Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/6833/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6833/19 головуючий суддя І інстанції - Царікова О.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року в адміністративній справі № 160/6833/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника на доньку ОСОБА_2 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити повторний розгляд документів, які подавалися ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 на доньку ОСОБА_2 пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що останньою було допущено помилку в позовній заяві в частині прізвища померлого годувальника, однак долучені докази підтверджували дійсну особу годувальника та співвідносяться з тими фактами, які зазначені в позовній заяві. Зауважено, що оскаржувані дії та висновки пенсійного органу є необґрунтованими та суперечать фактичним обставинам справи. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 21 листопада 2008 року зроблено відповідний актовий запис №1096, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 21 листопада 2008 р. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, в шлюбі між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_2 , про що в Книзі реєстрації народжень 05.04.2011р. зроблено відповідний актовий запис за №

141. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради міста Ірпеня Київської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 31 рік, про що зроблено відповідний актовий запис № 111, місце смерті - Київська область, місто Ірпінь, селище Гостомель. 09.01.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника на доньку ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.04.2018 року за № 125/03.8-15 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника на доньку ОСОБА_2 , з підстави відсутності у померлого необхідного страхового стажу, оскільки надані позивачем відомості про застраховану особу не можуть бути зараховані пенсійним органом до страхового стажу через те, що в доданих до заяви про призначення пенсії документах наявні розбіжності в імені годувальника. Не погодившись з вказаними доводами пенсійного органу, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували те, що годувальником ОСОБА_2 був саме ОСОБА_4 та з яких би можливо було встановити зв`язок між зазначеними особами. Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначений Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Згідно зі ст. 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 36 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Згідно ч. 1 ст. 32 Закону 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки. Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника. При цьому, дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для відмови в задоволенні заяви позивача про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника були висновки відповідача, відносно відсутності у годувальника необхідного страхового стажу, з огляду на неможливість прийняття до заліку індивідуальних відомостей про застраховану особу (невірне зазначення годувальника). Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем для призначення пенсії по втраті годувальника було подано, зокрема, свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.04.2009 року серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 від 01.01.2012 року, в яких суб`єктом підприємницької діяльності визначений ОСОБА_3 та ОСОБА_3 відповідно. Відтак, визначена пенсійним органом невідповідність полягала в неоднаковому зазначені імені суб`єкта підприємницької діяльності в свідоцтвах про сплату єдиного податку, а саме «ОСОБА_3» та «ОСОБА_3». Між тим, дослідивши зміст наведених свідоцтв про сплату єдиного податку, колегія суддів апеляційного суду, вважає необґрунтованими висновки пенсійного органу щодо неможливості повного врахування останніх при визначенні страхового стажу годувальника ( ОСОБА_3 ), оскільки як вбачається з їх змісту, останні були видані суб`єкту підприємницької діяльності - фізичній особі з ідентифікаційним номером НОМЕР_4. Відповідно до довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, виданої 13.12.2001 року Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську, ОСОБА_3 був присвоєний ідентифікаційний номер НОМЕР_4 . Отже, пов`язаність свідоцтв про сплату єдиного податку від 01.04.2009 року серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 від 01.01.2012 року, саме з особою ОСОБА_3 ( НОМЕР_4 ), який є батьком ОСОБА_2 , підтверджуєтеся належним документами, а неповне зазначення імені суб`єкта підприємницької діяльності в останніх, а саме «ОСОБА_3» та «ОСОБА_3» наведеного не спростовує. Поряд з вказаним, що стосується висновків суду першої інстанції, відносно необґрунтованого зазначення позивачем в прохальній частині позову прізвища померлого годувальника, а саме « ОСОБА_4 », тоді як померлим годувальником та батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , як на підставу для відмови в задоволенні позовних, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необґрунтованими, оскільки як вбачається з мотивувальної частини адміністративного позову та поданих позивачем копій документів, можливо ідентифікувати, що померлим годувальником, є саме: ОСОБА_3 , а відповідно неправильне зазначення прізвища останнього, в прохальній частині адміністративного позову, з урахуванням наведеного, та права суду першої інстанції на розгляд справи у відкритому судовому засіданні, під час якого останній міг уточнити позовні вимоги позивача, не є належною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду вважає протиправним рішення відповідача, відносно відмови в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 за вказаних обставин та вважає обґрунтованим зобов`язання останнього, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, здійснити повторний розгляд документів, які подавалися ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, з урахуванням висновків суду. При цьому, що стосується позовної вимоги позивача, відносно зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 на доньку ОСОБА_2 пенсію у зв`язку з втратою годувальника, то колегія суддів апеляційного суду, виходячи з характеру та змісту спірних правовідносин, вважає їх передчасними, оскільки як вбачається з матеріалів справи, питання відносно правомірності призначення такої пенсії, зокрема в частині визначення страхового стажу померлого годувальника, який є обов`язковим для призначення даного виду пенсії, пенсійним органом не визначався та не вирішувався. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності частково задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 139 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року в адміністративній справі № 160/6833/19 - скасувати та прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_3 на доньку ОСОБА_2 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити повторний розгляд документів, які подавалися ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_3 , з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 768.40 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1152.60 грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко