Постанова 4821 № 705/5659/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 року м. Черкаси справа № 705/5659/19 провадження № 22-ц/821/247/20 категорія на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Бородійчука В.Г., суддів: Єльцова В.О., Карпенко О.В. секретаря: Анкудінова О.І. учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз збут» розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз збут» про захист прав споживачів. в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися в суду з позовом до ТОВ «Уманьгаз збут» про захист прав споживачів. Просили суд: визнати протиправними дії ТОВ «Уманьгаз збут» щодо відмови внести зміни до Договору про надання послуг з газопостачання від 14.02.2012 року № 10433 відносно опалювальної площі з 29,70 м2 на 47,1 м2; визнати недійсним Договір про надання послуг з газопостачання № 10433 від 14 лютого 2012 року в частині опалювальної площі 29.70 м2; зобов`язати ТОВ «Уманьгаз збут» внести зміни до Договору про надання послуг з газопостачання від 14.02.2012 року № 10433 відносно опалювальної площі з 29,70 м2 на 47,1 м2; стягнути з ТОВ «Уманьгаз збут» моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в сумі 50 000 грн.; об`єднати в одне провадження цивільну справу № 705/5314/15 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Уманьгаз збут» про захист прав споживача з позовом представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 до ТОВ «Уманьгаз збут» про захист прав споживача. Позовна заява підписана ОСОБА_1 , як від свого імені, так і, в якості представника, від імені ОСОБА_2 . Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2019 року позовну заяву за спільним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ТОВ «Уманьгаз збут» про захист прав споживача, повернуто ОСОБА_1 . Роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Ухвала суду мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є законним представником позивача ОСОБА_2 згідно положень ст. 59 ЦПК України. Також, відсутні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є адвокатом. Суд першої інстанції зазначив, що дана категорія справ не виникла з трудових відносин і не віднесена до категорії малозначних. А тому, а даній категорії справ представником не може бути інша фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років, та має цивільну процесуальну дієздатність. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2019 року. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції виніс ухвалу про повернення у даній справі помилково, проігнорував вимоги закону щодо представництва у малозначних справах. Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша, третя статті 13 ЦПК України). Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позов підписаний від імені позивача ОСОБА_2 підписана особою, яка не має права його підписувати, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є законним представником позивача ОСОБА_2 згідно положень ст. 59 ЦПК України. Також, відсутні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є адвокатом. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати. Апеляційний суд не погоджується із вказаними висновками районного суду. Відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК Українипредставником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно частин першої-другої статті 62 ЦПК Україниповноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши відсутність документів, що підтверджують повноваження представника, не врахував, що положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України підлягають до застосування в разі, якщо заява подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, проте місцевим судом не встановлено чи відноситься ОСОБА_1 до такої категорії осіб. Водночас, встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України, місцевому суду слід було залишити вказану заяву без руху для усунення недоліків, а саме надання відповідних документів, передбачених ч. 7 ст. 177 ЦПК України на підтвердження повноважень ОСОБА_1 . Разом з тим, як вбачається з копії позовної заяви позивачі зазначили в додатках копію довіреності від 07.04.2016 року (для суду) (а.с. 2 на звороті). На підставі вище викладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для застосування положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України та повернув позовну заяву ОСОБА_1 про захист прав споживача, підписану ОСОБА_1 , як від свого імені, так і в якості представника, від імені ОСОБА_2 з формальних підстав. Враховуючи, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до постановлення помилкової ухвали про повернення позовної заяви про захист прав споживача, ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2019 року підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, з направленням вказаної позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Також Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року). У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Згідно 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а матеріали справи підлягають поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз збут» про захист прав споживачів скасувати, матеріали цивільної справи направити до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст виготовлено 04 лютого 2020 року. Головуючий В.Г. Бородійчук Судді В.О. Єльцов О.В. Карпенко