Постанова 4814 № 540/427/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 540/427/17 Номер провадження 22-ц/814/52/20Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: судді Кривчун Т.О. Суддів: Бондаревської С.М., Дорош А.І. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Альянс» на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 12 вересня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Альянс» про визнання права власності на сільськогосподарську продукцію та повернення безпідставно набутого майна, - В С Т А Н О В И В : Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 12 вересня 2019 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Альянс» до ОСОБА_1 про визнання відсутнім у ОСОБА_1 права власності на насіння соняшнику, повернуто відповідачу зі всіма додатками до неї (т.2, а.с.185). Не погодившись із ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач за первісним позовом, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначають, що в оскаржуваній ухвалі суд неправомірно застосував положення ч.5 ст.49 ЦПК України, оскільки зустрічна позовна заява не є заявою про збільшення чи зменшення позовних вимог, а тому процесуальне законодавство не вимагає надати суду докази направлення такої заяви іншим учасникам справи. Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як убачається з матеріалів справи, у травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з даним позовом до відповідача, в якому прохав: визнати за ним право власності на 20 тон 86 кг. сільськогосподарської продукції соняшникового насіння, вирощеного ним в 2016 році на земельній ділянці, площею 5.69 га, кадастровий номер №532085000:00:027:0028, належної ОСОБА_1 , спадкоємцю ОСОБА_2 , яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області; зобов`язати відповідача повернути безпідставно набуте ним, ТОВ «Приват-Агро-Альянс» майно в розмірі20 тон 86 кг. сільськогосподарської продукції соняшникового насіння, вирощеного позивачем в 2016 році, вилучивши його із незаконного володіння та передати у власність позивача ОСОБА_1 ; вирішити питання судових витрат (т.1, а.с.2-4). У подальшому, 25.04.2019 року ТОВ «Приват-Агро-Альянс» було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 в якій прохало визнати відсутнім у ОСОБА_1 права власності на насіння соняшнику у кількості 20,086 тон, яке є предметом його позову у справі №540/427/17 (т.2, а.с.180-184). Як зазначено вище, 12 вересня 2019 року місцевим судом було постановлено оскаржувану ухвалу про повернення зустрічної позовної зави (т.2, а.с.185). Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив із того, що, оскільки відповідач не виконав вимоги ч.5 ст.49 ЦПК України щодо направлення копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, та не надав суду докази такого направлення, зустрічна позовна заява підлягає поверненню відповідачу. Проте, такий висновок суду не відповідає встановленим по справі обставинам та не ґрунтується на законі, виходячи з наступного. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Також, статтею 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Статтею 194 ЦПК України визначено загальні вимоги до форми і змісту зустрічної позовної заяви, згідно з якою зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2019 року ТОВ «Приват-Агро-Альянс» було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , при цьому, оскільки на думку місцевого суду, вона була подана з порушенням норм закону, то до неї, згідно норм ст.194 ЦПК України, необхідно було застосувати положення статті 185 цього Кодексу, тобто залишати без руху та надавати строк для усунення відповідних недоліків. Відтак, як убачається з детального аналізу положень ст.ст.194, 185 ЦПК України, право на повернення зустрічного позову виникає у суду лише після надання особі строку для усунення виявлених недоліків, шляхом залишення зустрічного позову без руху, та лише в разі їх не усунення, відповідна заява повертається. Проте, вказана вимога закону судом застосована не була, строку для усунення відповідних недоліків надано не було, а зустрічну позовну заяву повернуто ТОВ «Приват-Агро-Альянс» з підстав, визначених у ч.5 ст.49 ЦПК України. Відповідно до ч.5 ст.49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду. Пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою статті 49 ЦПК України передбачено подання заяви про збільшення або зменшення позовних вимог та зміну предмета або підстави позову. Відтак, положення даної статті (ч.5 ст.49 ЦПК України) не поширюється на п.3 ч.2 ст. 49 ЦПК України, якою визначено право відповідача на подачу зустрічного позову, тобто законом на ТОВ «Приват-Агро-Альянс» не покладено обов`язку подачі до суду доказів направлення копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. З урахуванням наведеного місцевий суд безпідставно, з порушенням норм закону, застосував до даних правовідносин ч.5 ст.49 ЦПК України, оскільки така на них не поширюється, правом на повернення зустрічного позову з підстав неподання доказів направлення копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, місцевий суд не наділений. Відтак, відповідно до вищевикладеного, при постановленні ухвали повернення зустрічної позовної заяви на підставі ч.5 ст.49 ЦПК Українимісцевий суд не врахував всіх вказаних обставин, передчасно та за відсутності законних підстав, постановив оскаржувану ухвалу. Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, суд приходить до висновку про її скасування та направлення матеріалів позову до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи , порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст.ст.368, п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч.1 ст.379, ст.ст.382,383,384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Альянс» задовольнити. Ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 12 вересня 2019 року, скасувати. Матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Альянс» до ОСОБА_1 про визнання відсутнім у ОСОБА_1 права власності на насіння соняшнику, - направити до Машівського районного суду Полтавської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун СУДДІ С.М. Бондаревська А.І. Дорош