Постанова 4854 № 420/3688/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 січня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/3688/19 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 02 жовтня 2019 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., при секретарі Голобородько Д.В., за участі: представника апелянта Коротких О.М., представника позивача Васильєв І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року, у справі за позовом Приватного підприємства Агрофірма "Промінь" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Попова Володимира Григоровича про визнання протиправним та скасування наказу,- В С Т А Н О В И Л А : Приватне підприємство Агрофірма "Промінь" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області та заступнику начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Попову Володимиру Григоровичу, а саме: визнання протиправним та скасування наказу від 06 червня 2019 року № 4318 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Агрофірми «Промінь»; визнання протиправними дії щодо порушення порядку повідомлення про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Агрофірми «Промінь». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року задоволено адміністративний позов. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позивних вимог, так як позивача правомірно включено до плану-графіку планових перевірок на 2019 рік та призначено відносно нього планову виїзну документальну перевірку. При цьому, апелянт вважає, що оскаржуваний наказ вичерпав свою дію у зв`язку з фактичним допуском працівників контролюючого органу до проведення спірної перевірки, а як наслідок у судовому порядку можливо перевірити лише правомірність рішень, прийнятих за наслідком проведення перевірки. Крім того, апелянт зазначає, що товариству у встановлений ПК України 10-денний строк до перевірки направлено поштою наказ про проведення спірної планової перевірки. В свою чергу, позивачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як контролюючим органом порушено порядок проведення спірної перевірки. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 06 червня 2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області видано наказ № 4318 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства Агрофірма «Промінь», пунктом 1 якого наказано провести документальну планову виїзну перевірку з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Приватного підприємства Агрофірма «Промінь», за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, починаючи з 18 червня 2019 року, тривалістю 10 робочих днів. При цьому, Головним управлінням ДФС в Одеській області складено повідомлення № 917/13-07 щодо проведення з 18 червня 2019 року документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства Агрофірми «Промінь». Між тим, зазначений наказ та направлення контролюючим органом надіслано на адресу підприємства 10 червня 2019 року, а підприємством отримано останні 18 червня 2019 року. В свою чергу, не погоджуючись з фактом призначення перевірки а також діями щодо невчасного повідомлення про її початок, підприємство звернулось до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом порушено порядок призначення та проведення перевірки підприємства, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Так, згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Відповідно до п. 77.6 ст. 77 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Згідно п. 81.2 ст. 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього. Крім того, згідно п. 77.4 ст. 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин підприємством оскаржено наказ податкового органу від 06 червня 2019 року № 4318 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Агрофірми «Промінь», а також дії щодо порушення порядку повідомлення про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Агрофірми «Промінь». В даному випадку, підприємство вважає, що податковим органом протиправно призначено його перевірку та порушено встановлені ПК України вимоги щодо його сповіщення про початок її проведення. В свою чергу, податковий орган вважає, що у межах спірних правовідносин судом не може надаватись правова оцінка діям та рішенням податкового органу, що стосуються організації та проведення податкової перевірки, так як таку перевірку фактично проведено. Між тим, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, згідно правової позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постановах від 16 січня 2018 року, у справі № 826/442/13-а, від 20 березня 2018 року, у справі № 810/1438/17 вбачається, що у разі фактичного допуску посадових осіб податкового органу до перевірки платники податків мають право оскаржувати у судовому порядку лише наслідки проведеної перевірки, а не відповідні дії та рішення, пов`язані з організацією та проведенням останньої. Тобто, у разі порушення порядку проведення податкової перевірки, на думку податкового органу, задоволенню підлягають лише позовні вимоги щодо оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень. При цьому, на підтвердження своєї правової позиції податковим органом надано до суду копію акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 09 липня 2019 року № 1324/15-32-13-07/05539318, складеного за наслідком проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства Агрофірма «Промінь». Між тим, з аналізу вищевикладених положень ПК України вбачається, що такий вид перевірок, як виїзна документальна перевірка, може проводиться виключно за місцем діяльності платника податків та за наслідком допуску ревізорів-інспекторів контролюючого органу до перевірки. Проте, у межах спірних правовідносин підприємством зазначається, що ним не здійснено допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення спірної перевірки за місцем здійснення своєї господарської діяльності. В свою чергу, положеннями ПК України надано право платникам податків відмовляти у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок. При цьому, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що товариством не надавались контролюючому органу витребуванні ним документи, про що складені відповідні акти. Крім того, як вказано у самому акті перевірки, адвокатом товариства Васильєвим І.