвузол, площею 8,5 кв. м; 1-11 кладова, площею 0,8 кв. м, загальною площею 12,4 кв. м; в підвалі (пд./а) виділив приміщення: ІІІ підвал, площею 7,3 кв. м; в підвалі (пд.\а1) виділив приміщення: І підвал, площею 1,8 кв. м; ІІ підвал, площею 7,8 кв. м, загальною площею 9,6 кв. м; з надвірних будівель і споруд виділив: ганок (а2), літню кухню (Б), 53 відсотки огорожі (№ 1), ворота з хвірткою (№ 2), замощення (І). Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за відхилення від рівності часток у розмірі 4 648 грн. Відповідно до варіанту № 1 висновку експерта від 20 вересня 2018 року № 180312/1/С комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи житлового будинку АДРЕСА_1 необхідно виконати такі роботи з перепланування та переобладнання: замурувати дверні прорізи між приміщеннями 1-5 та 1-6, приміщеннями 1-7 та 1-8, приміщеннями 1-7 та 1-2; влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-6 та 1-8; об`єднати приміщення 1-4 та 1-5 шляхом влаштування арки; влаштувати подвійні вхідні двері до приміщення 1-8; в роздільних частинах будинку влаштувати окреме інженерне забезпечення. ОСОБА_1 як власнику 1/3 частки земельної ділянки по АДРЕСА_1 виділив земельну ділянку площею 333 кв. м, що позначена на плані зеленим кольором і має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від північно-західного кута ділянки в метрах: 12,12 - 13,71 - 7,05 - 7,11 - 1,00 - 5,45 - 3,23 - 0,61 - 4,27 - 7,5 - 10,67 - 35,02. ОСОБА_2 як власнику 2/3 частки земельної ділянки по АДРЕСА_1 виділив земельну ділянку площею 667 кв. м, що позначена на плані синім кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від північно-східного кута ділянки в метрах: 9,17 - 6,61 - 36,69 - 17,25 - 7,50 - 4,27 - 0,61 - 3,23 - 5,45 - 1,00 - 7,11 - 7,05 - 13,71. Апеляційний суд мотивував постанову тим, що обраний судом першої інстанції варіант № 2 висновку експерта порушує права відповідача через створення перешкод для користування ним і частиною земельної ділянки, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди, і не є та не може бути об`єктом поділу. Натомість варіант № 1 передбачає виділ позивачу 1/3 частки будинку з боку вулиці, є найближчим до ідеальної частини і не порушує права відповідача на користування 2/3 часток будинку і земельної ділянки. Варіант № 2 висновку експерта хоча і не суперечить вимогам закону, однак порушує звичайний спосіб користування цими об`єктами нерухомого майна. Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї та їх узагальнені аргументи У касаційній скарзі, поданій 25 липня 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 02 липня 2019 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду постановлена з неправильним застосування норм матеріального права і з порушенням норм процесуального права. Він у своїй позовній заяві від 19 березня 2014 року та заяві про уточнення позовних вимог від 12 серпня 2014 року, а також у дебатах просив виділити йому частину домоволодіння та земельної ділянки за варіантом № 2, припинити право спільної часткової власності. Від компенсації за перевищення частки відповідача у праві власності в результаті поділу в сумі 59 013 грн він відмовився, що зазначено в рішенні суду першої інстанції. Проте суд апеляційної інстанції при вирішенні спору по суті заявлених ним вимог неправильно застосував статі 364, 367 ЦК України і не припинив право спільної часткової власності та не визнав за ним право власності на квартиру, як самостійний об`єкт нерухомого майна, яка підлягає державній реєстрації в реєстрі нерухомого майна. Неправильне застосування та не застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції. Поділ домоволодіння та земельної ділянки між сторонами за варіантом № 1 є нерозумним та несправедливим. Варіант № 2 мінімізує будь-які спори сторін щодо подальшого користування виділеними частками, а саме: відповідачу виділено ту частину земельної ділянки, на якій розміщені всі його комунікації водопостачання, водовідведення, газопостачання і знаходиться септик. При виділенні цієї частини земельної ділянки йому, необхідно встановлювати сервітут для відповідача щодо обслуговування всіх цих комунікацій. При варіанті № 1 розподілу домоволодіння та земельної ділянки частина земельної ділянки, яка виділена йому, судом апеляційної інстанції, розміщена по периметру частини житлового будинку, яка належить відповідачу. Для обслуговування стін частини житлового будинку, яка належить відповідачу виділено 1 метр земельної ділянки необхідної для обслуговування стіни. Для проведення будь-яких ремонтних робіт будинку знову ж необхідно встановлювати сервітут для використання тієї частини земельної ділянки, яка йому виділяється. У випадку прориву труб водопостачання, водовідведення та газопостачання, які ідуть до частини будинку відповідача необхідно буде здійснювати розкопки його частини земельної ділянки. При варіанті № 2 поділу жилого будинку та земельної ділянки частина житлового будинку кожної із сторін розміщена на самостійних земельних ділянках, всі комунікації життєзабезпечення та септик частини будинку відповідача знаходяться на земельній ділянці відповідача. 