Постанова 4812 № 484/4918/19

04.02.20 22-ц/812/152/20 Справа №484/4918/19 Провадження № 22-ц/812/152/20 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М. П О С Т А Н О В А Іменем України 04 лютого 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Яворської Ж.М., суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б., при секретарі судового засідання - Богуславській О.М., за участі позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 грудня 2019 року про відмову у відкритті провадження, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Максютенко О.А., дата складання повного тексту незазначена, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним,- В С Т А Н О В И В ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 грудня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 грудня 2019 року; акт введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, затвердженого рішенням Первомайського міськвиконкому №213 від 14 серпня 1996 року виданого на ім`я ОСОБА_2 визнати підробленим і незаконним; довідку №35 від 05 серпня 1996 року видану на ім`я ОСОБА_2 визнати підробленою і незаконною; визнати рішення Первомайського міськвиконкому №213 від 14 серпня 1996 року таким, що немає відношення до гаражу №120 (115) в кооперативі «Южний» не має ніякого відношення; зобов`язати Первомайський міськвиконком повернути йому законно збудований гараж №120 (115) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 Коротченка, АДРЕСА_2 у м. Первомайськ Миколаївської області. Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту введення гаража в експлуатацію незаконним. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що даний акт введення гаражу в експлуатацію не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом спору, а відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Крім того зазначив, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Первомайської міської ради Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_3 , автогаражний кооператив Южний, ОСОБА_4 , про визнання незаконним рішення Первомайської міської ради Миколаївської області № 213 від 14 серпня 1996 року "Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" у частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту жителю м. Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК "Южний" та в частині зобов`язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК "Южний " ОСОБА_2 , справа 484/2939/16-ц. Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року, зазначене рішення залишено без змін. Даним рішенням встановлено, що ні акт прийняття гаражу в експлуатацію, ні саме рішення органу місцевого самоврядування законних прав та інтересів ОСОБА_1 не порушує. Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з такого. Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06. 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України або Господарським процесуальним кодексом України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За приписами ч.1 ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Статтею 187 ЦПК України передбачено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК. Відповідно до ч.2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляєж у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів, щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (ст.19 ЦПК України). Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Положеннями абз.7 ч.1 ст. 14 Закону України «Про основи містобудування», в редакції 1992 року, передбачено, що до компетенція виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів у сфері містобудування належить здійснення державного контролю у сфері містобудування, проведення робіт, пов`язаних з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у порядку, встановленому законодавством. За приписами ч.3 ст.18 цього Закону, закінчені будівницвтвом обєкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом міністрів. Так, відповідно до розділу 3 Введення в експлуатацію обєктів, які не є державною власністю ДБН А.3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Основні положення, які були чинними на час затвердження акту про готовність від 15 серпня 1996 року, порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які не є державною власністю, встановлюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, облвиконкомами, Київським та Севастопольським міськвиконкомами за погодженням з Державним комітетом України у справах містобудування і архітектури. Ці об`єкти рекомендується вводити в експлуатацію за рішенням, що приймається державною технічною комісією (п.3.1). Державні технічні комісії призначаються районними та міськими виконкомами місцевих Рад народних депутатів (п.3.2). За п. 3.5 державні технічні комісії, які призначаються за дорученням районних та міських виконкомів Рад народних депутатів органами Державного архітектурно-будівельного контролю, можуть приймати рішення про введення в експлуатацію об`єктів житлово-цивільного призначення, а також інших об`єктів за винятком зазначених у п.3.4. Рішення про введення в експлуатацію видається на закінчені будівництвом об`єкти, які підготовлені до експлуатації, та по яких повністю виконані будівельно-монтажні роботи в обсязі, передбаченому проектом (п.3.8). Результатом роботи державної технічної комісії є складання і підписання акта державної технічної комісії (додаток 4), в якому приймається рішення про готовність до введення об`єкта в експлуатацію (п. 3.9). Акт державної технічної комісії затверджується органом, який призначив комісію (п.3.10). Тобто, акт введення в експлуатацію від 15 серпня 1996 року - є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, який прийнято на виконання владних управлінських функцій та стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпано його виконанням. За такого складання і підписання вищевказаного акту є лише фіксацією виконання особою будівельно-монтажних робіт в обсязі, передбаченому проектом та готовність цього об`єкту для введення в експлуатацію, тому оскарження такого акту, який не встановлює для позивача будь-яких обов`язків, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо визнання незаконним рішення Первомайської міської ради, яким було його затверджено, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» необхідно тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З наведеного вбачається, що пред`явлені ОСОБА_1 вимоги про визнання незаконним акту про готовність гаражу не можуть бути самостійним предметом судового розгляду, а тому обраний ним спосіб захисту прав шляхом подання даного позову не сприятиме ефективному відновленню порушеного права. Отже, заявлений в цій справі спір не підлягає судовому розгляду. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 вже звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 , Первомайської міської ради Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_3 , автогаражний кооператив Южний, ОСОБА_4 , про визнання незаконним рішення Первомайської міської ради Миколаївської області № 213 від 14 серпня 1996 року "Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" у частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту жителю м. Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК "Южний" та в частині зобов`язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК "Южний " ОСОБА_2 . Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2017 року, яке постановою апеляційного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року та постанова Верховного Суду від 05 грудня 2018 року залишено без змін, у задоволені вказаного позову відмовлено. Наведені ОСОБА_1 аргументи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення суду першої інстанції, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містить посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами в іншій справі, які їх обґрунтовано спростували. Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції постановив зазначену вище ухвалу з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги суттєвими не є та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або можуть призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 367,368,374,375,381,382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий Ж.М. Яворська Судді Т.М. Базовкіна Т.Б.Кушнірова Повний текст постанови складено 04 лютого 2020 року