Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/11870/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11870/19 Суддя першої інстанції: Арсірій Р.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б., при секретарі - Кузик О.С., за участю: представників позивача: - Обуховського О.Г., - Коноваленка С.В., представників відповідача: - Алексеєнко Т.О., - Мишко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТЕХНОВА» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТЕХНОВА» про застосування заходів реагування, В С Т А Н О В И Л А : У липні 2019 року позивач - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова», в якому просив: - застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації адміністративної будівлі (корпусу) ТОВ Фірма «Технова» за адресою: вул. Ушинського 23, м. Чернігів, Чернігівська обл. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 13 грудня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 45517, Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду законним та обґрунтованим. 04 лютого 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 3920, відповідачем подано доповідь для судового засідання разом із додатковими поясненнями. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем не усунуто в повній мірі вимоги припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, а тому застосування заходів реагування в межах даних правовідносин є обґрунтованим. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ТЕХНОВА» є орендарем цілісного майнового комплексу енергогенеруючого підприємства «Чернігівська ТЕЦ» відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 18 жовтня 2000 року та договору оренди цілісного майнового комплексу № 1 від 25 грудня 2000 року, укладеного з Фондом комунального майна Чернігівської міської ради. Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області видано наказ № 141 від 30.05.2019 року про проведення позапланової перевірки ТОВ Фірма «ТЕХНОВА». На підставі вказаного вище наказу видано посвідчення № 589 від 31.05.2019 року на проведення позапланової перевірки відповідача. Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено генеральному директору посвідчення на проведення перевірки № 589 від 31.05.2019 року. 06 червня 2019 року начальником сектора нормативно-технічної роботи, контролю за системами протипожежного захисту та ліцензування відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Управління ДСНС України у Чернігівській області Дасюком В.О., головним інспектором Чернігівського MB Управління ДСНС України у Чернігівській області Манько А.Ю. за результатами позапланового заходу складено акт № 506 щодо дотримання ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті за адресою: вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, Чернігівська область. В ході перевірки виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей: в адміністративній будівлі (корпусі) горище не відокремлено від інших приміщень протипожежними люками з нормованою межею вогнестійкості, чим порушено п. 2.3. глави 2 розділу Пі Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.6 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Протипожежний люк призначений для запобігання розповсюдження пожежі крізь отвори в протипожежних перешкодах (стінах, перекриттях). Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння). Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; адміністративну будівлю (корпус) не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 4.1 таблиці А.1 додатку А ДБН 13.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; в адміністративній будівлі (корпусі) приміщення архіву не відокремлено від прилеглих приміщень протипожежними дверима, чим порушено п. 2.3. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6,17 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Протипожежні двері - це конструкція, яка складається з металевої коробки, дверного полотна (або декількох полотен), що має дві металеві поверхні, між якими розташовані тегілоізолювальні шари матеріалів і ребра жорсткості; дверних приладів, у тому числі пристрою самозачинення, елементів кріплення і призначена для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах із метою запобігання розвитку пожежі до прилеглого приміщення протягом унормованого проміжку часу. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; в адміністративній будівлі (корпусі) стелажі в приміщенні архіву виконано з горючого матеріалу,, чим порушено підпункт 7 п. 9.1. глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні. Папір відноситься до горючих матеріалів, який здатний загорітися від малої іскри або сірника. В архівах зберігається велика кількість паперових документів, що створює велике пожежне навантаження в приміщенні. Шляхами розповсюдження вогню можуть бути горючі матеріали, меблі, обладнання (стелажі). Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; в адміністративній будівлі (корпусі) вихід з підвального поверху, що сполучений з 1-им поверхом, не виконаний через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу 111 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.36 ДБН В.1.1-7:20! 6 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Пожежі в будівлях призводять до значних матеріальних втрат. Це обумовлено тим, що пожежі набувають значних розмірів, а їх гасіння в таких умовах ускладняється. Особливі труднощі виникають при гасінні пожеж в підвалах, так як при пожежі вони заповнюються димом і не дають можливості швидко знайти та ліквідувати осередок пожежі. У зв`язку з цим, передбачають поділ будівель на протипожежні відсіки. Основним призначенням поділу будівлі на протипожежні відсіки є зменшення можливої площі пожежі та обмеження її розповсюдження по горизонталі і вертикалі, а також забезпечення успішного гасіння пожежі. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що ствоорює загрозу життю та здоров`ю людей; в адміністративній будівлі (корпусі) з підвального поверху відсутній другий евакуаційний вихід, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу 111 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.4 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок приміщення до евакуаційного виходу з нього. Кількість та розміри шляхів евакуації має відповідати чинним будівельним нормам. Невідповідність конструктивних елементі в протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі. Все це сприяє (беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; в адміністративній будівлі (корпусі) приміщення, де встановлені трансформатори, не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації) та автоматичними установками пожежогасіння, чим порушено п.

7. Розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 1.4 таблиці А.2 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», додаток 6 НАПБ В.01.034-2005/111 «Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України». Відсутність системи пожежної сигналізації та автоматичних установок пожежогасіння не пас змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на санній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; в адміністративній будівлі (корпусі) приміщення майстерні не відокремлено від прилеглих приміщень та коридору протипожежними дверима, чим порушено п. 2.3. глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.17 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я га токсичні продукти горіння), створюючи загрозу життю та здоров`ю людей. Примірник вказаного вище акту особисто отримав директор Щербина О.Ю., підпис отримання відображено в акті перевірки без зауважень або заперечень щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки. Встановлені порушення на переконання позивача створюють реальну загрозу для життя та здоров`я людей, що й стало підставою для звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 КЦЗ). До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч.3 ст.64 КЦЗ). Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч.3 ст.55 КЦЗ). Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 КЦЗ). У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст. 70 КЦЗ). Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків. Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища. Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Тобто, загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж. Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18). Так, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, проте такого Акту матеріали справи не містять, натомість, відповідно до наявних матеріалів справи вбачається наявність порушень, які є суттєвими та не усунуті відповідачем, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на високий ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування. Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що TOB Фірма «ТЕХНОВА» є орендарем цілісного майнового комплексу енергогенеруючого підприємства «Чернігівська ТЕЦ» відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 18 жовтня 2000 року та договору оренди цілісного майнового комплексу № 1 від 25 грудня 2000 року. Відповідно до п. 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417 у разі передачі в оренду цілісного майновою комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди. Договір оренди цілісного майнового комплексу об`єкта нерухомості № 1 від 25 грудня 2000 року між відповідачем та Фондом комунального майна Чернігівської міської ради містить перелік обов`язків орендаря, відповідно до якого орендар зобов`язується, зокрема: п. 5.4. Утримувати орендоване майно та прилеглу територію належному стані: проводити протипожежні заходи, обслуговування водопровідних, каналізаційних, теплових, газових, електричних вентиляційних мереж, переданих орендарю, виконувати всі встановлені санітарні правила; п. 5.9. Здійснювати заходи щодо створення безпечних нешкідливих умов праці; п. 5.10. Забезпечити пожежну безпеку орендованого майна порядку, визначеному чинним законодавством. Відтак, помилковим є твердження відповідача, що позивач нібито недоречно посилається на вимоги ДБН, обґрунтовуючи це тим, що дані норми бути затверджені після будівництва Чернігівської теплоелектроцентралі (1967р.) а тому, за міркуваннями відповідача, не можуть бути застосовані у даному випадку. Таке твердження є безпідставним, оскільки позивач під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) застосовує ті нормативно-правові акти, які є чинними на момент перевірки і виконання яких є обов`язковим. Таким чином, з метою дотримання приписів частини 2 статті 19 Основного Закону держави позивач як суб`єкт владних повноважень діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Доводи відповідача, що зазначені норми ДБН є обов`язковими лише для фізичних та юридичних осіб, які здійснюють будівельну діяльність, а тому до ТОВ Фірма «ТЕХНОВА» не застосовуються, є необґрунтованими, з огляду на наступне. Відповідно до абзацу 3 пункту 1.2. розділу 1 ДБН 56:2014 вимоги цих будівельних норм є обов`язковими для фізичних та юридичних осіб, які здійснюють будівельну діяльність на території України, незалежно від форми власності. Разом з тим, відповідно до пункту 1 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, які експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Правила пожежної безпеки в Україні, характеризуються багатоаспектністю регулювання. У зв`язку з цим, вони містять низку відсильних норм, які вказують на необхідність звернення до відповідного визначеного нормативно-правового акта залежно від галузі чи сфери господарювання. Зокрема, Правила містять посилання на Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (НПАОП 40. 1.32-01), Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій, автомобільного транспорту України, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 21 січня 2015 року № 11, ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення», ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT), тощо. Така кількість посилань на інші акти зумовлена вимогами нормопроектувальної техніки - системи правил і способів підготовки проектів актів, що забезпечують максимально повну і точну відповідність форми нормативних положень їх змісту, доступність і простоту викладу, вичерпне охоплення питань, що належать до предмета правового врегулювання таких актів. Однією з таких вимог є забезпечення стислості тексту акту та відсутності дублювань норм, передбачених іншими актами. Таким чином, вказані державні будівельні норми застосовуються самостійно - у визначених ними випадках, так і у випадках, коли про їх застосування зазначено в іншому акті. В даному випадку норма Правил пожежної безпеки є відсильною та передбачає випадки застосування норм, передбачених ДБН саме щодо об`єктів, які експлуатуються. Під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту вказані будівельні норми підлягають самостійному застосуванню. Об`єкти Чернігівської ТЕЦ, в тому числі і адміністративна будівля (корпус) побудовані у відповідності з «Проектним завданням на будівництво Чернігівської ТЕЦ» яке розроблено у 1957 році та затверджене рішенням Міністерства електростанцій СРСР № ПЭ - 330 від 02.10.1957 року і прийняті в експлуатації Державною приймальною комісією, призначеною наказом № 316 від 17.09.1966 року Міністерства Енергетики СРСР, про що свідчить «Акт приймань я в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченого будівництві Чернігівської електроцентралі» від 05.01.1967 року. Водночас, відповідач посилається на те, що об`єкти Чернігівської ТЕЦ обладнані системами пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до діючих на момент будівництва «Правил пожежної безпеки» в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України», відомчих нормативних документів, а саме: Інструкція проектування протипожежного захисту енергетичних підприємств Мінпаливенерго України ГКД 34.03.305-2000, затверджена наказом Мінпаливенерго від 18.07.2000 р. №

270. Однак, зазначені вище нормативні акти, на час будівництва об`єктів Чернігівської ТЕЦ (1957 рік) не були та не могли бути діючими. Тому, доводи відповідача щодо недостовірності інформації стосовно документів, за якими здійснювалося обладнання Чернігівської ТЕЦ системами пожежної сигналізації та пожежогасіння є помилковими. Щодо доводів відповідача про невірне застосування норми підпункту 7 пункту 9.1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до підпункту 7 пункту 9.1 розділу VI Правил складських приміщеннях, розташованих у будинках будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається виконувати стелажі з горючих матеріал в висотою не більше 3 метрів із забезпеченням проходів між стінами і стелажам и завширшки не менше 1 метра. За відсутності приладів опалення стелажі можуть встановлюватись упритул до стін Конструкції стелажів та мають виконуватися з негорючих матеріалів. Відповідно до п. 3.26 ДСТУ Б В.1.1-36:2016 складським приміщенням є спеціально обладнане приміщення для зберігання речових матеріалів, виробів, обладнання тощо та надання складських послуг. Водночас, абзац 2 пункту 2 розділу І Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 встановлює, що архів установи - це структурний підрозділ (відповідальна за ведення архіву особа установи), що організовує і забезпечує приймання, нагромаджування архівних документів, їх облік, зберігання та користувань я ними. Разом з тим, при проведенні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи керуються, в першу чергу, Правилами пожежної безпеки Україні, які є загальним та обов`язковим документом для всіх суб`єктів господарювання у сфері забезпечення пожежної і техногенної безпеки. Також, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження відповідача що обладнання приміщень, де встановлені трансформатори системами протипожежного захисту та автоматичними установками пожежогасіння, не відносяться до електростанцій і підстанцій І, II груп, зважаючи на таке. Дійсно, відповідно до п. 1.4 таблиці А.2 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 обладнання системами пожежної сигналізації та автоматичними системами пожежегасіння здійснюється в закритих розподільних пристроях і приміщеннях для встановлення трансформаторів на електростанціях і підстанціях І та II груп (групи підстанцій визначаються згідно з п. 3.3.1 НАПБ 05.032). Однак, як вбачається з Акту перевірки, висновок про наявність зазначених порушень був зроблений без урахування номінальної потужності обладнання, яке встановлене у перевіряємому приміщенні, оскільки така інформація на вимогу перевіряючого, не була надана під час проведення перевірки. Разом з тим, п. 7.40 таблиці А.2 додатку А ДБН В.2.5-56:2 (14 передбачає обладнання приміщень трансформаторних камер, розподільних пристроїв до 1000 В, які розташовуються у виробничих, адміністративних та інших будівлях системами пожежної сигналізації та автоматичними системами пожежогасіння. На переконання колегіє суддів, порушення які відповідачем фактично не усунуто, не є формальними, а є такими, що створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей. Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №823/589/16 (адміністративне провадження №К/9901/30861/18). Разом з тим, приписами частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18). Відтак, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Колегія суддів також наголошує, що не можуть братися до уваги доводи відповідача щодо оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» пунктів 1-39, 41-78 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №358 від 06.06.2019 року, адже на час звернення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до суду із даним позовом, як і на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №358 від 06.06.2019 року є чинним, отже, підлягає виконанню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТЕХНОВА» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТЕХНОВА» - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: О.О.Беспалов Я.Б.Глущенко Повний текст виготовлено 04 лютого 2020 року.