LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС127/12455/19

від 27.01.2020 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, за участю третьої особи - Департаменту патрульної поліції Укр…

Ухвала 27 січня 2020 року м. Київ справа № 127/12455/19 провадження № 61-1267ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, за участю третьої особи - Департаменту патрульної поліції України, про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргоюна ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2020 року, яка не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав. У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. ОСОБА_1 не навів підстав касаційного оскарження, не зазначив, які саме норми процесуального права були порушені судом і в чому полягають ці порушення. Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику. Крім того, суд вважає за необхідне визнати дії ОСОБА_1 , пов`язані із поданням касаційної скарги, що містить образливі та лайливі слова, що є виявом очевидної неповаги до суду і суддів, та повернути касаційну скаргу на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України з огляду на таке. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України). Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України). Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. Такий правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14, провадження № 14-92цс19. Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 44, 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, за участю третьої особи - Департаменту патрульної поліції України, про відшкодування моральної шкоди, повернути заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. Ю. Мартєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»