І. зазначено про невчасне сповіщення товариства про факт проведення перевірки, а як наслідок не допущено ревізора-інспектора до перевірки (а.с. 98). В свою чергу, податковим органом за наслідком неотримання документів та отримання зазначеної відмови від адвоката, фактично здійснено невиїзну документальну перевірку товариства лише за наявною у нього податковою інформацією, що не може вважатись належним проведенням виїзної перевірки у розумінні положень ПК України. При цьому, всупереч вимог ст. 81 ПК України, податковим органом не складено акт, яким засвідчувався б факт відмови платника податку у допуску до проведення перевірки. Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що недопущення посадовими особами платника податків до проведення виїзної перевірки ревізорів-інспекторів контролюючого органу мало мати інші правові наслідки чим ті, що мають місце в даній справі. В свою чергу, оскаржуваним судовим рішенням надано належну правову оцінку вказаним обставинам та зроблено вірний висновок про те, що товариством фактично не допущено працівників контролюючого органу до проведення спірної перевірки. Проте, задовольняючи позовні вимог судом першої інстанції визнано протиправними дії контролюючого органу лише щодо порушення порядку повідомлення позивача про проведення документальної планової виїзної перевірки та залишено поза увагою той факт, що податковим органом вцілому протиправно проведено спірну документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства Агрофірма «Промінь», за наслідком якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 09 липня 2019 року № 1324/15-32-13-07/05539318. Між тим, згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне, з метою належного захисту порушених прав позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії ГУ ДФС в Одеській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства Агрофірма «Промінь», за наслідком якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 09 липня 2019 року № 1324/15-32-13-07/05539318. В даному випадку, вказані висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 16 травня 2018 року № 826/15718/14. Між тим, щодо встановленого судом першої інстанції порушення порядку повідомлення позивача про проведення документальної планової виїзної перевірки, колегія суддів вважає, за необхідне зазначити наступне. Так, з аналізу вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Конструкція вказаної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки - вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки та надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки. В даному випадку, вказана норма не містить застереження щодо ознайомлення платника з вказаними документами саме за 10 днів до початку проведення такої перевірки за умови надсилання платнику податків копії наказу та письмового повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, колегія суддів вважає, що платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку її проведення. В свою чергу, враховуючи той факт, що представником товариства отримано копії зазначених документів лише у перший день перевірки, колегія суддів вважає, що підприємство не було належним чином сповіщено про її проведення. В даному випадку, вказані висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 11 квітня 2019 року (справа № 806/1402/17). Крім того, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що копії зазначених документів, згідно зібраних у справі доказів, направлено товариству лише 10 червня 2019 року, тобто менш ніж за 10 днів до початку проведення спірної перевірки. В свою чергу, надана копія поштового чеку (а.с. 59), який на думку податкового органу підтверджує факт відправки зазначених документів 07 червня 2019 року, на думку колегії суддів, не може вважатись належним доказом у справі, так як номер відправлення у ньому дописаний від руки невстановленою особою. З іншого боку, з наявної у матеріалах справи довідки з офіційного сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що спірне відправлення направлено позивачу лише 10 червня 2019 року. Крім того, беручи до уваги гарантовану ПК України та Конституцією України презумпцію правомірності платника податку у випадках коли є можливість прийняти рішення на користь як платника податків так і контролюючого органу, колегія суддів вважає, що визнаний податковим органом факт невірного зазначення коду ЄДРПОУ у плані-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 році, є достатньою підставою для скасування оскаржуваного наказу про призначення перевірки позивача. Тому, беручи до уваги, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права у відповідній частині, наявні підстави для зміни оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року - змінити, виклавши третій абзац його резолютивної частини у наступній редакції: «Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства Агрофірма «Промінь», за наслідком якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 09 липня 2019 року № 1324/15-32-13-07/05539318». В решті - залишити без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України. Повний текст судового рішення складено 05 лютого 2020 року. Головуючий: О.В. Яковлєв Судді: Ю.М. Градовський А.В. Крусян