LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд643/10271/19

від 29.01.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2020 року м. Харків Справа № 643/10271/19 Провадження № 22ц/818/1136/20 Категорія: інші Харківський апеляційний суд у складі: судді-доповідача: Кіся П.В., суддів: Хорошевського О.М., Яцини В.Б., за участю секретаря Пузікової Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2019 року у складі судді Логвінова А.О., у цивільній справі № 643/10271/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів,- встановив: 24.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 у розмірі 2500 грн щомісяця, на час навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ до 10.06.2022 року. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29.11.2019 року цивільну справу - залишено без розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просять ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_1 вказує, що він отримав лише одну повістку на 10.10.2019 року, однак в цей засідання не відбулось, а про інші судові засідання він не був належним чином повідомлений, оскільки судові повістки не отримували. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзиви на апеляційну скаргу не подали. ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого позивачем судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав. Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі п.3.ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судові засідання, що були призначені на 25.07.2019 року, 20.08.2019 року, 13.11.2019 року та 29.11.2019 року. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки до таких висновків суд прийшов з порушенням норм процесуального права виходячи з наступного. Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, діюче цивільне процесуальне законодавство передбачає залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки. Як вбачається з матеріалів справи, двома останніми судовими засіданнями у даній справі були судові засідання, призначені на 13.11.2019 року та на 29.11.2019 року. Судова повістка про виклик до суду на 13.11.2019 року була надіслана районним судом позивачу ОСОБА_1 за зазначеною в позовній заяві адресою, а саме: АДРЕСА_1 , проте повернулася до суду без вручення із зазначенням причини повернення «адресат відсутній». (а.с.49-50) Також, судова повістка про виклик до суду на 29.11.2019 року надіслана ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , повернулася до суду без вручення із зазначенням причини повернення «адресат відсутній». (а.с. 59-60) У зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання 29.11.2019 року судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу про залишення позову без розгляду. При цьому, ч.6 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо особа не проживає за адресою повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. Згідно ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Також пунктом 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. З системного аналізу вказаних норм процесуального права слідує, що повідомлення учасника справи не обмежується лише надісланням судових викликів чи повісток виключно на адресу зазначену, зокрема, в позовній заяві. З метою належного повідомлення учасників процесу та забезпечення судового захисту, суд може повідомляти їх за контактними номерами телефонів, електронними адресами, за місцем роботи, за зареєстрованим місцем проживання/перебування та на всі інші наявні в матеріалах справи адреси. Судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що до позовної заяви було долучено довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в якій зазначено зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , однак на цю адресу суд не надіслав судові повістки. Отримавши поштові відправлення без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній», суд першої інстанції, маючи відомості про зареєстроване місце проживання позивача, яке відрізняється від адреси, зазначеної в позовній заяві, не надіслав судову повістку за адресою реєстрації місця проживання позивача. Крім того, в позовній заяві вказано контактний номер телефону позивача, проте районним судом, за відсутності відомостей про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, не здійснювалося повідомлення позивача засобом телефонного зв`язку шляхом надіслання смс-повідомлення чи складанням телефонограми. Отже судом першої інстанції не використано всі можливі способи повідомлення позивача про час та місце розгляду справи. При цьому в матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки саме лише повернення судових повісток без вручення із зазначенням причини повернення «адресат відсутній» без використання інших можливих способів повідомлення, зокрема за контактним номером телефону та за адресою зареєстрованого місця проживання не може вважатися доказом належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи. Таким чином, в даному випадку відсутня повторна (двічі поспіль) неявка належним чином повідомлених позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивача про причини неявки. З урахуванням викладеного та враховуючи положення п. 3 ч. 1 ст. 257, ч. 5 статті 223 ЦПК України колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Московського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2019 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 03 лютого 2020 року Головуючий: П.В. Кісь Судді : О.М. Хорошевський В.Б. Яцина

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»