22 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Твердого М. К. як представника ОСОБА_2 на касаційну скаргумотивований тим, що найбільш відповідним закону варіантом поділу спірного майна є запропонований експертом варіант № 1, з яким погодився апеляційний суд, що відповідає правовій позиції Верховного Суду. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Рівненського міського суду Рівненської області. 13 серпня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судами ОСОБА_1 є власником 1/3 частки будинку АДРЕСА_1 та 1/3 частки земельної ділянки, на якій він розміщений. Власником інших 2/3 частин домоволодіння та земельної ділянки є ОСОБА_2 . Висновком експерта від 20 вересня 2018 року № 180312/1/С визначено два варіанти поділу домоволодіння та земельної ділянки, між співвласниками. Варіант № 1 Власнику 1/3 частки виділити 339/1000 частку житлового будинку з надвірними будівлями на суму 260 313 грн у складі: у житловому будинку (А-1) виділити приміщення: 1-6 житлова площею 21,2 кв. м; 1-7 коридор площею 5,6 кв. м; 1-8 житлова площею 8,6 кв. м; загальною площею 35,4 кв. м; з надвірних будівель та споруд виділити: гараж (Г), 47 % Огорожі (№ 1). Власнику 2/3 частки виділити 661/1000 частки житлового будинку на суму 506 691 грн, у складі: у житловому будинку (А-1) виділити приміщення: 1-4 житлова, площею 11,8 кв. м; 1-5 житлова площею 13 кв. м; загальною площею 24,8 кв. м; у прибудові (а) виділити приміщення: 1-2 коридор площею 3 кв. м; веранду площею 10,8 кв. м; кухню площею 8,5 кв. м, загальною площею 22,3 кв. м; у прибудові (а1) виділити приміщення: 1-1 коридор площею 3,1 кв. м; 1-10 санвузол площею 8,5 кв. м; 1-11 кладову площею 0,8 кв. м, загальною площею 12,4 кв.м; у підвалі (пд./а), виділити приміщення: ІІІ підвал площею 7,3 кв. м; у підвалі (пд./а1), виділити приміщення: І підвал площею 1,8 кв. м; ІІ підвал площею 7,8 кв. м, загальною площею 9,6 кв. м; з надвірних будівель та споруд виділити: ганок (а2), літню кухню (Б), 53% огорожі (№ 1), ворота з хвірткою (№ 2), замощення (І). Компенсація, яка повинна бути виплачена власником 1/3 частки власнику 2/3 частки за перевищення частки у 0,606 % складає 4 648 грн. Відповідно до запропонованого варіанту поділу № 1 домоволодіння АДРЕСА_1 необхідно виконати наступні роботи з перепланування та переобладнання: 1) замурувати дверні прорізи між приміщеннями 1-5 та 1-6, приміщеннями 1-7 та 1-8, приміщеннями 1-7 та 1-2; 2) влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-6 та 1-8; 3) об`єднати приміщення 1-4 та 1-5 шляхом влаштування арки; 4) влаштувати подвійні вхідні двері до приміщення 1-8; 5) в роздільних частинах будинку влаштувати окреме інженерне забезпечення. Варіант №

2. Власнику 1/3 частки виділити 256/1000 частки житлового будинку з надвірними будівлями на суму 196 652 гривні, у складі: житловий будинок (А-1), виділити приміщення: 1-4 житлова, площею 11,8 кв. м; 1-5 житлова площею 13 кв. м; загальною площею 24,8 кв. м; в прибудова (а), виділити приміщення: 1-3 веранда площею 10,8 кв. м; з надвірних будівель та споруд виділити: 31 % огорожі (31), ворота з хвірткою (№ 2), замощення (І). Власнику 2/3 частки виділити 744/1000 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на суму 570 352 грн, у складі в житловому будинку (А-1) виділити приміщення: 1-6 житлова, площею 21,2 кв. м; 1-7 коридор площею 5,6 кв. м; 1-8 житлова площею 8,6 кв. м, загальною площею 35,4 кв. м; у прибудові (а), виділити приміщення: 1-2 коридор площею 3 кв. м; 1-9 кухня площею 8,5 кв. м, загальною площею 11,5 кв. м; в прибудові (а1), виділити приміщення: 1-1 коридор площею 3,1 кв. м; 1-10 санвузол площею 8,5 кв. м; 1-11 кладова площею 0,8 кв. м, загальною площею 12,4 кв. м; у підвалі (пд./а), виділити приміщення : ІІІ Підвал площею 7,3 кв. м; у підвалі (пд./а1), виділити приміщення: І Підвал площею 1,8 кв.