Постанова 4857 № 140/2047/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2020 рокуСправа № 140/2047/19 пров. № 857/11039/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., при секретарі судового засідання Пильо І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області (правонаступник Головне управління ДПС у Волинській області) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2019 року (суддя Волдінер Ф.А., м.Луцьк) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій, - ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі Головне управління) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002211405 (далі ППР) та рішення про застосування фінансових санкцій від 29.03.2019 №000817-40 (далі Рішення). Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2019 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В доводах апеляційної скарги вказує, що твердження позивача про необов`язкове відображення у розрахунковому документі ємкості спиртних напої є хибне та безпідставне, оскільки така вимога закріплена як у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР), так і в «Положенні про форму та зміст розрахункових документів», що затверджене наказом Міністерства фінансів України (далі Мінфін) «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» від 21.01.2016 №13 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350; далі Положення, Наказ №13 відповідно). Одночасно зазначає, що мінімальна роздрібна ціна одної пляшки горілки місткістю 0,7 л, міцністю 40 %, з урахуванням заокруглена у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на « 0», повинна становити 125,20 грн, а не 125,16 грн, що свідчить про продаж алкогольних напоїв за нижче встановленою ціною. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, скаржником заявлено клопотання про заміну сторони відповідача (апелянта) його правонаступником Головним управління ДПС у Волинській області (далі Головне управління-1). Вказане клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі КМУ) «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19.06.2019 №537, утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби (далі ДПС) за переліком згідно з додатком 1, зокрема Головне управління-1 та реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС за переліком згідно з додатком 2, зокрема Головне управління. Також надано наказ Головного управління-1 від 29.08.2019 №10 за яким розпочато виконання Головним управління-1 функцій і повноважень Головного управління. Відтак, з урахуванням положень статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за необхідне замінити відповідача його правонаступником Головним управлінням-1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 85 грн згідно ППР та у сумі 10000 грн згідно Рішення. Такі висновки суду першої інстанції частково відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, однак вказане судове рішення не може бути залишене без змін, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ зареєстроване 07.11.2007, з 08.11.2007 перебуває на податковому обліку у відповідача. Основним видом його діяльності є: КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.21-22). На підставі акта від 12.02.2019 №03/40-01 (далі Акт) фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами було встановлено порушення позивачем вимог, зокрема: - постанови КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 №957 (далі Постанова №957), а саме реалізації алкогольних напоїв, за цінами, які є нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої; - пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР (а.с.12-15). 05.03.2019 Головним управлінням на підставі Акта прийнято ППР, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та Рішення, яким на підставі абзацу 14 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі Закон №481/95-ВР) до ТОВ застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000 грн (а.с.16-17). Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом. Відповідно до підпункту 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі ПК) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої. В силу приписів пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За змістом пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом №481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари. Відповідно до статті 18 Закону №481/95-ВР КМУ надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої. Як видно зі змісту Акта, під час перевірки господарської одиниці магазину, що розташована в м АДРЕСА_1 та належить суб`єкту господарювання ТОВ встановлено, що за контрольно-розрахунковою операцією придбано 1 пляшку горілки «Зелений день AIR», об`ємом 0,7 л, вмістом спирту 40% об., за ціною 125,16 грн, яка є нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на таку горілку, чим порушено вимоги Постанови №957, із врахуванням пункту 4 примітки до Постанови №957. Пунктом 1 Постанови №957 (в редакції, чинні на час виникнення спірних відносин) встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком до даної постанови. Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідно до вказаної Постанови №957 розмір мінімальної роздрібної ціни становить: горілка та лікеро-горілчані вироби, інші 447 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, відповідно мінімальна роздрібна ціна за товар горілка «Зелений день AIR», об`ємом 0,7 л, вмістом спирту 40% об становить: 447*0,7*40%- 125,16 грн (125,20 з урахуванням заокруглення). Правила округлення врегульовані Постановою Правління Національного банку України «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.2018 №25 та пунктом 4 примітки до Постанови №957, відповідно до якої мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, визначені (розраховані) згідно з примітками 1-3 цього додатка, заокруглюються:у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок; у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок. Таким чином, під заокругленням слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю. Отже, у випадку реалізації однієї пляшки горілки, фінальна вартість реалізації товару «Зелений день AIR» 0,7 л (40%), із урахуванням заокруглення становить 125,20 грн, що не є нижчою за мінімальну роздрібну ціну 447 грн, яка встановлена Постановою №957, від розрахунку якої за 0,7 л (40%) розмір її становить 125,16 грн. Тому висновок відповідача щодо продажу алкогольного напою за ціною, нижче від мінімальної роздрібної є необґрунтованим та таким, що зроблений в зв`язку із маніпулюванням правилами округлення ціни на товар. Згідно з частиною другої статті 6 КАС та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. За практикою ЄСПЛ втручання держави вважатиметься «необхідним в демократичному суспільстві» із законною метою, якщо воно відповідає «нагальній соціальній потребі», зокрема якщо воно є співмірним щодо законної мети, яка переслідується, а також якщо причини, на які посилаються національні органи влади для виправдання такого втручання, є «доречними та достатніми» (див., наприклад, справу «Костер проти Сполученого Королівства» (Coster v. the United Kingdom), № 24876/94, п. 104, рішення; справа «С. і Марпер проти Сполученого Королівства» (S. and Marper v. еhe United Kingdom) [Велика Палата], №№ 30562/04 та 30566/04, п. 101). Виходячи з наведеного, та з огляду на розмір застосованої до позивача санкції згідно з Рішенням відносно виявлених недоліків, а саме продажу алкогольного напою без урахування правил заокруглення, різниця у ціні якої становить 4 копійки, хоча розрахована вартість проданого товару відповідає ціні відносно мінімальної роздрібної ціни 447 грн за 0,7 л (40%), суд апеляційної інстанції приходить до висновку що визначений відповідачем розмір штрафу не відповідає критерію пропорційності, є занадто великим відносно розміру порушення і відносно легітимної мети держави. Щодо твердження позивача про те, що чинне законодавство не встановлює вимоги зазначати у фіскальному чеку об`єму реалізованого алкогольного напою, апеляційний суд зазначає таке. Наказом №13 затверджено Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Пунктом 1 розділу 2 Положення передбачено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до цього Положення. Пунктом 2 розділу 2 Положення визначено чіткий перелік обов`язкових реквізитів фіскального касового чека. Касовий чек повинен містити такі обов`язкові реквізити: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника. Одиниця вимірювання це фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Значення цієї величини приймають рівним одиниці. Відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, що розроблено на підставі постанови КМУ «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» від 04.05.1993 №326, та призначено для збирання, оброблення та обміну інформацією з фінансової та статистичної звітності, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в торговельних та товаросупровідних документах та ін., літр віднесено до одиниці вимірювання та призначено відповідний код згідно згаданого Класифікатора. Отже, на переконання апеляційного суду, твердження позивача про необов`язкове відображення у розрахунковому документі об`єму реалізованого алкогольного напою є помилковим. Як встановлено пунктом 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Відповідно до пункту 6 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. На підставі наведеного апеляційний суд дійшов висновку про порушення ТОВ пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, що призвело до правомірного застосування відповідачем до нього фінансової санкції у розмірі 85 грн. З огляду на викладене, рішення суду в частині задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного ППР, слід скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті рішення суду, враховуючи викладені обставини необхідно залишити без змін. Частиною першою статті 317 КАС передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного скасування ППР, що було прийнято контролюючим органом у відповідності до норм податкового законодавства, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із відповідною зміною розподілу судових витрат згідно норм статті 139 КАС. Керуючись статтями 308, 310, 315-316, 317 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2019 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 березня 2019 року №0002211405 та розподілу судових витрат у розмірі 16 (шістнадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, скасувати та прийняти постанову, якою у задоволені позову та вимоги про розподіл судових витрат в цій частині відмовити. В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 5 лютого 2020 року.