LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС2а-1633/09/2370

від 03.02.2020 · Адміністративна
Резолютивна:У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Губської О.А. у справі №2а-1633/09/2370 за позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання недійсним розпорядження, …

УХВАЛА 03 лютого 2020 року Київ справа №2а-1633/09/2370 адміністративне провадження №Зі/9901/10/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Губської О.А. у справі №2а-1633/09/2370 за позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання недійсним розпорядження, зобов`язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,- УСТАНОВИВ: У провадженні Верховного Суду перебуває заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2010 року у справі №2а-1633/09/2370. 24 січня 2020 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід судді Губській О.А. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2019 року, визнано необґрунтованою заяву відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської О.А. у зв`язку з чим, вказану заяву ОСОБА_1 , згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020, передано судді Шишову О.О. Обґрунтовуючи заявлений відвід, заявник посилається на те, що ухвала суду від 13 січня 2020 року, якою його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2010 року - залишено без руху, одноосібно надумана суддею та прийнята всупереч вимогам статті 31 КАС України зі зміненими позовними вимогами, мотивацією, доказами, окресленими по суті вищеназваної заяви за нововиявленими обставинами. Позивач зазначає, що просила касаційний суд прийняти окрему ухвалу на моральне катування ОСОБА_1 , що в ухвалі не відображено. Відтак, позивач незгодна із мотивацією процесуального рішення судді. За приписами частини восьмої статті 40 КАС України передбачено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Суддя перевіривши доводи заяви приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу судді з огляду на таке. Пунктом четвертим частини першої статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя вважає, що наведені представником позивача обґрунтування для відводу суддів не підпадають під жодний перелік визначений ст.36 КАС України. Надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших висловлювань, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Наведені позивачем доводи, за яких, на його думку, є сумнів у неупередженості або об`єктивності судді мають суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу вчинення ними дій, які б свідчили про ії упередженість чи ставить під сумнів безсторонність судді не наведено. Крім того, суддя зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява № 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", заява № 21722/11). Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка мотивована виключно незгодою заявника із судовим рішенням, яке ухвалено судом. Тобто, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Таким чином викладені у заяві доводи про те, що суддя Верховного Суду Губська О.А., не може відповідати принципам неупередженості, суддя вважає необґрунтованими. При таких обставинах суддя вважає, що заявлений відвід є необґрунтований, а отже в його задоволенні слід відмовити. Керуючись статтями 36, 40 КАС України, УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Губської О.А. у справі №2а-1633/09/2370 за позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання недійсним розпорядження, зобов`язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. Суддя О.О. Шишов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»