Ухвала КАС ВС № 520/4787/19

УХВАЛА 05 лютого 2020 року Київ справа №520/4787/19 адміністративне провадження №К/9901/3066/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, УСТАНОВИВ: 22 січня 2020 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Касаційна скарга не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржник не додав документа про сплату судового збору. Водночас, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Як встановлено частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. Із змісту чинного законодавства вбачається, що термін «майновий стан сторони» не охоплює випадки, коли стороною у справі є держава, представником якої у цьому спорі є Слобожанська митниця Держмитслужби. Згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. З вищевказаного вбачається, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік», станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн. За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). З матеріалів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є юридичною особою, звернувся до суду в 2019 році та заявив вимоги немайнового характеру (скасування карток відмови) та майнового характеру (скасування рішень про коригування митної вартості товарів). Однак, при дослідженні матеріалів касаційної скарги та судових рішень судів попередніх інстанцій у цій справі, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з`ясовано, що розрахувати суму судового збору, яку скаржнику потрібно сплатити за подання касаційної скарги неможливо через відсутність необхідних даних. Тому суд вважає за необхідне витребувати документи, на підставі яких було здійснено розрахунок суми судового збору, а саме копій оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору та надання доказів, які б підтверджували ціну позову у справі та відповідно правильність обчислення суми судового збору (копії рішень Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000976/2 від 11.02.2019, №UA807000/2019/000777/2 від 11.02.2019, №UA807000/2019/001689/2 від 27.02.2019, №UA807000/2019/001627/2 від 27.02.2019, №UA807000/2019/001592/2 від 27.02.2019 року, №UA807000/2019/000255/2 від 13.03.2019, №UA807000/2019/001735/2 від 13.03.2019, №UA807000/2019/001736/2 від 13.03.2019, №UA807000/2019/001737/2 від 13.03.2019, №UA807000/2019/001738/2 від 13.03.2019). Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Слобожанської митниці Держмитслужби про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя О.В.Білоус