м; ІІ Підвал площею 7,8 кв. м, загальною площею 9,6 кв. м; з надвірних будівель та споруд виділити: ганок (а2), літня кухня (Б), гараж (Г), 69 % огорожі (№ 1). Компенсація, яка повинна бути виплачена власником 2/3 частки власнику 1/3 частки за перевищення частки у 7,694 % складає 59 013 грн. Відповідно до запропонованого варіанту поділу № 2 домоволодіння по АДРЕСА_1 необхідно виконати наступні роботи по переплануванню та переобладнанню: 1) замурувати дверні прорізи між приміщеннями 1-5 та 1-6, приміщеннями 1-2 та 1-3; 2) влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-3 та 1-4; 3) об`єднати приміщення 1-4 та 1-5 шляхом влаштування арки; 4) влаштувати подвійні вхідні двері до приміщення 1-3; 5) в роздільних частинах будинку влаштувати окреме інженерне забезпечення. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне. Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд указував на те, що обраний судом першої інстанції варіант № 2 висновку експерта № 180312/1/С порушує права відповідача через створення перешкод для користування ним і частиною земельної ділянки, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди, і не є та не може бути об`єктом поділу. При цьому варіант № 2 висновку експерта суперечить правилам здійснення поділу найближчим до ідеальної частки, натомість варіант № 1 передбачає виділ позивачу 1/3 частки будинку з боку вулиці, є найближчим до ідеальної частини і не порушує права відповідача на користування 2/3 часток будинку і земельної ділянки. Варіант № 2 висновку експерта хоча і не суперечить вимогам закону, однак порушує звичайний спосіб користування цими об`єктами нерухомого майна. ОСОБА_1 житловим будинком і земельною ділянкою не користувався, одержав право на 1/3 частини будинку та земельної ділянки в порядку спадкування, а відтак будь-які порушення його права можливі лише у випадку недотримання вимог закону щодо поділу спірного майна. Однак з такими мотивами апеляційного суду погодитися не можна з огляду на таке. Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, передбачено статтею 364 ЦК України. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша-третя статті 364 ЦК України). При виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має виділятися окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Системний аналіз статей 181, 183, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено відокремлений об`єкт нерухомого майна, який за розміром відповідатиме розміру частки співвласника у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести з несуттєвим відступленням від розміру ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно. Враховуючи зазначені норми матеріального права, конфігурацію земельних ділянок, план будинку, розміщення інженерних мереж, дослідивши два варіанти поділу домоволодіння та земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що найбільш доцільним буде проведення поділу спірного майна в натурі між сторонами за варіантом № 2, оскільки саме цей варіант на переконання суду буде найбільш практичним і справедливим. Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з аргументами касаційної скарги щодо відповідності закону рішення суду першої інстанції. Вирішуючи спір між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Апеляційний суд помилково скасував рішення міського суду, безпідставно вказуючи на те, що визначений судом варіант поділу спірного майна порушує права відповідача на користування земельною ділянкою, яка у нього знаходиться в оренді не звернувши уваги на те, що визначальним у цих правовідносинах є не порядок користування майном чи знаходження в оренді інших земельних ділянок, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Зазначаючи про те, що варіант № 2 суперечить правилам здійснення поділу майна найближче до ідеальної частки, апеляційний суд не звернув увагу на те, що при поділі спірного майна за другим варіантом експертизи збільшується ідеальна частка відповідача від грошової компенсації якої позивач відмовився, про що суд першої інстанції зазначив у рішенні, а тому і ця підстава скасування рішення суду першої інстанції є необґрунтованою. Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Оскільки апеляційним судом скасовано законне рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду відповідно до положень статті 413 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, то сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 948,80 грн за подання касаційної скарги підлягає стягненню з ОСОБА_2 на його користь. Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Рівненського апеляційного суду від 02 липня 2019 року скасувати, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2019 року залишити в силі. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 948,80 грн (одна тисяча дев`ятсот сорок вісім гривень 80 коп.) судового збору. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. П. Курило