Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/9145/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/9145/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., секретар судового засідання Лащенко Р.В. за участі представника відповідача Фоменкової К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 р. (суддя Захарчук-Борисенко Н.В., повне судове рішення складено 11.11.2019 р.) в справі № 160/9145/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі ГУНП) про визнання протиправної бездіяльності щодо не включення до часу служби в календарному обчисленні час навчання у Далекосхідному державному університеті Російської Федерації та не включенні до розрахунку вислуги років для пенсії безпосередньої участі в антитерористичній операції в період з 18.08.2014 р. по 22.10.2014 р.; зобов`язання скласти новий розрахунок вислуги років для призначення пенсії з включенням до часу служби в календарному обчисленні час навчання у Далекосхідному державному університеті Російської Федерації та з включенням періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 18.08.2014 п. по 22.10.2014 р., надати зазначений розрахунок позивачу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 р. позов задоволено частково, визнано протиправними дії ГУНП в Дніпропетровській області, які полягають у не включенні до часу служби в календарному обчисленні час навчання у «Дальневосточному государственному университете» полковника поліції ОСОБА_1 ; зобов`язано ГУНП в Дніпропетровській області скласти новий розрахунок вислуги років на пенсію полковника поліції ОСОБА_1 для призначення пенсії з включенням до часу служби в календарному обчисленні час навчання у «Дальневосточному государственному университете»; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення в частині задоволених вимог з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує про неврахування судом першої інстанції, що на час призначення стажером на посаду слідчого слідчого відділення органів внутрішніх справ Російської Федерації (12.04.1993 р.) після закінчення навчального закладу Далекосхідного державного університету Федоренку Д.В. не було присвоєно офіцерського звання лейтенант, відсутні підстави, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1993 р. № 393, для включення у розрахунок вислуги років час навчання до прийняття на службу. На думку відповідача, відсутні докази того факту, що присвоєння позивачу звання лейтенант наказом Міністерства оборони Російської Федерації від 30.05.1994 р. № 293 пов`язано з навчанням у зазначеному університеті. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливим здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності позивача. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області «По особовому складу» №1 о/с від 07.11.2015 відповідно до пунктів 9 та 12 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» Федоренка Д.В. як прибулого з Міністерства внутрішніх справ призначено заступником начальника слідчого управління ГУНП, присвоївши спеціальне звання полковника поліції. Відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області «По особовому складу» від 09.12.2016 №352 о/с полковника поліції ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з проведенням реорганізації) призначено заступником начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, звільнивши з посади заступника начальника того ж управління, присвоївши спеціальний жетон (0049832). Відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області «По особовому складу» від 28.08.2017 №269 о/с (зі змінами, внесеними наказом ГУПН від 20.11.2017 №348 о/с) полковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію»), з 31.08.2017. Згідно із зазначеним наказом стаж служби для призначення пенсії позивачу складає: у календарному обчисленні - 24 роки 04 місяці 18 днів; у пільговому обчисленні - 24 роки 05 місяців 16 днів. Листом ГУНП в Дніпропетровській області «Про надсилання відповіді» від 19.10.2018 № 11Ф-6106/Бх на заяву позивача від 20.09.2019 повідомлено про відсутність правових підстав для зарахування до вислуги років для призначення пенсії час навчання у Далекосхідному державному університеті, а також період з 19.08.2014 по 22.10.2014, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції. Привівши норми Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Кодексу законів про працю України, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не включення часу служби в календарному обчисленні часу навчання позивача в Далекосхідному державному університеті Російської Федерації. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині зобов`язання відповідача включити у розрахунок вислуги років періоду участі в антитерористичній операції у період з 18.08.2014 р. по 22.10.2014 р. через відсутність доказів несення позивачем служби в цей період. Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення частини позовних вимог. Судом встановлено, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 28.08.2017 р. № 269о/с (зі змінами, внесеними наказом ГУПН від 20.11.2017 р. № 348о/с) полковника поліції ОСОБА_1 з 31.08.2017 р. звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до наказу № 348о/с стаж служби для призначення пенсії складає у календарному обчисленні - 24 роки 04 місяці 18 днів; у пільговому обчисленні - 24 роки 05 місяців 16 днів. Листом ГУНП в Дніпропетровській області від 19.10.2018 р. № 11Ф-6106/Бх позивача повідомлено про відсутність правових підстав для зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу навчання у Далекосхідному державному університеті, а також періоду з 19.08.2014 р. по 22.10.2014 р., протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції. Також судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1989 р. по 11.04.1993 р. навчався в Далекосхідному державному університеті Російської Федерації. Відповідно до відомостей послужного списку ОСОБА_1 наказом Міністерства оборони Російської Федерації від 30.05.1994 р. № 293 ОСОБА_1 присвоєно військове звання лейтенант. До органів внутрішніх справ позивач вступив 12.04.1993 р. стажером на посаду слідчого. Спірним під час апеляційного перегляду є питання наявності правових підстав для включення до розрахунку вислуги років періоду навчання позивача в Далекосхідному державному університеті Російської Федерації. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ). Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, визначено статтею 17 Закону № 2262-ХІІ, частиною 2 якої (тут і далі Закон застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі постанова № 393) до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців. Таким чином, до вислуги років зазначеної категорії осіб зараховується час навчання у цивільних навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців. Як вказано вище, позивачу спеціальне звання лейтенант присвоєно 30.05.1994 р., тоді як позивач закінчив вищий навчальний заклад 11.04.1993 р. Відповідно, відсутні підстави, передбачені частиною 2 статті 17 Закону № 2262-ХІІ та постановою № 393, для зарахування до вислуги років для призначення пенсії позивача періоду навчання в Далекосхідному державному університеті Російської Федерації. При цьому суд звертає увагу, що позивачем не оскаржено наказ ГУНП в Дніпропетровській області № 348о/с від 20.11.2017 р., яким внесено зміни в наказ № 269о/с від 28.08.2017 р., саме в частині обчислення вислуги років для призначення пенсії. Висновок суду першої інстанції про обґрунтованість цієї частини позовних вимог зроблено без врахування приписів частини 2 статті 17 Закону № 2262-ХІІ та постанови № 393, та ґрунтується на нормах права, які не регулюють спірні правовідносини, а регулюють правовідносини, пов`язані із визначенням страхового стажу. В цьому випадку не є спірним питання визначення страхового стажу особи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення». Приведені закони не регулюють питання визначення вислуги років для обчислення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, тому не можуть застосовуватися до спірних правовідносин. Таким чином, судом не встановлено підстав, визначених Законом № 2262-ХІІ та постановою № 393 для зарахування до вислуги років спірного періоду навчання у вищому навчальному закладі, що обумовлює висновок про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 р. в справі № 160/9145/19 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 р. в справі № 160/9145/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії скасувати в частині задоволених позовних вимог. Ухвалити в цій частині нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області щодо не включення до часу служби в календарному обчисленні часу навчання у Далекосхідному державному університеті Російської Федерації, зобов`язання скласти новий розрахунок вислуги років для призначення пенсії з включенням до часу служби в календарному обчисленні час навчання у Далекосхідному державному університеті Російської Федерації відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 03.02.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 04.02.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко