Постанова КЦС ВС № 759/16810/16-ц

Постанова Іменем України 30 січня 2020 року м. Київ справа № 759/16810/16-ц провадження № 61-14120св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В., учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка Ігоря Валерійовича, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року у складі судді Величко Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Сушко Л. П., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк (далі - ПАТ АБ) «Укргазбанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 19 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 500 000 доларів США строком до 18 лютого 2028 року на умовах сплати 12,5 % річних. З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, у цей же день, між банком, позичальником та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ним та банком. Вказувало, що відповідачі у порушення умов кредитного договору та договору поруки своєчасно й у повному обсязі не погашали кредит та не сплачували проценти за користування коштами, внаслідок чого станом на 08 січня 2015 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 124 877,82 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом строкова у розмірі 114 920,41 доларів США; заборгованість за процентами поточна у розмірі 1 534,9 долари США; заборгованість за процентами прострочена у розмірі 8 422,51 долари США. Ураховуючи наведене, ПАТ АБ «Укргазбанк» просило суд стягнути вказану заборгованість солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . У червні 2017 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_1 , про визнання договору поруки припиненим. Позовні вимоги мотивовано тим, що між банком та ОСОБА_1 23 жовтня 2012 року було укладено додаткову угоду до кредитного договору без погодження з нею, якою, на її думку, було збільшено обсяг її відповідальності як поручителя, тому вважала, що її порука повинна бути визнана припиненою на підставі частин першої, четвертої статті 559 ЦК України. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року, яку було постановлено без виходу до нарадчої кімнати та занесено до журналу судового засідання, зустрічний позов ОСОБА_2 було прийнято до спільного розгляду з позовом ПАТ АБ «Укргазбанк». У вересні 2018 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання кредитного договору недійсним. Позовні вимоги мотивовано тим, що його не було повідомлено банком щодо розміру реальної процентної ставки, абсолютного подорожчання кредиту, його було введено в оману та надано неправдиву інформацію щодо дійсної вартості кредиту. Також зазначав, що за результатом економічної експертизи, зробленої на його замовлення, експертом встановлені суперечливі та неузгоджені дані позовних вимог банку з умовами кредитного договору. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати кредитний договір від19 лютого 2008 року недійсним. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року, яку було постановлено без виходу до нарадчої кімнати та занесено до журналу судового засідання, зустрічний позов ОСОБА_1 було прийнято до спільного розгляду з позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» та зустрічним позовом ОСОБА_2 .. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано припиненим договір поруки № 92604Ф ІВР 56325 П 1 від 19 лютого 2008 року, укладний між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк належно не довів розміру кредитної заборгованості. Банк та позичальник, уклавши додаткову угоду від 29 квітня 2011 року, збільшили обсяг відповідальності поручителя - ОСОБА_2 , тому її порука припинилася на підставі частини першої статті 559 ЦК України. При цьому, зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним суд вважав недоведеним, оскільки сторони узгодили усі необхідні умови договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. ОСОБА_1 не доведено введення його в оману при укладенні кредитного договору. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 31 січня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 92604 Ф ІВР 56325 К 1 від 19 лютого 2008 року у розмірі 124 877,82 доларів США, із яких заборгованість по кредиту строкова 114 920,41 доларів США, заборгованість по процентах поточна 1 534,9 долари США, заборгованість по процентах прострочена 8 422,51 долари США. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. У решті рішення Святошинського районного суду міста Києва від 31 січня 2019 року залишено без змін. Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що укладенням додаткової угоди від 29 квітня 2011 року обсяг відповідальності поручителя збільшено не було, тому немає підстав для припинення поруки ОСОБА_2 на підставі частини першої статті 559 ЦК України, а її позов є необґрунтованим та недоведеним. При цьому, судом було встановлено, що банк виконав свої обов`язки, надавши позичальнику обумовлену суму коштів, а ОСОБА_1 не виконує належно свої зобов`язання з повернення кредитних коштів, унаслідок чого виникла заявлена банком заборгованість, яка не була спростована боржником та поручителем належними та допустимими доказами. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко І. В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позову ПАТ АБ «Укргазбанк» та зустрічного позову ОСОБА_2 учасниками процесу не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України колегією суддів не перевіряються. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної правової оцінки висновку економічної експертизи від 06 вересня 2018 року № 2624, якою встановлено суперечності між умовами кредитного договору та вимогами банку щодо сукупної вартості кредиту, абсолютного значення подорожчання кредиту, тощо. Вважає, що при укладенні спірного кредитного договору банком були порушені положення Закону України «Про захист прав споживачів» щодо надання позичальнику перед укладенням кредитного договору у письмовій формі повної інформації про умови кредитування, орієнтовної сукупної вартості кредиту. Вважає, що у діях банку вбачається умисел на введення позичальника в оману, що унеможливило йому здійснити свідомий вибір. Також, касаційна скарга містить доводи щодо припинення поруки та розміру заборгованості. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу У вересні 2019 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що доводи скарги, є безпідставними, оскільки при укладанні кредитного договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а не надання споживачеві певної інформації банком несе за собою відповідальність, передбачену статтями 15 і 23 Закону України «Про захист прав споживачів», та не є підставою для визнання договору недійсним. Крім того, ОСОБА_1 отримав усю необхідну інформацію, що підтверджується його підписом на додатку № 1 до договору. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині без змін. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка І. В., задоволенню не підлягає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»у редакції, чинній на час укладення кредитного договору, встановлено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати детальнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. У частині четвертій статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством. Положеннями частини п`ятої статті 11, статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними (окремих положень, а не договору в цілому). Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив з відсутності підстав для визнання кредитного договору недійсним, оскільки банк у письмовій формі надав позичальнику у повному обсязі всю необхідну інформацію, передбачену частинами другою, четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», сторони узгодили всі істотні умови договору, а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядок сплати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; ОСОБА_1 особистим підписом засвідчив, що він погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 10, частин першої, четвертої статті 60 ЦПК України2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України). У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Колегія суддів відхиляє доводи особи, яка подала касаційну скаргу, з посиланням на неврахування судами висновку економічної експертизи від 06 вересня 2018 року № 2624, оскільки її висновки не спростовують обізнаність та погодження ОСОБА_1 з усіма умовами надання кредиту банком, у тому числі і з детальним графіком погашення кредиту та відсотків із зазначенням сукупної вартості кредиту та встановлення щомісячної суми до сплати. Суди попередніх інстанцій врахували вказаний висновок експертизи, дослідили його й надали йому належну правову оцінку на рівні та в сукупності з іншими зібраними у справі доказами, виклавши мотиви прийняття та відхиляння кожного аргументу. Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні представником ОСОБА_1 норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції. Колегія суддів не бере до уваги доводи щодо припинення поруки та розміру стягуваної заборгованості, не досліджує їх та не перевіряє судові рішення у цій частині, оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко І. В., наводячи у касаційній скарзі вказані доводи, не заявляє вимог про перегляд та скасування судових рішень в частині вирішення судами позову ПАТ АБ «Укргазбанк» тазустрічного позову ОСОБА_2 . Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів в оскаржуваній частині не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення у цій частині без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка Ігоря Валерійовича - залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року, у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання кредитного договору недійсним залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець І. А. Воробйова Ю. В. Черняк